Відтінок зеленого

І наче думки про кохання згубні, але надають сили жити дальше, заповнюють пусту склянку мріями та надіями, про ту людину, з якою будеш готовий до скону, вічно та безмежно.. Ми шукали те, що не знайшли або одразу ж втратили, і спогади наші руйнувались, пролетіло кілька місяців і з різних кутків світу, на їхню думку вони дивились як у туман, у незвіданну глибину, той самий темний ліс у якому мрієш згубитись. Згадуючи моменти солодких поцілунків під дощем, чи як ми танцювали на кухні із відкритим вікном у яке зазирало сонечко, та начебто надавало блиску нашим тілам та рухам, руки наші тремтіли коли згадували, що зараз не можливо зрозуміти