2 глава

Ось ми і підійшли до того моменту з якого все почалося. У кімнату, де спала Че Йон забігає батько, при цьому він ще кричить, що зараз її відлупцює і вона нарешті зрозуміє як потрібно себе поводити. Але, навіть, ці крики не змогли змусити дівчину прокинутися. Вона й далі продовжила спати , навіть, не поворухнулася, а просто собі лежала і сопіла своїм маленьким носиком як їжачок.
Єдине що змусило її хоч трошки поворухнутися, так це те, що батько одним ривком швидко стягнув з нею ковдру. Оскільки її тіло одразу відчуло прохолоду, то вона скрутилася калачиком і намагалася знову міцно заснути, щоб додивитися сон про зомбі. Їй давно вже нічого не снилось, а сьогодні їй не тільки снився сон, він ще до того ж був цікавий.
– Пак Че Йон! Прокидайся! Ти що страх загубила? Я до кого звертаюся?!
– Пане Пак, заспокойтеся і не кричіть. Давайте зачекаємо поки вона прокинеться і я їй скажу, щоб вона прийшла до вас, у кабінет.
– Не потрібно з нею сюсюкатися через це вона і робить не зрозуміла що. Секретар Джу вийдіть з кімнати негайно! А ти вставай, я кому кажу!
Крикнувши це, батько Че Йон вдарив ременем по ліжку біля дівчини. Саме після удару дівчина почала потроху прокидатися.
– Ти зовсім з глузду з’їхав? – спитала здивовано піднявши брови дівчина.- Ти точно мій батько, хто так взагалі будуть свою дитину?
– А ти взагалі дитина? Тобі вже 18 років, яка ти вже дитина ? З глузду з’їхав, кажеш? Та хто тобі дав право так зі мною розмовляти? Після того, що ти накоїла тобі краще мовчати, а воно тут ще починає права качати.
– А що я такого зробила ?
– Ти думаєш що поліція тебе просто так затримала? А якщо б хтось дізнався, що ти брала участь в незаконних гонках? Я збираюся балотуватися на посаду мера на наступних виборах, а якщо це все спливе? Якщо це якось вплине на акції компанії ? Тож це я маю питати в тебе, ти з глузду з’їхала? Що ти взагалі робиш?
– Так ось через що ти переживаєш?! Не через з мене, ти хвилюєшся лише через свою кар’єру та компанію. – Пошепки сказала дівчина при цьому посміхнувшись
**************************************
Думки Пак Че Йон
Я думала ти мене свариш за те, що гонки – це небезпечно. Я думала, що ти боїшся, що я можу постраждати через них, що ти не хочеш втрати мене так само як і маму. А ти боїшся, лише за свою компанію. З яких пор ти став таким черствим? Я не розумію…
**************************************
– Що ти там собі підніс говориш? Ай, забудь, даже не хочу нічого чути. З цього дня ти під домашнім арештом ніяких друзів, гулянок і тому подібного. Тепер твоя розвага це школа і твоя кімната. І ще яка-небудь вихідка і я відправлю тебе в Англію в інтернет для дівчат, зрозуміла?
– А в мене є вибір? Я думала у цьому домі моя думка нічого не вирішує…..
– Тож зрозуміла, от і добре. Значить домовились. Ще раз щось зробиш і я справді стримаю своє слово, відправлю тебе в Англію.
Сказавши це, Пан Пак вийшов з кімнати дочки, залишивши там її на одинці. Дівчина одразу після цього втомлена зітхнула і відкинулася назад, падаючи на все ще теплу постіль.
Всі вихідні вона провела у себе в кімнаті. Майже не виходячи з неї, дивилася фільми, грала в відеоігри та їла різні смаколики і насолоджувалися самотою. Давно вона так не тусувалася сама з собою.
……
Че Йон вже одягнулися і встигла нафарбуватися, як до неї в кімнату постукали, це була їх хатня робітниця Чхве Сон Мін.
– Че Йон, люба, сніданок вже готов, можеш йти їсти.
– Дякую, зараз прийду.
Взявши свій рюкзак, Че Йон вийшла з кімнати і попрямували в їдальню. Підходячи все ближче, вона чіткіше почала чути розмову між своїм батьком і мачухою. Дівчина зупинилася біля двері і вирішила послухати їх бесіду.
– Любий ти дуже суворий з нею. Так, вона поступила не дуже розумно, коли брала участь у цих гонках, але зачинити її в кімнаті це не вихід. А цей інтернат на що її туди відправляти, якщо в неї є дім, батьки і друзі, та і школа досить гарна. Ти сам це знаєш.
– А що вихід ? Терпіти всі її виходки? Її вже заарештували і відкрили кримінальну справу, а що буде в наступний раз?! Зараз секретар Джу зможе домовитись щодо штрафу, а якщо це повториться, то це вже так легко не закінчиться.
– Ну все одно, це не вихід. З нею потрібно поговорити, зрозуміти, що вона відчуває і чому вона все це робить. Адже через такі вчинки може постраждати вона сама та її майбутнє.
Не витримавши цих балачок, Че Йон різко відчинила двері та сказала:
– Боже, мене зараз знудить від цього лицемірства. Може вже досить корчити з себе не зрозуміли що та робити вигляд, що ти за мене переживаєш. – Дивлячись при цьому на свою мачуху, – ти мені ніхто! Так, що припини лізти в мої справи.
– Ей! Пак Че Йон, як розмовляєш зі своєю мамою?! – Крикнув батько дівчини і стукнув по столу.
– Мамою?! Яка ще мама, вона мені не мати! Припини говорити нісенітниці!
Не встигнувши договорити, Че Йон відчула удар по лівій шоці, яка поступово почала червоніти та горіти.
– Любий, ні! – Мачуха одразу стала із-за стола і підбігла до дівчини, – люба, все гаразд?
Жінка хотіла погладити дівчину по щоці, яку вдарив батько, але Че Йон відмахнула руку жінки і, тримаючись рукою за щоку, сказала:
– Не смій до мене, навіть, торкатися! Думаю, мені тут не місце!
– Че Йон, почекай!
– Але дівчину це не зупинило, вона вийшла у коридор і направлялася на вихід, але тут її зупинили. Дівчина відчула, що за край її сукні хтось тримається. Вона подивилася вниз і побачила, що маленькі ручки братика міцно тримають її сукню і не збираються відпускати.
– Чого тобі?
– Сестричко чому ти плачеш? Ти знову посварилися з мамою та татом?
– Ей, дрібнота, ти забув? Я не твоя сестра, тому припини мене так називати. Тільки дратуєш.
– Чому це я не твій брат?
– Скільки разів повторювати тому, що твоя мама – це не моя мама.
– Але мій тато, то і твій тато також… – сказав хлопчик років 6, при цьому шмигаючи своїм маленьким носиком.
– І що?! Це не зміню той факт, що ти син цієї жінки. А у мене з нею нічого не може бути спільного в тому числі і тебе. Так, що зникни, – сказавши це, дівчина відштовхнула хлопчика. Так, що аж той впав на підлогу і почав плакати. Але дівчина бездушно погляну на це і пішла далі. На крики в коридорі вибігли батько і мачуха Че Йон та побачили, сидячого на підлозі сина. Вони одразу зрозуміли, що трапилось, тому вони почали заспокоювати хлопчика.
***********
З самого ранку настрій Че Йон був зіпсований. Батько ніколи, навіть, руку не піднімав на неї, не те, щоб вдарити і все через цю мачуху. Зненацька на плече дівчини впала чиясь важка рука і у цю ж секунду іншу руку дівчини взяв хтось інший. Це були її друзі Ліса та Джин. Ці двоє зустрічаються, як так вийшло Че Йон не знає. Просто в один прекрасний день Джин сказав, що вони пара і ось все.
– Як справи? – спитав хлопець.
– Не дуже. Через цю кляту гонку і поліцію, батько влаштував мені домашній арешт.
– Домашній арешт?! Це на нього не схоже, він ніколи не карав тебе в такий спосіб. – Відповіла Ліса.
– Ай, не хочу про це думати! Пофіг, давайте після занять сходимо і поїмо?
– Я не проти, а ти сонечко? Ти теж за?, – спитав Джин свою дівчину.
– Звісно.
– Тоді домовились. – сказала Че Йон.
**************************************
Задзвонив дзвоник. Зі свого стільця піднялася староста класу, Че Йон, і сказала:
– Увага! Клас! Поклон!
Після цього всі учні в класі поклонилися викладачу та разом з цим сказали: Допобачення вчитель!
Як ви вже зрозуміли Че Йон староста класа і це одне з її багатьох обов‘язків як старости класу. Взагалі дівчина є відмінницею і за оцінками посідає перше місце в усій школі.
– Так, діти, допобачення! Гарно попрацювали сьогодні. Йдіть їсти, набирайтеся сил, а потім продовжуйте вчитися, адже, ви пам’ятаєте, що у вас у цьому році екзамени?
Після цих слів весь клас замичав, тим самим показуючи своє незадоволення щодо екзаменів.
– Ладно, ладно….. Йдіть відпочивайте і не думайте про екзамени. Оцінки – це не головне. Так що не переживайте, ви впораєтесь! Ви молодці! Удачі!