Ти ж любиш зелений чай?

Я – людина, яка пише вірші емоціями та моментами. Сподіваюся, знайду свого читача

+++

Ти ж любиш зелений чай?

Сідай, наливай собі за край.

Я розповім тобі цікаву штуку.

Тільки простягни до мене свою руку.

Подаруй свій останній брунатний погляд,

Ти ж залишишся сьогодні поряд?

Не відповідай,

Я почую відчай в голосі твоєму,

Вибачай.

Я ж можу попросити дещо наостанок?

Не забудь загасити недопалок.

Сховай мене у своїх записниках,

Серцем розпишись на бурштинових листах.

Знаєш, колись я любила цю осінь,

Вона нагадувала твою тінь,

Холодну та далеку.

Я любила і таку…

Помовч, відпочинь.

Коли почалася ця повінь?

Вода змила пелену з очей,

Почуття прожили рівно п’ять ночей.

Вже й чай зелений охолов,

Так і сконала ця любов.