Я думав це тільки у фільмах таке…

Несподівано і тихо її схопили ззаду, закриваючи рота долонею і відтягуючи убік де майже немає світла.

Навіть не встигнувши збагнути, що відбувається, дівчина встигла тільки пискнути, на що незнайомець не звернув уваги.

– У цей момент я думала що це – кінець. Треба було мені йти цією дорогою? Потрібно щось зробити!

  Взявши свої сили в кулак, вона вкусила супротивника за руку, що затискала їй рота.

Той, видавши глухий звук, злісно глянув на неї, поваливши на сухий асфальт.

Але, заносячи свою праву руку вгору, відчув сильний дотик до свого плеча, і відразу відлетів назад на декілька сантиметрів.

Хлопець із гітарою за спиною, загорнувши вбік, помітив жіночу фігуру, зі світлим волоссям, яку повалив на підлогу якийсь чоловік, на вигляд набагато старший за дівчину.

– Що тут відбувається? – спитав він, підбігши ближче, з силою відтягуючи чоловіка.

Той розвернувся, дивлячись на нього розлюченим виглядом, відкривши дівчину.

— Це… Та сама дівчина! – подумав він, дивлячись на її розгублений погляд, швидко переводячи свій погляд на чоловіка, змінюючись в особі.

– Мені ще раз повторити?

Тут його кулак вже опинився на щоці старого, той засмучений, трохи відлетів від дівчини, не чекаючи цієї дії.

— Ось як ми граємо? — з фальшивою, але сповненою збудження посмішкою, сказав чоловік, дістаючи ніж.

Гітариста здивував такий розвиток подій. Він ніколи не ліз у подібні ситуації.

Помітивши розгубленість хлопця, Нене не довго думаючи вдарила мужика в пах, від чого той склався навпіл, чи то від болю, чи то від несподіванки, але він встиг штовхнути дівчину, від чого вона впала недалеко в сторону, змушуючи сильно вдаритися плечем.

Помітивши це, хлопець ударив його ногою у бік, через що той впав на підлогу, розмахуючи руками, паралельно вибиваючи ніж із руки. Додавши ще кілька ударів по обличчю.

Розгубившись, він почав тікати, залишивши свою зброю валятися на асфальті

Хлопець, подивившись йому вслід зі злим обличчям, повернувся до дівчини, подаючи руку допомоги, щоб вона встала.

Блискучі, розгублені очі Нене глянули на його обличчя, і на його невинну усмішку.

Він допоміг їй встати, Яширо обтрусила свою сукню від бруду і пилу, що був нещодавно на асфальті.

Хлопець узяв із підлоги складену гітару, і одягнувши її собі на спину з усмішкою повернувся до дівчини, простягаючи праву руку.

– Югі Амане. – з доброзичливою усмішкою говорив той.

Дівчина довго не думала:

– Яширо Нене. — потиснувши йому руку, вона продовжила, — дякую, що врятував.. — Покрившись невеликим рум’янцем, подякувала вона.

– Ти в порядку? Чи не сильно забилася? — стурбовано дивлячись на дівчину, казав він.

Тут Нене сама схаменулась, оглядаючи себе і помічаючи невеликі подряпини і почервоніння.

— Загалом-м.. Нормально. – Злегка скривившись, відчувши неприємне щиплення від дотику, вона продовжила, – ти сам то, як? — винно глянула вона на Амане, помічаючи в нього на руці синці і порізи.

— Від того самого ножа? — Забігавши очима по обличчю Югі, занепокоїлася вона.

— А, не хвилюйся, все гаразд.. — Ховаючи руки за спину, протараторив хлопець. — Ти далеко звідси живеш? Я міг би тебе провести.

– Ні, не далеко. — З радістю відповіла дівчина.

— Чого така дівчина так пізно робила та ще й у такому місці? — Вирішивши забути про те, що сталося кілька хвилин тому, запитав Амане.

— Університет.. У нас була друга зміна, і багато пар… — Коротко видихнувши, втомлено відповіла світловолоса.

– Університет? А на кого вчишся? — Явно зацікавившись, спитав юнак.

— Ветеринар, люблю тварин, і подумала, чому б не допомагати їм? — З усмішкою глянула вона на свого супутника. — А що ти тут робиш? Адже пізно, ти ж той самий хлопець з метро? — Щиро усміхнувшись, спитала вона.

– О, ти мене пам’ятаєш… – З якоюсь ноткою збентеження сказав він.

– Ще б пак! Такий чудовий голос та зовнішність важко забути! — Злегка стукнувши по плечу, заявила Яширо.

Хлопець укрився рум’янцем, на що дівчина посміхнулася.

— Та я вже збирався йти додому.

— А де ти живеш?

— Ну.. У гуртожитку.. — мимоволі й непомітно скривився хлопець із ноткою роздратування в голосі.