Пролог
від Вікторія Олійник10.11.2012
Ніч, яскраво світить місяць. На порозі будинку 10 на вулиці “Місячній” стояло двоє людей. Дівчина в каптурі з довгим, білосніжним волоссям та хлопець з чорним як та ніч волоссям і шрамом на щоці який не зіпсував його прекрасного вигляду.
-Ось подбай про неї-просила дівчина 20-ти років, простягаючи чоловіку 2-річну дівчинку з таким же білим волоссям,- захисти мою доньку, прошу зроби це…
-Ти знову тікатемеш? – Запитав він, – і втечеш саме сьогодні, на день народження Касандри – він глянув на дитину.
-Ні-завзято відповіла вона,- я більше не тікатиму! Я захищу честь моєї родини, родини Лізард! Я прокрадусь прямо до їхнього лігва та визволю людей…
–Підеш на смерть?-запитально глянув він.
–Так-упевнено відповіла дівчина-будь ласка захисти Касандру, дай їй дитинство….
-Гаразд-зітхнув чоловік,- але ти розумієш що рано чи пізно вона дізнається…
-Так-зітхнула дівчина,- розкажи їй на її 15-тий день народження, привези її з друзями сюди- вона жила чоловіку листочок.
-Що ж не зробиш заради дружби-глянув на дівчину чоловік.
– Дякую- вона глянула на годинник,-мені вже час…
-Зачекай- хлопець відійшов а за хвилину повернувся з листом але дівчини вже не було- не встиг…
9.11.2025
-Тату!-обурювалась біловолосса дівчина 14-ти років,- ми знову запізнюємось!
2 частина буде опублікована пізніше ,тисніть вподобайки якщо заінтригувала