Остання частина?!
від Котик РудаКицяПісля подкасту Женя та Спартак хотіли замовити таксі але Спартак говорить.
– Жень, може ми підемо додому пішки?
– Спарт, нам додому йти далеко! Тим більш дивись які хмари! Зараз дощ піде, і ми промокнемо!– Відповідає Женька.
– Та не далеко нам йти! Ну так дійсьно хмари темні але думаю ми встигнемо. Ходім!
– Ну добре!– Змирившись говорить Женя.
Хлопці йшли та говорили за смішні життєві ситуації.
Як тут…
– Дідько дощ почався! Ще й на половині дорозі.– Злим голосом говорить Женька.
– Нічого, ми зараз бігом дойдем! Рослабся! Ти ж казаз що любиш гуляти під дощем!- Відповідає Спартак.
– Ну так. Вибач, в мене сьогодні невдалий день. Тому й злий на все.
– Я помітив з самого ранку. Тому зараз розслабся.– Відповідає Спарт.
Дощ все сильнішав і сильнішав, а хлопці ще йшли й шли..
Як тільки дістались до готелю Женька сказав.
– Нарешті ми прийшли! До речі, тобі приготувати обід?– Говорить Женя.
– Так. Я дуже голодний. Давай я тобі допоможу?– Відповідає Спартак.
– О давай! Так швидше буде.– Відповідає Женька.
Як тільки зайшли в номер Спартак попросив..
–Женька, можеш будь ласка повісити моє пальто щоб воно висохло?
– Так! Звичайно!– Відповідає Женя.
Як тільки вони зняли верхній одяг то пішли готувати обід.
Вони готували рис з овочами.
І тут Спартак хотів дотягутись до солі,щоб підсолити овочі, його губи були дуже близько до губ, Жені.
Але, Спартак, взяв сіль і навіть не звернув увагу, що його губи були за сантиметр до Женіних.
Вони приготували обід та сіли за стіл.
Але з Женіної голови не виходив той момент з сіллю.
– Жень? Все добре? Ти якійсь розгублений.– Говорить Спарт.
–М?– Прослухавши питання сказав Женька.
– Жень? Ти мене лякаєш. Щось сталось?
– Та ні , ні все добре. Дуже смачно приготували обід, правда?– Говорить Женя
–Так, дійсьно смачно.– Відповідає Спартак.
Спарт запідозрив щось не ладне. Але не придав цьому значення.
Після обіду вони пішли дивитись фільм, але Євгенію стало погано.
– Женя, все добре? Ти не важно виглядаєш.– Говорить Спарт.
– Щось мені не добре… Спарт можеш принести градусник я поміряю температуру?
– Так, так звичайно. Зараз принесу!– Відповідає Спартак.
Спартак приніс градусник. Женя поміряв температуру, на градуснику показало 38,4.
– Дідько! Ще й цього не бракувало!– Говорить Женя.
– Зараз, зачекай хвилинку! Я збігаю в аптеку за пігулками!
Спартак бігом вдягнув своє пальто, яке промокло на скрізь. Але всеодно здоров’я друга для нього було головніше. Він побіг до аптеки.
Женя на той момент сидів на дивані і згадував момент з сіллю.
– Що? Що за дивне відчуття? Я що закохався? Ні ні! Такого бути не може! Але я його кохаю…– Говорить Женя
– Що?– Відповідає Спарт
– Щ..Що? Як довго ти тут? Скільки ти чув? З якго моменту?
– Ну десь з самого початку.– Відповідає Спартак.
– Щ..щ..що? З самого початку?!!
– Ну якщо кохаєш то можеш і поцілувати.– Говорить Спарт.
Спартак підійшов та поцілував Євгенія.
Тут переривається Женя та питає.
– Я так розумію це взаємно?
– Звичайно так!– Відповів Спартак.
І знову поцілув Женю…
Вибачте в кінці помилка не побачила
Там має бути:
І знову поцілував Женю
привіт,фанфік і дійсно крутий,але спарт дуже ріже око,тому краще Спартак чи Спартачок.а ще,трішки зменшити знаків оклику,бо таке відчуття що Женя кричить,
е
е)
це чисто моя думка,тому я ніяк не критикую,а тільки даю поради!
сама робота доволі непогана,мені сподобалось)
Дякую. Обов’язково прислу
аюсь до вашої думки
Надіюсь вам сподобається(◍•ᴗ•◍)❤
Ось такий цікавий кінець!(◍•ᴗ•◍)❤