Сирин. Академія пригод. #moonchailovecontest

</s   З того моменту як я поступила до академії Сирин і пройшов розподіл по факультетам я досі не можу відійти від того, що я поступила на самий пристижний факультет. Як?! Як я і на Хорс?!
Завжди коли я залишаюсь на одинці задумуюсь про це. Перебираю всіх родичів в пошуках відповіді. Можливо хтось був на факультеті Хорса? Так багато запитань і так мало відповідей. Мати теж не пам‘ятає такого. Всі були на валесі. А ще мамина двоюрідна сестра була на Марі, але це вся інформація, що у нас є.
—Хей, Крихітко!

От і знов він. Мій милий марівець. Так і випромінює світло і радість, як сонце

—Привіт.
—Чого моя крихітка сумує?
—Та задумалась просто. Для чогось прийшов?
—Я що не можу прийти до моєї любочки?
—Пхах. Досить.
—Ти досі не знайшла жодної зачіпки?
—Нуль
—Сім‘я, прадіди, двоюрідні бабусі, дідусі. Будь-хто.
—Як мінімум тих хто знають мої батьки. Тільки мамина двоюрідна сестра була на Марі. Всі інші були на Валесі.
—Мда… Ситуація не із простих.
—Кая не бачив?
—Крихітко, ти так часто про нього згадуєш в останній час. Я вже починаю ревнувать.
—Та він обіцяв дістати матеріали з архіву. Про схожі ситуації, а потім зник.
—Хм. А це й правда дивно. Міра теж вся на нервах.
—Блін. Та що з цією школою не так.
—Так, тобі не повезло з самого початку навчання. Але я впевнений, що скоро все виправиться і ми дізнаємось, що не так в цій ситуації.
—Дякую за підтримку, Даню.
—Та що мені. Я тут тіки для того. Давай, крихітко, мені потрібно бігти.
—Удачі.

Я кивнула йому на прощання. Встала і вирішила пройтися школою.
Якщо чесно мені здається, що я відчуваю щось до Дані. Він смішний, красивий як на мене, на нього подивишся і зразу хочеться усміхатися. Не знаю. Є шось внього таке… світле.
Мені на очі потрапила бібліотека. Щось заставило мене туди піти. Бібліотекарша як завжди сиділа за столом і скоріш всього грала в кульки чи ще щось таке. Вирішила походити по рядам. Хоч ми вже й намагались знайти щось і це ні до чого не призвело, але моя інтуїція намагалась мені щось підказати. Єдине що я змогла зробити тут останній раз це тільки ще одну загадку, хлопця на ім‘я Алан.
І тут мою увагу превернула книга. Це та сама книга яку я побачила в перші дні. У той самий день коли побачила Алана. Ця книга точно випромінює щось темне. Але це максимально дивно, бо як в школі та навіть в сівті який бориться з темною магією у вільному доступі знаходиться токого типу книга. Треба буде порадитись з кимось про це.
Внезапно…

—Аааааааааа
—Це що за чортівня?