Фанфіки українською мовою

    Глава 1 

    Урарака тренувалася, вже через силу. Вона вже декілька раз блювала, але продовжувала. Тут Цую забігла до спортзали. 

    — Ти досі тут? Ква. Досить,тобі погано вже. 

    — Ні, я маю стати сильнішою. 

    — Ти так робиш тільки гірше собі. Ква. 

    Фроггі підійшла взяла дівчину під руки. Урарака її обійняла і заплакала. 

    — Я хочу допомогти Мідорії, бо він мій найкращий друг, серед хлопців, отже я його кохаю. 

    — Квек, це не обов’язково значить, що ти його кохаєш, є хтось ближче за нього? 

    — Ти. 

    Фроггі гладила Ураріті по голові. 

    — Пішли в кімнату спатки? Ква. 

    — Так. 

    — В яку підемо? 

    — А де ти зможеш спати? 

    — Квек, у себе буде краще, бо я за ніч пересихаю і мені потім погано. 

    — Тоді веди до себе. У тебе прикольний басейник. 

    Через 5 хвилин вони буди в кімнаті. 

    — Можу постелити тобі в кріслі, воно розкладається. 

    — Ні, я хочу разом з тобоб спати в басейнику. 

    Урарака поклала голову на плече Цую і всміхнулася. 

    — Добре, тоді кажи, яка температура. 

    — Ммм, думаю градусів 35 буде добре. 

    — Як скажеш. 

    Фроггі налаштувала температуру. Урарака роздягнулася повністю і залізла у воду. Побачивши, що її подруга не соромиться, Цую зробила так само. Урарака розслабилася і почала засинати. Цую глянула на дівчину і пригорнула її до своїх грудей, гладила її по голові. «Я ж тебе кохаю, сонечко моє, квек» подумала вона. І з цими думками теж заснула. 

    На ранок Урарака прокинулася і хотіла встати, але Цую прижала її до себе. 

    — Поспи. 

    Пробурмотіла вона уві сні. Урарака прижалася і роздивлялася тіло дівчини. «А вона приваблива, якби я хотіла, щоб ми так спали кожен день, а може і більше, чи може мені подобатися дівчина? Але ж вона мені подобається.»

    Урарака задрімала. Прокинулася Цую вона дивилася на сплячу Урараку, поки та не прокинулася. Урарака розплющила очі. 

    — Мммм, раночку. Як спалося? 

    — Чудово. А тобі? 

    — Та я так ще ніколи не спала. У тебе такі красиві локони. 

    Урарака провела по волоссю. 

    — Можна я заплету тебе? 

    Фроггі кивнула. 

    — Тільки виліземо, я їх просушу і тоді. 

    — А у тебе випадком рушника нема? 

    — Є, я ним не користуюся, бо моє тіло вбирає в себе воду. 

    Фроггі вилізла, знайшла рушник і подала Ураріті. Дівчина вилізла і обтиралася. Фроггі уважно на неї дивилася, а потім почервоніла і відвернулася,закривши руками обличчя. Урарака теж почервоніла і відвела очі. Так, вони зібралися і пішли на заняття.

     

    0 Коментарів