Глобальний переїзд

Ольга Писаренко, українська дівчина, 14-ти років, з красивою, незабутньою зовнішністю.

Разом із бабусею Наталією та дідусем Олегом прилетіли до штату Іллінойс, Чикаго, для того щоб відкрити свій бізнес.

Раніше вони були звичайними працівниками на фермі, але вони вже на пенсії, бабуся вже 10 років, а от дідусь нещодавно. Так, у них різниця у віці в 10 років, і бабуся старша, якщо бути чесними, це не перший їхній шлюб, в обох уже вдруге, і вони щасливі разом.

Олег купив у Чикаго вільну будівлю під магазин, а так само збирався відкрити ще парочку в інших штатах. Це має бути магазин-майстерня садового та городнього приладдя, думаю уточнювати сенсу немає.

Вони купили будиночок у Саутсайді, там же поблизу і знайшлася школа для Ольги.

Самій дівчині подобалися зміни в житті. Після смерті матері, вона, як ніхто інший, зрозуміла її політику і те, що життя одне, і доволі таки коротке.

Вона здійснила свої давні мрії. Зробила ще парочку тату, крім тієї, що зробила за життя мами, пофарбувала своє чорне, як вуголь, волосся з низу в зелений, зробила ще кілька пірсингів на додаток до тих, що були.

Вона перестала боятися осуду оточуючих, їй стала подобатися увага і реакція людей на її зовнішній вигляд і макіяж, особливо коли вони починали обговорювати. Дівчина перестала піддаватися впливу, робила тільки те, що сама вважала за потрібне і приємне. Ольга не була супер товариською, але в неї є найкраща подруга Віка, яка наразі заздрить Писаренко білою заздрістю і знає, що зможе приїхати в гості трохи пізніше.

Дівчата листувалися і часто зідзвонювалися, не дивлячись на різницю в часі.

*-*×*-*×*-*×*-*

Сідаючи в таксі, сім’я Писаренків попрямувала в новий будинок, свій новий дім.

Це був дво поверховий будинок з персиковими стінами із зовні, але тільки задня його частина, і коричневим парканчиком, ремонт був зроблений за вподобаннями Наталії, її не особливо цікавила думка інших мешканців, та їм це теж не дуже цікаво, дівчинці було головним, лише її кімнати.

Будинок дістався їм дуже навіть дешево. Через що? Звісно за славу цього району своєю “прекасною” репутацією.

Ольга відразу попередила бабусю, що якщо вона хоче захоплюватися своїм хобі, то краще це робити на задньому дворі.
*
– Бабусю, я розумію новий дім, новий сад, але нагадаю, це Саутсайд, якщо хочеш щоб твої квіточки і наш дім залишилися живими, краще не привертати багато уваги красою, залиш із зовні все як є, а то пограбують, боронь Мерлін. – так, дівчина фанатіла від Гаррі Поттера, і подібні фрази в неї проскакували, частіше замість згадування Бога, адже в нього вона не вірила, а навіть якщо він і є, то він повний мудак! (автор не намагаєтся образити почуття віруючих людей, це особисто його думка)

Оля, розумна і кмітлива дівчина, тому її сім’я вірила їй, і довіряли принаймні так вони виправдовували свою байдужість.