Фанфіки українською мовою

    Анотація

    У ОСА з’являється нова хакерка, дівчина була колись доволі відомою у деяких колах і взагалі не думала що опиниться тут, допоки її не помітила Косач і вирішила що нехай у неї буде краща доля, одного разу Шугаєв побачив її і зрозумів що це доля, кохання, інтриги, розслідування і скандали, що ж закрутиться між головними героями і чи сприймуть нову співробітницю в ОСА, це все і не тільки, ви дізнаєтеся у цьому фанфіку “Кохання буває раптовим”

                                          

    Понеділок, поганий день як то кажуть, але не для Ілони Ковальської, сьогодні у неї буде перший робочий день в ОСА, дівчина була звичайним бухгалтером до того, однак саме її чомусь покликала сама пані Косач, одночасно вона раділа і з підозрою ставилася до цього, проте можливо це на краще, бути в цій агенції, та цього ще не знала, діставши сигарету, вирішила закурити, хоча обіцяла собі цього не робити, але зараз були на те свої причини, докуривши, Ілона сіла на найближчу маршрутку і діставши свій блокнот та почала записувати чергового вірша:

    Роздуми про життя 

    За вікном у мене зараз дощ, а я їду кудись світ за очі.

    Нова робота, що від неї очікувати.?

    І чому саме цю сіру мишку покликали сюди.?

    Не знаю я сама, а так будуть говорити про мене..

    Я лише краплина серед цих сірих будівель і офісів

    Чого я достойна насправді.?

    Кохання.? Ні.

    Роботи.? Можливо.

    Рідних поруч.? Ні.

    Багато разів я намагалася покінчити з життям..

    Але щось мене завжди зупиняло..

    А що? Не знаю я..

    Це життя жорстоке, люди диктують свої правила і закони.

    А якщо я цього не хочу.? Тобі скажуть:

    Та ти ще та хвойда.!

    Живіть один раз, робіть що заманеться..

    Бо невдовзі буде пізно, смерть поглине тебе зсередини. – закінчивши писати, вона закрила блокнот і почала вдивлятися в сірі багатоповерхівки, роздумуючи, а чи недаремно це все відбувається з нею, махнувши на ці думки вона знову почала поглядати у вікно автобуса, невдовзі та побачила що вже під’їхала до агенції, тому Ілона вийшла з автобусу і направилася до будівлі ОСА, раптом дівчина зіштовхнулася з якимось хлопцем по дорозі і розізлившись, почала збирати все що випало з сумки:

    С: Дивись куди йдеш, ти взагалі хто така, я тебе тут не бачив.!?

    І: Взагалі-то я нова секретарка, а от тобі би не завадило бути обережнішим зі мною, дорогенький..)

    С: Воу, починаю боятися тебе.)

    І: За сарказм дякую, але сподіваюся ми з тобою будемо рідко бачитися, тому що не хочеться кожен день, бачити такого ідіота як ти. – саркастично посміхнувшись, промовила Ковальська до Шугаєва:

    С: А ти гаряча штучка, може кудись сходимо сьогодні.?)

    І: Нажаль немає часу щоб витратити його на тебе.)

    С: Ну чому ти така красива, ти випадково не сестра Червоної? 

    І: Запам’ятай раз і назавжди, моє прізвище Ковальська, і до Червоної я не маю жодне відношення, а от зі мною я не раджу гратися, бо буде дуже боляче – злісно поглянувши на хлопця, промовила жінка

    С: Ти всеодно моя будеш, от побачиш.

    І: Ніколи цього не буде, самовпевнений нарцис.) – задоволено посміхнувшись випалила та і пішла до власного кабінету, Шугаєв ще довго дивився вслід молодій секретарці, і навіть не думав що скоро вони будуть на одному рівні, раптом до кабінету постукали, відкривши вона побачила майора Гайворона:

    І: Добрий день, вибачте я тут новенька секретарка, Ілона Ковальська

    Я: Майор Ярослав Гайворон, приємно познайомитись, і що ж така чарівна дівчина і секретарка

    І: Бо така у мене робота, писати звіти і робити доручення керівництва

    Я: А можливо ви не та за кого себе видаєте?

    І: Думайте що хочете, однак я просто секретарка, нічого більше

    Я: Ви для секретарки занадто гарна 

    І: Дякую за комплімент, тільки будьте обережні, краса вбиває – лихо і в той же час загадково посміхнулася Ілона

    Я: Мені подобається ваше почуття гумор, можливо кудись сходимо сьогодні?

     І: Не думаю що знайдеться час, але я подумаю..

    Я: Чекатиму на вашу відповідь, Ілоно? – і чоловік пішов, а дівчина почала робити звіт, хоча не приховувала хотіла повернутися до комп’ютерної спеціальності, тільки от той випадок дуже спотворив її всередині, і насправді в душі вона була невпевненою, товстою, з купою комплексів і занадто доброю, але насправді Ілона стала іншою, завдяки психологічним сеансам, повернувшись у реальність, та дістала ліки від серця і швидко їх ковтнула, у неї був маленький секрет, у неї є вада серця, тільки вже як 1 рік з моменту коли в неї стріляли, хвороба не давала про себе знати, вона не сильно любила про те говорити, навіть з подругами, на людях Ковальська була завжди, саркастична, весела і оптимістична, насправді ж це маска, вдома та була похмурою, сумною і покинутою, нікого з рідних у неї вже не було, все життя була сама за себе, до кабінету знову постукали, це вже був Шугаєв:

    С: Ну як ти тут, ще не загнулася?)

    І: Не переймайся ти так за мене, я ж не дівчина твоя

    С: Це поки що, але я тобі вже казав, ти будеш моєю

    І: Недочекаєшся, нажаль у мене сьогодні побачення, тож тобі нічого не світить

    С: Я всеодно доб’юся тебе!

    І: Мріяти не шкідливо, а тепер іди мені ще звіт писати

    С: Зрозумів, не заважаю, і доречі може каву принесеш мені

    І: Не нахабній! Я не підстилка щоб все всім робити, а тепер забирайся геть

    С: Ти пошкодуєш що вирішила прийти в ОСА! – і він пішов, злості дівчини не було меж, хоча це були пусті слова, в підлітковому віці вона би злякалася, тільки зараз ця жінка була сильна духом і не боялася нічого, тож вона продовжила далі робити звіт, через півгодини вона закінчила і пішла до кабінету Косач, постукавши, начальниця дозволила увійти секретарці:

    О: Так, ти щось хотіла?

    І: Я би хотіла зізнатися, насправді я була хакеркою колись

    О: То хто ти, Ілоно?

    І: Я Вікторія Онегальд, я зруйнувала життя багатьом чиновникам, взламавши їхні соцмережі і знаходячи багато інформації про них, мене хотіли забрати в СБУ, однак я відмовилася, зараз ж я хочу бути корисною для ОСА

    О: Ти впевнена у своєму рішенні, бо якщо я скажу так, назад дороги вже не буде

    І: Я розумію це цілком, тож я готова до всього

    О: Ну що ж, ласкаво просимо Вікторія Онегальд в ОСА

    І: Краще не потрібно щоб про моє лихе минуле дізналися в ОСА, це буде таємницею

    О: Нехай буде так, якщо що звертайся – Ковальська усміхнулася і вийшла з кабінету начальниці до Шугаєва, незвичайно однак їй довелося наступати на одні і ті ж граблі, для неї брехня стала звичною справою, з підліткового віку дівчина не соромилася брехати в очі, про хворобу вона так само сказала неправду, ну як частково правду, у неї була вада серця, хоч це і багато таблеток, процедур, Ілона ніколи і нікому не показувала свої слабкі сторони, бо ще зі школи знала, що якщо хтось знає твою слабкість, той нею і скористається, хоч вона і брехала всім, проте як казала колись її покійна бабуся: 

    — Треба вчитись трохи брехати, бо без брехні не проживеш – у неї було багато спроб все кинути, однак доля непередбачувана як то кажуть, тож сьогодні та радіє навіть маленьким радостям у житті, адже сама як ніхто знає, як це бути за мить до смерті, постукавши до кабінету, Стас задоволено посміхнувся і промовив до неї: 

    С: То що, все ж таки ти згодна кудись сходити?

    І: Не дочекаєшся, тепер я колега твоя

    С: Мрії мої збуваються, не думав що така колега з’явиться у мене на заміну

    І: Послухай, якщо я теж хакерка, не думай що я буду з тобою дружелюбна, тож ми з тобою лише колеги, от і все

    С: Це ненадовго, сонечко

    І: А щоб мене так називати, треба заслужити мою довіру, а це буде не так то і легко

    С: Ти така нудна, чому ти мені не довіряєш

    І: Бо малознайомим людям я не особливо довіряю свої секрети, особливо такому придурку як ти

    С: А чого я відразу придурок?

    І: Бо ти такий самозакоханий, аж за кілометр тхне

    С: А може це ти просто заховала все своє, того ти нікому не довіряєш

    І: А це вже не твоя справа! Ти не та людина кому я можу довіритися, і краще не зли мене, бо коли я зла то повір це не дуже добре

    С: Як я боюся тебе, аж поступитися своїм місцем готовий, ти просто злишся, бо я сказав правду, і ти не можеш змиритися з цим

    І: Як я же тебе ненавиджу! 

    С: Я так само тебе, однак ти обов’язково будеш моєю

    І: Навіть не намагайся, цього ніколи не станеться! – до кабінету увійшла Червона, явно здивувавшись такому розкладу подій:

    К: А що тут діється, у тебе з’явилася дівчина чи що?

    С: Ні, це не моя дівчина, це новенька, Ілона Ковальська, наш новий хакер

    К: По ній і не скажеш, приємно познайомитись, капітан Катерина Червона, як то кажуть ласкаво просимо

    І: Дякую хоч від тебе теплий прийом, бо від нього і не дочекаєшся

    К: Та ти не звертай уваги, він просто такий і є, але дуже класний спеціаліст, однак ще той, ну ти зрозуміла

    С: А нічого що я тут?

    І: Ой вибач, що мені зробити для тебе? Думав я так скажу, а от і ні

    К: Стас, будь з новенькою трохи дружелюбніше, все таки нова людина, можливо нові знайомства

    С: А як мені бути з нею дружелюбним, якщо вона перша розпочинає це все

    І: Ах ти ж сволота, то це ще я у всьому винна?!

    К: Давайте краще заспокоїмося, бо нас Ольга Сергіївна кличе до переговорної, схоже нова справа 

    С: Цікаво вже, що ж нас об’єднає сьогодні – на обличчі дівчини промайнула злість, однак швидко стерши цю емоцію, трійця зайшла до кабінету Косач, там де вже зібралися практично вся команда ОСА, Ярослав підмигнув Ілоні, однак вона це проігнорувала, зосередившись на тому що говорить Ольга Сергіївна:

    О: Дорогі друзі я вас зібрала як і завжди по справі, на цей раз ми розслідуємо справу молодого журналіста Олега Мельника

    Я: Справа резонансна, адже це був відомий журналіст який писав компромат про чиновників і зірок шоу-бізнесу

    К: Твоя правда, однак за таку роботу одного разу доведеться сплачуватися, що і сталося у випадку з цим журналістом

    Т: А у цього журналіста була дівчина?

    О: Ні, окрім тітки у нього абсолютно нікого немає

    С: То що нам робити?

    О: Справа резонансна дійсно як сказав майор Гайворон, тож я прошу вас всіх не розголошуйте нічого журналістам, особливо ти Ілона

    І: А що я? Ну гаразд обіцяю я сама конфіденційність

    О: От і добре, а якщо ослухаєтеся звільню

    В: Це і так зрозуміло, так що робити зараз?

    О: Шаблій з Римаром поїдуть до офісу там де працював загиблий, Червона і Гайворон до тітки загиблого, Небесна невдовзі має принести висновки розтину, а Ковальська і Шугаєв, ви шукаєте інформацію по Мельнику, соцмережі, переписки, все що завгодно, тільки щоб інформація була, все всім зрозуміло

    В: Так пані генеральша, можемо приступати до роботи?

    О: Звісно, всім дякую, ви вільні – всі розійшлися і раптом від Гайворона пролунало наступне:

    Я: А давайте як закінчимо цю справу, зіграємо в правду чи дію

    К: Непогана ідея, тим більше дізнаємося щось про Ілону цікаве, ну і загалом про всіх нас

    В: Ні, я в цьому брати участь не буду!

    Т: Та що таке, класна ідея, вам би не завадило

    В: Я вже не в тому віці, щоб грати в дорослі ігри, ви як хочете але я не буду з вами грати

    Я: А шкода, а шкода, вже точно стаєте старим

    В: Я не настільки старий, але ці ігри це не моє

    С: Та спробуйте, це ж цікаво

    І: Хоч і Стас ще той телепень, однак я згодна, живемо один раз як то кажуть

    Т: А вона цілком правильно каже, доречі як таку чарівну дівчину звуть?

    І: Ілона.. Ілона Ковальська, нова хакерка

    Т: Приємно познайомитись з вами Ілоно – поцілувавши її руку, сказав чоловік і додав – майор Тарас Римар, а це підполковник Віктор Шаблій, заступник Косач

    І: Приємно з усіма познайомитись, сподіваюся мене тут приймуть – хвилюючись, вимовляла дівчина:

    К: Неодмінно приймуть, хай но справу закінчимо тоді всі ближче познайомимося

    І: Домовилися, а зараз до роботи – команда пішла хто куди, в кабінеті хлопець різко прижав Ілону до стіни і почав пристрасно цілувати її шию, але вона не була дурною і дала ляпаса Стасу за це:

    І: Ти зовсім придурок, що ти дозволяєш собі?!

    С: Вибач, я просто шаленію від тебе..

    І: Я не буду твоєю дівчиною на одну ніч, і більше щоб такого не було, інакше я піду звідси, повір я зможу знайти іншу роботу не в ОСА, тож краще поводься нормально

    С: Я зрозумів, більше не буде такого

    І: От і гаразд, а тепер працювати, тільки шкода що я хакерка, а не секретарша, бо доведеться постійно бачити тебе

    С: А от я не жалкую, що ти моя колега

    І: Я в тебе не закохаюся, навіть і не мрій

    С: А давай посперечаємося?

    І: Ну окей, хочу подивитися коли ти програєш

    С: Побачимо, тоді якщо ти закохаєшся у мене, з тебе пристрасний поцілунок, а якщо я, то тоді загадуєш бажання

    І: Мені подобається, вже хочу поскоріше загадати тобі бажання – єхидно посміхнулася дівчина і тепло поглянула в очі хлопцю 

    С: Недочекаєшся, Ілоночко

    ІАнотація

    У ОСА з’являється нова хакерка, дівчина була колись доволі відомою у деяких колах і взагалі не думала що опиниться тут, допоки її не помітила Косач і вирішила що нехай у неї буде краща доля, одного разу Шугаєв побачив її і зрозумів що це доля, кохання, інтриги, розслідування і скандали, що ж закрутиться між головними героями і чи сприймуть нову співробітницю в ОСА, це все і не тільки, ви дізнаєтеся у цьому фанфіку “Кохання буває раптовим”

                                          1

    Понеділок, поганий день як то кажуть, але не для Ілони Ковальської, сьогодні у неї буде перший робочий день в ОСА, дівчина була звичайним бухгалтером до того, однак саме її чомусь покликала сама пані Косач, одночасно вона раділа і з підозрою ставилася до цього, проте можливо це на краще, бути в цій агенції, та цього ще не знала, діставши сигарету, вирішила закурити, хоча обіцяла собі цього не робити, але зараз були на те свої причини, докуривши, Ілона сіла на найближчу маршрутку і діставши свій блокнот та почала записувати чергового вірша:

    Роздуми про життя 

    За вікном у мене зараз дощ, а я їду кудись світ за очі.

    Нова робота, що від неї очікувати.?

    І чому саме цю сіру мишку покликали сюди.?

    Не знаю я сама, а так будуть говорити про мене..

    Я лише краплина серед цих сірих будівель і офісів

    Чого я достойна насправді.?

    Кохання.? Ні.

    Роботи.? Можливо.

    Рідних поруч.? Ні.

    Багато разів я намагалася покінчити з життям..

    Але щось мене завжди зупиняло..

    А що? Не знаю я..

    Це життя жорстоке, люди диктують свої правила і закони.

    А якщо я цього не хочу.? Тобі скажуть:

    Та ти ще та хвойда.!

    Живіть один раз, робіть що заманеться..

    Бо невдовзі буде пізно, смерть поглине тебе зсередини. – закінчивши писати, вона закрила блокнот і почала вдивлятися в сірі багатоповерхівки, роздумуючи, а чи недаремно це все відбувається з нею, махнувши на ці думки вона знову почала поглядати у вікно автобуса, невдовзі та побачила що вже під’їхала до агенції, тому Ілона вийшла з автобусу і направилася до будівлі ОСА, раптом дівчина зіштовхнулася з якимось хлопцем по дорозі і розізлившись, почала збирати все що випало з сумки:

    С: Дивись куди йдеш, ти взагалі хто така, я тебе тут не бачив.!?

    І: Взагалі-то я нова секретарка, а от тобі би не завадило бути обережнішим зі мною, дорогенький..)

    С: Воу, починаю боятися тебе.)

    І: За сарказм дякую, але сподіваюся ми з тобою будемо рідко бачитися, тому що не хочеться кожен день, бачити такого ідіота як ти. – саркастично посміхнувшись, промовила Ковальська до Шугаєва:

    С: А ти гаряча штучка, може кудись сходимо сьогодні.?)

    І: Нажаль немає часу щоб витратити його на тебе.)

    С: Ну чому ти така красива, ти випадково не сестра Червоної? 

    І: Запам’ятай раз і назавжди, моє прізвище Ковальська, і до Червоної я не маю жодне відношення, а от зі мною я не раджу гратися, бо буде дуже боляче – злісно поглянувши на хлопця, промовила жінка

    С: Ти всеодно моя будеш, от побачиш.

    І: Ніколи цього не буде, самовпевнений нарцис.) – задоволено посміхнувшись випалила та і пішла до власного кабінету, Шугаєв ще довго дивився вслід молодій секретарці, і навіть не думав що скоро вони будуть на одному рівні, раптом до кабінету постукали, відкривши вона побачила майора Гайворона:

    І: Добрий день, вибачте я тут новенька секретарка, Ілона Ковальська

    Я: Майор Ярослав Гайворон, приємно познайомитись, і що ж така чарівна дівчина і секретарка

    І: Бо така у мене робота, писати звіти і робити доручення керівництва

    Я: А можливо ви не та за кого себе видаєте?

    І: Думайте що хочете, однак я просто секретарка, нічого більше

    Я: Ви для секретарки занадто гарна 

    І: Дякую за комплімент, тільки будьте обережні, краса вбиває – лихо і в той же час загадково посміхнулася Ілона

    Я: Мені подобається ваше почуття гумор, можливо кудись сходимо сьогодні?

     І: Не думаю що знайдеться час, але я подумаю..

    Я: Чекатиму на вашу відповідь, Ілоно? – і чоловік пішов, а дівчина почала робити звіт, хоча не приховувала хотіла повернутися до комп’ютерної спеціальності, тільки от той випадок дуже спотворив її всередині, і насправді в душі вона була невпевненою, товстою, з купою комплексів і занадто доброю, але насправді Ілона стала іншою, завдяки психологічним сеансам, повернувшись у реальність, та дістала ліки від серця і швидко їх ковтнула, у неї був маленький секрет, у неї є вада серця, тільки вже як 1 рік з моменту коли в неї стріляли, хвороба не давала про себе знати, вона не сильно любила про те говорити, навіть з подругами, на людях Ковальська була завжди, саркастична, весела і оптимістична, насправді ж це маска, вдома та була похмурою, сумною і покинутою, нікого з рідних у неї вже не було, все життя була сама за себе, до кабінету знову постукали, це вже був Шугаєв:

    С: Ну як ти тут, ще не загнулася?)

    І: Не переймайся ти так за мене, я ж не дівчина твоя

    С: Це поки що, але я тобі вже казав, ти будеш моєю

    І: Недочекаєшся, нажаль у мене сьогодні побачення, тож тобі нічого не світить

    С: Я всеодно доб’юся тебе!

    І: Мріяти не шкідливо, а тепер іди мені ще звіт писати

    С: Зрозумів, не заважаю, і доречі може каву принесеш мені

    І: Не нахабній! Я не підстилка щоб все всім робити, а тепер забирайся геть

    С: Ти пошкодуєш що вирішила прийти в ОСА! – і він пішов, злості дівчини не було меж, хоча це були пусті слова, в підлітковому віці вона би злякалася, тільки зараз ця жінка була сильна духом і не боялася нічого, тож вона продовжила далі робити звіт, через півгодини вона закінчила і пішла до кабінету Косач, постукавши, начальниця дозволила увійти секретарці:

    О: Так, ти щось хотіла?

    І: Я би хотіла зізнатися, насправді я була хакеркою колись

    О: То хто ти, Ілоно?

    І: Я Вікторія Онегальд, я зруйнувала життя багатьом чиновникам, взламавши їхні соцмережі і знаходячи багато інформації про них, мене хотіли забрати в СБУ, однак я відмовилася, зараз ж я хочу бути корисною для ОСА

    О: Ти впевнена у своєму рішенні, бо якщо я скажу так, назад дороги вже не буде

    І: Я розумію це цілком, тож я готова до всього

    О: Ну що ж, ласкаво просимо Вікторія Онегальд в ОСА

    І: Краще не потрібно щоб про моє лихе минуле дізналися в ОСА, це буде таємницею

    О: Нехай буде так, якщо що звертайся – Ковальська усміхнулася і вийшла з кабінету начальниці до Шугаєва, незвичайно однак їй довелося наступати на одні і ті ж граблі, для неї брехня стала звичною справою, з підліткового віку дівчина не соромилася брехати в очі, про хворобу вона так само сказала неправду, ну як частково правду, у неї була вада серця, хоч це і багато таблеток, процедур, Ілона ніколи і нікому не показувала свої слабкі сторони, бо ще зі школи знала, що якщо хтось знає твою слабкість, той нею і скористається, хоч вона і брехала всім, проте як казала колись її покійна бабуся: 

    — Треба вчитись трохи брехати, бо без брехні не проживеш – у неї було багато спроб все кинути, однак доля непередбачувана як то кажуть, тож сьогодні та радіє навіть маленьким радостям у житті, адже сама як ніхто знає, як це бути за мить до смерті, постукавши до кабінету, Стас задоволено посміхнувся і промовив до неї: 

    С: То що, все ж таки ти згодна кудись сходити?

    І: Не дочекаєшся, тепер я колега твоя

    С: Мрії мої збуваються, не думав що така колега з’явиться у мене на заміну

    І: Послухай, якщо я теж хакерка, не думай що я буду з тобою дружелюбна, тож ми з тобою лише колеги, от і все

    С: Це ненадовго, сонечко

    І: А щоб мене так називати, треба заслужити мою довіру, а це буде не так то і легко

    С: Ти така нудна, чому ти мені не довіряєш

    І: Бо малознайомим людям я не особливо довіряю свої секрети, особливо такому придурку як ти

    С: А чого я відразу придурок?

    І: Бо ти такий самозакоханий, аж за кілометр тхне

    С: А може це ти просто заховала все своє, того ти нікому не довіряєш

    І: А це вже не твоя справа! Ти не та людина кому я можу довіритися, і краще не зли мене, бо коли я зла то повір це не дуже добре

    С: Як я боюся тебе, аж поступитися своїм місцем готовий, ти просто злишся, бо я сказав правду, і ти не можеш змиритися з цим

    І: Як я же тебе ненавиджу! 

    С: Я так само тебе, однак ти обов’язково будеш моєю

    І: Навіть не намагайся, цього ніколи не станеться! – до кабінету увійшла Червона, явно здивувавшись такому розкладу подій:

    К: А що тут діється, у тебе з’явилася дівчина чи що?

    С: Ні, це не моя дівчина, це новенька, Ілона Ковальська, наш новий хакер

    К: По ній і не скажеш, приємно познайомитись, капітан Катерина Червона, як то кажуть ласкаво просимо

    І: Дякую хоч від тебе теплий прийом, бо від нього і не дочекаєшся

    К: Та ти не звертай уваги, він просто такий і є, але дуже класний спеціаліст, однак ще той, ну ти зрозуміла

    С: А нічого що я тут?

    І: Ой вибач, що мені зробити для тебе? Думав я так скажу, а от і ні

    К: Стас, будь з новенькою трохи дружелюбніше, все таки нова людина, можливо нові знайомства

    С: А як мені бути з нею дружелюбним, якщо вона перша розпочинає це все

    І: Ах ти ж сволота, то це ще я у всьому винна?!

    К: Давайте краще заспокоїмося, бо нас Ольга Сергіївна кличе до переговорної, схоже нова справа 

    С: Цікаво вже, що ж нас об’єднає сьогодні – на обличчі дівчини промайнула злість, однак швидко стерши цю емоцію, трійця зайшла до кабінету Косач, там де вже зібралися практично вся команда ОСА, Ярослав підмигнув Ілоні, однак вона це проігнорувала, зосередившись на тому що говорить Ольга Сергіївна:

    О: Дорогі друзі я вас зібрала як і завжди по справі, на цей раз ми розслідуємо справу молодого журналіста Олега Мельника

    Я: Справа резонансна, адже це був відомий журналіст який писав компромат про чиновників і зірок шоу-бізнесу

    К: Твоя правда, однак за таку роботу одного разу доведеться сплачуватися, що і сталося у випадку з цим журналістом

    Т: А у цього журналіста була дівчина?

    О: Ні, окрім тітки у нього абсолютно нікого немає

    С: То що нам робити?

    О: Справа резонансна дійсно як сказав майор Гайворон, тож я прошу вас всіх не розголошуйте нічого журналістам, особливо ти Ілона

    І: А що я? Ну гаразд обіцяю я сама конфіденційність

    О: От і добре, а якщо ослухаєтеся звільню

    В: Це і так зрозуміло, так що робити зараз?

    О: Шаблій з Римаром поїдуть до офісу там де працював загиблий, Червона і Гайворон до тітки загиблого, Небесна невдовзі має принести висновки розтину, а Ковальська і Шугаєв, ви шукаєте інформацію по Мельнику, соцмережі, переписки, все що завгодно, тільки щоб інформація була, все всім зрозуміло

    В: Так пані генеральша, можемо приступати до роботи?

    О: Звісно, всім дякую, ви вільні – всі розійшлися і раптом від Гайворона пролунало наступне:

    Я: А давайте як закінчимо цю справу, зіграємо в правду чи дію

    К: Непогана ідея, тим більше дізнаємося щось про Ілону цікаве, ну і загалом про всіх нас

    В: Ні, я в цьому брати участь не буду!

    Т: Та що таке, класна ідея, вам би не завадило

    В: Я вже не в тому віці, щоб грати в дорослі ігри, ви як хочете але я не буду з вами грати

    Я: А шкода, а шкода, вже точно стаєте старим

    В: Я не настільки старий, але ці ігри це не моє

    С: Та спробуйте, це ж цікаво

    І: Хоч і Стас ще той телепень, однак я згодна, живемо один раз як то кажуть

    Т: А вона цілком правильно каже, доречі як таку чарівну дівчину звуть?

    І: Ілона.. Ілона Ковальська, нова хакерка

    Т: Приємно познайомитись з вами Ілоно – поцілувавши її руку, сказав чоловік і додав – майор Тарас Римар, а це підполковник Віктор Шаблій, заступник Косач

    І: Приємно з усіма познайомитись, сподіваюся мене тут приймуть – хвилюючись, вимовляла дівчина:

    К: Неодмінно приймуть, хай но справу закінчимо тоді всі ближче познайомимося

    І: Домовилися, а зараз до роботи – команда пішла хто куди, в кабінеті хлопець різко прижав Ілону до стіни і почав пристрасно цілувати її шию, але вона не була дурною і дала ляпаса Стасу за це:

    І: Ти зовсім придурок, що ти дозволяєш собі?!

    С: Вибач, я просто шаленію від тебе..

    І: Я не буду твоєю дівчиною на одну ніч, і більше щоб такого не було, інакше я піду звідси, повір я зможу знайти іншу роботу не в ОСА, тож краще поводься нормально

    С: Я зрозумів, більше не буде такого

    І: От і гаразд, а тепер працювати, тільки шкода що я хакерка, а не секретарша, бо доведеться постійно бачити тебе

    С: А от я не жалкую, що ти моя колега

    І: Я в тебе не закохаюся, навіть і не мрій

    С: А давай посперечаємося?

    І: Ну окей, хочу подивитися коли ти програєш

    С: Побачимо, тоді якщо ти закохаєшся у мене, з тебе пристрасний поцілунок, а якщо я, то тоді загадуєш бажання

    І: Мені подобається, вже хочу поскоріше загадати тобі бажання – єхидно посміхнулася дівчина і тепло поглянула в очі хлопцю 

    С: Недочекаєшся, Ілоночко

    І: Я тебе зараз приб’ю 

    С: Та добре, краще не треба, я ще пожити хочу і попрацювати

    І: Тоді будь обережним.. Ну що ж робота кличе: Я тебе зараз приб’ю 

    С: Та добре, краще не треба, я ще пожити хочу і попрацювати

    І: Тоді будь обережним.. Ну що ж робота кличе

     

    0 Коментарів

    Note