із тобою точно не буде нудно

– ти ще довго?- питає обурено хлопець з чарівними зірками на обличчі та шоколадним волоссям, якого звати Фелікс. його голос був трохи грубий але в той же час дуже приємним.

– да да все їду- відповідає Хьонджин хлопцю. в нього було попалене волосся, тому що він завжди експериментував зі своїм кольором волосся та красива маленька родзинка під оком.

він як завжди запізнюється в університет, а Фелікс його завжди чекає. Хьонджин і Фелікс живуть разом, тому що їхні мами подруги і вони вирішили, що чому б їхнім синам не дружити? і вирішили посилити їх разом. вони були й не проти, хлопці дружили з самого дитинства.

Фелікс ненавидить запізнюватись але з Хьонджином, це завжди виходило.

хлопці сідають тихенько на місця. уважно слухаючи, ну як Фелікс слухав і щось записував, а Хьонджин просто спав.

пари вже закінчились, всі вже потихеньку розходиться. Фелікс щось там ще дописує, а Хьонджин зібравший речі чекає його.

– ти так старанно, щось там пишеш- говорить Хьонджин, дивлячись на чарівні веснянки Фелікса.

– м? краще б ти щось писав

– та годі на мене сердитись, пішли краще щось поїмо

– добре пішли- вздихаючи говорить Фелікс.

хлопці дома нудились їм не було чим зайнятись.

– слухай, всеодно тут нудимося, пішли в парк я тебе на скейті навчу кататись- запропонував Хьонджин.

– но..- Фелікс намагався відказати, тому що він та хотів але розумів, що це буде важко.

– ніяких “но” пішли- хлопець бере скейт і трохи пластерів в карман.

хлопці прийшли в парк. вже вечір був трохи прохолодний вітерець. Хьонджин ставить скейт на підлогу і протягує свою руку хлопцю.

– ставай не бійся, я тебе тримаю- втішаючи говорив Хьонджин, слідкуючи з рухами Фелікса.

Фелікс стривожено взяв руку хлопця і став на скейт. він трохи їхав і в нього навіть щось виходило але тільки як Хьонджин відійшов на пару хвилин від хлопця, він почув грохіт і зрозумів, що це вже Фелікс навернувся.

– Лікс все нормально? не дуже вдарився?- під бігаючи питає Хьонджин і помічає розбите коліно Фелікса- вибач я незнав, що так вийде.

– та все нормально- встаючи говорить Фелікс.

– треба буде обробити рану

– добре, добре, зараз прийдем додому і обробим, не хвилюйся ти так

вже дома Хьонджин зразу ж підбіг за аптечкою, посадивши Фелікса на диванчик. Хьонджин обережно обробляє рану. Фелікс трохи стискає кулачки від болі. Хьонджин побачивши це, обережно дує на рану.

– ще трохи потерпи- клеїть пластир- вже краще?

– так, дякую

– відпочинь трохи- Хьонджин вкриває хлопця і іде.

– мг- помахавши головою угукнув Фелікс.

Фелікс спокійно спить, а Хьонджин поки не бачить хлопець курить на балконі. він видихає жахливий дим із своїх опухлих губ. Лікс ненавидить коли Джині курить, тому що це некорисно.

– Джині- говорить Фелікс, ще зовсім соний, шукаючи хлопця.- ти знову куриш?

– м? вибач, я трохи. більше не буду- обертаючись відмазується хлопець.

– ти так завжди говориш. постарайся не курити будь ласка- говорить Лікс, виходячи з балкону.

Хьонджин бачив, як Фелікс турбується але ця шкідлива звичка з’явилась, коли йому було не дуже добре. і позбутись її не так вже й легко.