Спогади

Ніно солодко спала в своїй кімнаті, її броня космічного мандрівника була обладнана на манекені, який колись подарував Фелікс, життю дівчини більше нічого не загрожувало, також як і всесвіту, ніяких більше божевільних культистів, подорожі між галактиками були позаду, та жорсткі битви в минулому, тепер на дівчину чекав лише відпочинок. Вже було близько дев’ятої ранку, коли до дверей дому хтось постукав.

Дівчину розбудив комп’ютерний помічник, – Пані, до вас прибув представник з фракції “Ліга Світу”.

Ніно дуже важко прокинулась, до цього половину ночі вона переглядала серіали, як колись мріяла разом з Феліксом, – Скажи йому що у мене відпустка.

– Це дуже термінова справа, вам треба обов’язково подивитися на це, – ШІ всупереч наказу настояла на тому, щоб Ніно приділила увагу цьому представнику.

– Гаразд, допусти його до прихожої кімнати, зроби йому чай, або каву та передай що я скоро спущусь.

Дівчині треба було привести себе до ладу, не могла ж вона прийняти такого важливого, хоч і не бажаного гостя в домашньому одязі, вона хай і була героєм минулої війни, але правила пристойності на неї також розповсюджувались.

– І так, пане представник, для чого ви прибули на цю забуту Богом планету? – Ніно ввійшла до кімнати, вона була одягнена в більш-менш офіційну екіпіровку Білого Легіона, в критичний момент її можливо було перетворити в легку захисну броню, найманці з Білого Легіону першими відповіли на призов до боротьби з культистами Літура, вони приділяли дуже багато уваги своїй воєнізованності, дівчина сіла в м’яке крісло навпроти прибулого чоловіка, поруч з їх місцями на журнальному столику були дві гарячі чашки з кавою.

– Я хочу з вами обговорити новий назріваючий конфлікт, можливо ви допоможете в цій нелегкій справі, – Синій одяг прикрашений золотистими нитями з символікою Ліги Світу видавав чоловіка в тому, що він більше свого часу проводить в безпечних місцях десь на Тері, можливо навіть в головному штабі, та ніколи не буває на полю бою, і навіть не брав участь в колишній боротьби за виживання всесвіту, – На планеті яка відома вам під назвою “Омега-1” з’явився новий могутній ворог, вони нищать всі флотилії Ліги, та вбивають всіх хто проти них, навіть в полон не беруть, а їх ціль – домінування над галактикою, неможливо навіть уявити які в них ресурси, ви вже стикалися з ними, це Автократія Йозефа, можливо ви…

– Я відмовляюсь воювати за Лігу Світу, ви прибули до мене добре підготовлені, навіть читали колишні протоколи війни за незалежність Омеги, – Ніно піднялася з крісла, – Але я добре знайома з вашими методами, до того ж, я вже і так одного разу віддала життя із-за вашої проклятої фракції, – Дівчина пішла з комнати, у неї ще були справи важливіші ніж цей фракційний планктон, – Аїда, супроводи незваного гостя.

Після останньої битви де загинуло багато добрих людей у дівчини ледь похитнулася пам’ять, вона зовсім забула що сталося з Феліксом, як і то чому він більше не виходить на зв’язок, та те що відбувалося в той час нерівної битви. Десь в глибинах розуму були розпливчасті кадри того як Ніно героїчно повела свій космічний корабель на планету-істоту яку призвали культисти, а потім.. Потім темрява.

– Фелікс…, – Ніно згорбившись та з болем піднялась на капітанський мостик, її пошкоджена та обвуглена колись біла броня заливалась кров’ю від ран героїні, вона ж тримала праву руку на боку, – Я… Я вб’ю цю тварину, тобі треба звідти відступити, тоді можливо ти зможеш вберегти своє життя.

За планом перемоги основна частина армії повинна була закласти вибухові заряди в центрі планети, для цього було залучено багато бурових кораблів яких прикривала флотилія Ліги Світа в космосі, а на планеті менші ескадри прикривали наземні війська, до цієї битви були втягнуті цілі світи людей, прибульців та інших істот, мільярди вели спільну битву за подальше існування. Але все пішло не так як планувалось, прикриття з космосу не вистачило надовго, спланована битва перетворилася на бойню в якій Ніно боролася віч-на-віч з головою культистів взяв його корабель на таран, і хоч вона перемогла його, однак це далося їй дуже великою ціною, вона єдина з команди що вижила на кораблі. Не всі бури добралися до планети, це призвело до того що битва на землі затягнулась також перетворившись в пекло, Білий Легіон, добровольці, Ліга Світу та багато найманців боролися відчайдушно за перемогу.

– Артеміда, передай всю потужність на двигуни та щити, – Ніно присіла біля пульта прямого керування, вона сперлася спиною об нього, дівчина пустими, втомленими очами спостерігала за планетою, – Скеруй корабель в центр планети, через прохід що зробили бурові установки..

– Так, Пані, буде виконано, – Холодний механічний голос відповів дівчині, розбитий вщент корабель заблищав від навколишніх щитів, а уцілівші двигуни загорілися ярким полум’ям, штучний інтелект корабля проклав маршрут до планети повз уламки переможених кораблів.

До останньої хвилини зіткнення Ніно спостерігала як земля наближається до неї, чи вона до землі, то вже було не важливо, перемога за ними.