Зіниці

Затриматись надовго в серці,

Забути все буденне і людське,

І полинути в тебе , в твій омут ніжно карий

І в грози очей твоїх ,

вмитися сльозою вчорашньою , взяти в долоні серце палке й молоде

Розчинитися в тобі, загубитися в тривожний думах,  розтектись по венам

Задивитись в чорні безодні твоїх зіниць,

Знайти там відповіді і питання,

І каятись по вік .