План провалено, Деку!

Робота героя ніколи не була легкою. І на велике подив всього класу 1-А, з появою постійних ліцензій проблем не тільки не поменшало, а навпаки: кількість турбот і травм зростала з геометричною прогресією, щоразу зростаючи вдвічі, і вже через півроку весь склад новоспечених героїв мріяв не про славу, а про сон. Приблизно через півтора роки всі вже змирилися, і просто виконували роботу, поступово перетворюючись на клони Айзави. А повністю нормалізувати ситуацію та почати працювати за графіком та змінами вдалося лише через 5 років з отримання ліцензії, коли ніхто вже не сподівався на відпочинок. Кацукі за цей час обзавівся агенцією та цілком стабільним заробітком, а Деку працює та живе разом з ним. Обов’язки розподіляються досить рівномірно: Бакуго готує, а Мідорія забирається, і обидва приправляють усе це перервами на обійми, які знатно вибешують Кацукі, і поцілунками, що кожного разу божеволіють Ізуку. Загалом, живуть настільки спокійним життям, наскільки воно взагалі можливе з таким складом. Про те, що вони, виявляється, геї вони здогадалися ще в академії, хоча за 15 років взаємної симпатії (де-не-де вона все ж таки була) можна було і здогадатися. Справи в агенції та патрулі займають багато часу, тому вихідні у них співпадають лише раз на два тижні. Два дні, які вони можуть нарешті провести разом без зайвих битв із лиходіями або паперової тяганини. Один день вони завжди проводять по-різному: парк, ресторан, просто поспати, відеоігри тощо. А другий майже завжди проходить однаково: пара сідає дивитись фільм. Ось тут Деку наводить свій план на дію. Він знав Кацукі, як свої п’ять пальців. Хода, улюблені місця для прогулянок, реакцію на ті чи інші дії. Він повністю вивчив глибокі яскраво-червоні очі та жахливий оскал, що викликав весь спектр емоцій. І щоразу при перегляді нового фільму провертає той самий трюк, знаючи, наскільки це страшенно дратує і збуджує Кацукі. Перед здійсненням плану треба підмитися, потім переходити до дій. Спершу, треба дочекатися поки Бакуго прийде із закусками та газировкою. Потім, дочекатися, поки він за звичкою поставить склянку з напоєм на кавовий столик і поросити “відпити” трохи з його склянки. Кацукі, звичайно знаючи до чого це веде, погодиться. Тепер головне не облажатися: треба повільно і красиво потягнутися до кавового столика, витончено вигинаючись до спини, і “ненароком” зробити так, щоб погляд підривника був спрямований прямо на п’яту точку Ізуку, сяючим від усвідомлення того, що план спрацював. Тепер потрібно відраховувати час. 1,2,3,4..5! Рівно через 5 секунд Кацукі повільно проведе рукою по стегну Деку. 1,2,3! Ще через 3 секунди Ізуку так само витончено повертається на місце, загадково посміхаючись і спостерігаючи за діями Кацукі з-під вій. Тепер треба діяти за ситуацією. Іноді Бакуго любить робити все повільно, обертаючи проти Деку його план і змушуючи його тихо стогнати, благаючи його бути швидше. Якщо тиждень був важким – ніхто не церемониться, рухи стають різкими і рваними, але від цього не менш приємні. І цього разу тиждень був досить простий, паперів було небагато, а патрулі проходили спокійно.
Ізуку покірно перекинувся на живіт, знаючи, що ніч буде довгою.Бакуго повільно провів по спині та стегнах Деку руками, зупиняючись на сідницях і трохи стискаючи їх, що викликало у останнього інтенсивний рум’янець та скорочення м’язів попереку. Він акуратно стягнув шорти, розсунув ноги Ізуку. Підсунувся ближче, нахилився до його шиї, цілуючи і поступово спускаючись нижче. Дійшовши поперек він зупинився, і спустив гумку боксерів Ізуку. Не дуже сильно, але достатньо, щоб місця вистачало для руки. Великим пальцем він натиснув на кільце м’язів Деку, насолоджуючись нетерплячими стогонами і тим, як той зніяковіло вигинався в спині, піднімаючи вгору стегна. Від такого видовища Кацукі і сам став божеволіти, внизу живота почало приємно тягнути. Але він зовсім не поспішав, йому подобалося спостерігати як його пасія здригається від кожного дотику, і він готовий був чекати скільки завгодно, аби побачити Деку, який відчайдушно прохає його поспішати, з сльозами на очах. Він усміхнувся, знову натискаючи на потаємне місце Ізуку і насолоджуючись рваними стогонами.
– К-Качча-ан! – невдоволено простягнув Ізуку
– Щось не так, Деку?) – Кацукі натиснув уже сильніше, майже входячи і слухаючи, як хлопець, що лежить під ним, жадібно ковтає повітря, і знаючи, наскільки збудження затуманює його свідомість. Він і сам уже майже злетів з котушок, але терпів.
– Качча-ан-н.. б-будь ла-аска! – Ізуку хникав, а стояв колом член боляче упирався в боксери. Бакуго стало ще важче тримати себе в руках від схлипів, тому він вирішив трохи поквапитися. Зовсім трошки, але це безперечно було правильним рішенням. Дотягнувшись до тумбочки, він наосліп намацав там тюбик
лубриканта та пачку презервативів. Видавивши трохи мастила на пальці, Кацукі став обережно входити в Ізуку, поступово його розтягуючи. Повітря розпалювалося і кисню ставало дедалі менше. Деку буквально танув від кожного тактильного відчуття, намагався сам насаджуватися на пальці. А Кацукі, своєю чергою, дражнив його, не даючи контролювати процес. Пройшла, як здавалося Ізуку, вічність, поки до першого пальця додався другий. Ще за пару хвилин третій. Бакуго вийняв пальці і почав стягувати з себе боксери, а Ізуку лише ображено вив, знаючи, що зараз буде його сама ненависна, але така солодка частина всього процесу. Надягнувши презерватив і видавивши ще трохи мастила на свій ерегований член, підривник підставив головку до заднього проходу Деку, не поспішаючи входити до нього. Він терся, злегка натискав головкою на кільце м’язів, спостерігаючи як Ізуку важко зітхав і нилив, стискаючи руками подушку, на якій він лежав. Через 5 хвилин таких “тортур” Деку не витримав, повернувшись до Кацукі з благаючими очима, мокрими від сліз. Слідом за ним не витримав і сам Кацукі, входячи по основу і майже відразу знаходячи потрібний кут, щоб потрапляти в простату при кожному поштовху, вибиваючи з вуст хлопця, що лежить під ним, протяжний стогін. Трохи зачекавши, поки Ізуку звикне, він почав рухатися, поступово прискорюючись.Після такого довгого очікування звичний темп здавався хортим і поспішним, хоча саме цього ефекту Бакуго домагався весь цей час. Стогін і ляскання заполонили всю кімнату, перекриваючи фільм. Деку (хоч і не одразу) підлаштувався під швидкість Кацукі, самостійно рухаючи сідницями назустріч. Бакуго час від часу брав свого хлопця за руку, притискаючи до ліжка, цілував у плечі і шепотів на вухо щось неможливе вульгарне, прикусуючи мочку вуха. Ще через п’ять хвилин прискореного темпу обидва не витримали. Першим скінчив Кацукі, слідом за ним – Ізуку, забруднивши собі живіт і простирадло. Обидва майже безсило лежали поруч, уривчасто дихаючи.
– Ідемо в душ, і спати – впевнено сказав Бакуго, вставаючи з ліжка і простягаючи руку Ізуку.
– Ага. – коротко погодився Деку, ледве підвівшись на ноги.