День Смерті

По кімнаті розносився надоїдливий звук. Дзижчання вирвало хлопця зі сну. Він неохоче виліз з під пледу і втомлено потягнувся за мобільним. В трубці він почув роздратований голос свого друга і претензії до себе через довге очікування товариша. Після вибачень він попрямував до дзеркала, причісувати яскраво червоні кучері. Механічно зав’язав високого хвоста й попростував на кухню.

“Підірвав мене… До виходу ще багато часу.”

Подумки Ділюк проклинав друга. Товариш завжди запізнюється тому й змушує його виходити швидше.

Для інших це якась велика подія, але ж це усього лиш 1 вересня. Ділюк не бажав знову бачити надоїдливих однокурсників, але навчання відкладати не можна. Парубок одягнув білосніжну сорочку яка нагадала йому брата.

“Не згадуй його” Роздратовано гаркнув сам на себе.

З братом Ділюка пов’язані не найкращі спогади. Зі знайомих Ділюка про їх минуле не знає ніхто, навідміну від його брата. Хлопець впевнений що він розказав товаришам все після кількох склянок алкоголю.

*****************

По дорозі Ділюк бачив поспішаючих батьків з вирядженними дітьми. Побачивши сіру й похмуру форму дітей, хлопець мріяв про таку форму у них в Інституті. Доволі багато осіб дозволяють собі ходити в чому попало.

” І знову ти згадуєш його” – картав себе парубок.

*******************

Веселі студенти обмінюються враженнями зі своїми товаришами. Ділюк же проходить повз, не зупиняючись біля купок людей. Підходячи до входу в приміщення, йому хтось свиснув з компанії.

Вони виглядали як клоуни. Висока худа постать вся в чорному. Дівчина яка доволі відверто одягається, стояла збоку й тасувала карти. Трохи дальше стояв низький хлопчина в простому але дивно скомбінованому одязі і кричав у трубку мобільного телефону.

“Гей, чого це ми не вітаємось? Зовсім забув свого брата?” – з дурною усмішкою скрикнув хлопчина в чорному. Знявши накидку можна було розгледіти його обличчя.

“Кейя, якби ти не вдягався в чорне шмаття, можливо я б тебе впізнав” – з удаваним спокоєм відповів Ділюк і швидко зник в натовпі.

“Раджу тобі не задирати його при кожній можливості, колись тобі це відгукнеться”- трохи стурбовано мовила дівчина поряд, на що парубок в чорному тільки промовчав.

******************

4 вересня, хлопці й дівчата похмуро збираються на пари. В лабораторії вже готують прилади Сахароза й Альбедо, Ноель сором’язливо розмовляє з прибиральницею а інші студенти ще лежать в теплих ліжках.

Кейя прокинувся й поплів робити собі й сусідці каву. Розарія прокинулась вже по звичці, але почувши грохіт на кухні зрозуміла що сусід попіклується про неї. Кейя з усмішкою підніс їй теплий напій до лиця. Від чудового аромату ранкової кави дівчина враз прокинулась. Розмовляючи про майбутні події, вони допили напої й почали збиратись.

******************

Пару однокурсників вже метушились в кабінеті. Альбедо підіймав Сахарозу щоб та могла легко причепити гірлянди. Кабінет був не дуже багатим на прикраси, але затишним. Літня атмосфера в ньому ще не вивітрилась, а шумні пари ще не витіснили її. Все було чудово. Очі іменинниці сяяли коли її друзі вітали її. Вона навіть не думала що її всі можуть так любити.

Навіть замкнутий в собі Ділюк обійняв її та запросив на вечерю до престижного ресторану, на що сором’язлива дівчина не могла не погодитись. Останніми прийшла надоїдлива трійця, але ж вони прийшли вітати її. Для Сахарози це дуже мило, тому вона з радістю прийняла привітання,обійми й подарунки. Вечірка була веселою, багато хто з одногрупників запросив іменинницю на танець. І лаборант Альбедо, і такий же сором’язливий Беннет. Кейя також вирішив подарувати їй чудовий танець, він навіть одягнувся належно до дня народження.

Під кінець багато хто з дівчат вже повертався в гуртожиток босими, тримаючи високі шпильки в руках. Близькі друзі Сахарози допомагали їй прибирати зі столу, поки п’яна трійця ледве виходила на вулицю.

Ближчі 2 години весь район чув як голосно продовжувалось святкування в трійці. Кейя тягнув на собі п’яну в устілку Розарію, що не вириваючись, міцно спала в його руках. Венті ж постійно спотикався й падав. Ліз до прохожих й тварин. Врешті-решт чорному магу це надоїло і він залишив товариша під якоюсь лавочкою в парку.

****************

Ранок почався звично. Студенти в’яло готувалися до виходу. На пари після вчорашньої гулянки не явилось пару осіб, але на це ніхто не звертав уваги.

Високий і стрункий парубок вирішив трішки розбавити це повсякдення. На парі, в повній тиші у Кейї задзвонив телефон. Непристойна пісня лунала з його мобільного.

“Всё ахуенно, я раздета мне так ахуенно. Сделала маник пиздец ахуенный, я на нём сверху кричу ахуенно! ”

Багато хто з аудиторії почав сміятись, дивлячись як парубок повільно виходить в коридор. Після пари він, звичайно, получив по потилиці від брата. .