Перший укус каракурта

Стасік:вибач, ангелочок, справи не чекають;)
Т/і:фе, навіть без ранкового поцілунку і каву в постіль не зробив.
Стасік: я потім відпрацюю)
Т/і: якщо когось іншого тут не буде)
Після цієї розмови хлопець вилетів з кімнати роздратованим і попутно набираючи номер Римаря, щоб дізнатись адресу куди їхати. Через телефонну розмову він дізнався адресу і викликав таксі до приватних секторів. Місцем злочину виявився чорний двоповерховий будинок, вже навіть з двору було видно що жертва не з бідних, зайшовши в будинок, хлопець побачив жертву сидячу на колінах так наче комусь покірно вклонялась, біля жертви був червоний пил, очі які були для всіх детективів наче ключем для розгадки на цей раз не могли нічого сказати, їх вирізали професійним рухом, наче вирізав лікар. Самі кисті жертви були прив’язані мотузкою до батареї. На груді жертви було знайдено червоного павука і сама жертва напрочуд пахла черешнями з трупним запахом.
Римар:ну що, очевидно що це наш вбивця, його підпис.
Стасік:єдине що мене дивує чому так гарно поєднується трупний запах з запахом черешні.
Берізка:щось думаю що це не парфуми жертви, бо таких запахів в неї нема, мабуть, вбивця навмисно таке зробив.
Катя: уууу Владо в тебе такий файний засос на шиї)
Берізка:хто б казав) А сама то?))
Стасік:я зрозумів, що всі файно провели ніч, але це не стосується нашого вбивства зберіться!
Після догани Шугаєва вся компанія продовжила шукати, проте не змогли нічого більше знайти, наче вбивця грався з ними й дав тільки ті підказки, які були потрібні йому. Вбивці не полюбляють в основному залишати якісь деталі, але є ще один каст і цей каст найстрашніший. Вони відчувають себе королями світу, їм подобається кров, її запах, те як вона тече по венах, артеріям, судинам, вони відчувають надібність в грі «злови мене, нумо я тут». Ці психопати вони є майстрами свого діла, вони знають як ускладнити життя детективам, судмедекспертам, криміналістам, найчастіше як раз саме таких каст вбивць і найтяжче зловити. В той час коли наша команда ламала голови з цією головоломкою і намагалась знайти ще хоч одну зачіпку чарівна незнайомка гуляла на берегу моря навіть і не підозрюючи що вона зв’язалась з одним з детективів, які потім зруйнують її життя назавжди.
В кожного з нас є минуле і не завжди приємне, хтось колись був найманим вбивцею, хтось був стриптизеркою, а можливо й наркоторговцем, або був відомим хакером який взломав сайти вищих органів, так все ж таки як поєднує це все Стаса й Ангела? Чому саме їх я привела в асоціацію? І чому ж життя т/і зруйнується назавжди? І все ж таки звідки пішло це прізвисько Ангел? Воу воу трішки думаю збавимо темп і підемо по черзі, а ці питання будуть трішки озвучуватись по ходу написання фанфіка.
Думаю всі вже уявили собі дівчину яка наче зійшла з небес, ця небесна цариця хоч й має псевдонім Ангел, але давайте трішки розберемо детально дівчину, поринемо в глибизну її душі. Її дитинство закрите завісою таємниць болю та скорботи. Т/і наче була поцілована богинею краси та жіночності, та богом везіння, але всі ми знаємо, що ніколи не буває нічого просто так і за такий щедрий подарунок небес, дівчина відплатила своїм щасливим дитинством. Дитинство таке тепле на смак слово про яке всі так радісно згадують з теплою посмішкою на вустах. У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер не існує…
Провівши 10 років в дитячому будинку,Ангел навчилась одному єдиному правилу : «Завжди покладайся тільки на себе», в 11 років її взяло на виховання подружжя, наче вже звучить й краще, проте дівчину били батогом навіть за найменшу провину вже з цієї сім’ї дівчина відокремила нове для себе правило: «Навіть, на перший погляд, найсвітліші люди можуть бути тиранами, і що не треба судити людей по обкладинці». Вже навіть зараз ми можемо скласти думку що її життя не було таким вже й радісним, а можливо для когось навіть і тяжким, та все ж таки дівчина виросла в юну ключу наче троянду квітку. Вона вбивала хлопців одним тільки своїм поглядом на них і однією усмішкою, дівчина знала що вони всі в кінці стануть її рабами, проте небесна цариця ніколи не відчувала такого почуття як кохання, тому зараз коли вона згадує шатена з його чорними наче вороняче крило очами, відчуває легку тахікардію серця і то як її лоно зжимається при одному вигляді на нього, ці відчуття для неї в новинку, навіть її гострий на слова язик плутався тільки при одному вигляді на нього…
Дівчина чекала вечора, вона знала що він прийде, знала й те що він не полишить її ранішні забавки з ним. Ангел вирішила піти в душ, щоб трішки зібратись з думками. Шум води,що падає, заглушував решту звуків. Вода текла з крана і падала ще на холодне дно ванни. Дівчина стояла навпроти дзеркала і дивилась на своє відображення Красивий овал обличчя, чиста шкіра, світле волосся, сапфірові очі.Вона і була янголом, який зійшов з небес, проте любування собою перервав дзвінок.

Т/і: Аллоу, хто це?
Стасік: Причина твоїх сексуальних фантазій, я той кого ти бачиш уві сні над собою і в собі.
Т/і: конкретніше хто це?
Стасік: оу камон я ж знаю що ти мене впізнала)
Т/і: а так ти той мачо з сексуальним тілом, наче Стасік
Стасік:бінго
Т/і: ну привітик солоденький) Коли вернешся?
Стасік: а я вже під дверима;) відкривай
Після цих слів дівчина на скору руку обгорнулась в махровий рушник і пішла відчиняти двері. Цей погляд темного шоколаду очей він зводив її з розуму, а тіло Аполлона давало про себе знати у вигляді маленьких мурах на тілі перекочуючись з одного місця в інше. Хлопець був здивований такому вигляду Т/і, проте відмітив про себе ще раз яка гарна фігура у дівчини і як це ярко видно в такому аспекті коли цей рушник нічого не ховає і дає простір для фантазій. Такий ненадійний захист від чужих очей, який може втрати свою силу в будь-яку мить, навіть в цей затамовуючи подих і наповнений феромонами солодкої парочки. І ось настала мить яку так чекав хлопець, рушник не витримав натиску і впало вниз до полу і парубку відкрилась зовсім інша сторона дівчини, її тіло хотів кожен навіть в одязі, а ви уявіть собі яким звабливим воно було без, ця молочно-ніжна тілесна шкіра, яка пахла кокосом, ці довгі ноги, груди боже як же від них шаленіли чоловіки та навіть наш Шугаєв не був винятком з правила. Не минуло й п’яти хвилин, як звільнився з кайданів дикий звір, який так жадав волі. В цей момент у всіх відключаються мозок, а наші внутрішні дикі тварини беруть під контроль всю ситуацію. Це все схоже наче на гру двох звірів за титул головного, в цій грі він був точно відданий хлопцю. Дівчині подобались ці дотики чоловічих рук до своєї шиї, то як він ласкав її груди, зводило її з розуму, вона була готова віддати все що він тільки забажає саме в цей момент, проте Стас бажав зараз тільки одного і це дівчину перед собою.Ці вологі поцілунки віддавались вибухом феєрверків в обох головах, обидва отримали те що так хотіли ще з того вечору…Ці тендітні пальці з акуратним чорним манікюром залишали за собою яскраві червоні лінії, за яких буде допит у хлопця завтра, але нікого це не хвилювало, те що буде завтра буде завтра, а зараз тільки бажання. Фіолетові засоси на лебединій шиї та кремезній шиї хлопця були свідками й нагадуванням про те що трапиться прямо зараз. Два зголоднілих звірі дібрались один до одного і вони отримали те що хотіли. Саме в цю ніч трапилось злиття двох душ які так хотіли тепла та любові ще з давніх-давен. Заснула наша солодка парочка десь під ранок і проспали вони цілий день, навіть розривающийся телефон Стаса не пробудив їх з солодкого царства Морфея.