Розповідь про дівчину в зелених мартенсах частина перша
від 0_piece_of_me_0Аж раптом до дівчини підбіг хлопець і почав говорити до неї:
-Як пройшло перше заняття?
Проте дівчина була повністю в своїх роздумах і не помітила, що хлопець щось почав говорити.
-Оля!!!
-Що?!
Змінивши тон на більш спокійний хлопчина продовжив: -Як пройшло перше заняття?
-Нормально, контракт підписували
-Контракт для того щоб навчитися фокусам?
-Не фокусам
-А чому ж тоді?!
-Магії – сухо відповіла дівчина
-Чого ж ти мене не запросила?! Ти ж знаєш як я люблю магію!!!
-Тебе б навіть не пустили б, там лише по запрошенням вхід
-В такій обшарпаній будівлі? Не сміши мене
-Ну добре, може я трохи перебільшую, але б ти все одно не зайшов туди
-До речі, чому ви займалися в такій будівлі? Що це за організація така?
-Та не організація, а клуб!
-Але ж хтось це організував! Забудь, нехай буде по твоєму. Краще дай мені той контракт, будь ласка
-Тримай, Ні-ко-лас – проказала посміхнувшись Оля
-Дякую, О-ля
Дівчина йшла й помітила як її друг прямує в напрямку дерева. І підбігла до його, та підставила руку до дерева, коли хлопець збирався зіткнутися з деревом.
-Ого, нічого собі, я мало не розшиб собі голову. Дякую велике
-Я не тебе рятувала, а дерево
-Я не розумію перший пункт, – відійшовши вліво від дерева говорив хлопець, – тут кажеться, що якщо розкажеш комусь не з членів клубу, то на тебе чекає покарання у вигляді заморожування, а тому кому розкажуть зітруть пам’ять
-І що тобі тут не зрозуміло?
-Заморожування чого?
-Я думаю заморожують людину, яка розкаже
-Як це?! Тебе ж не заморозять?!
-Напевно, все таки так
-Тобто не заморозять?
-Тобто заморозять
-Як?! Чому?! Навіщо?!
-Заспокойся
-Навіщо ти мені розказала?! – напівістерично прокричав Микола
-Ти ж мій найкращий друг
-І що?! Життя не дороге?!
-Я вже виконала все що я хотіла в житті
-Ти стала художником?!
-Ні, але це вже не важливо. Головне, що я розповіла всім хто підписував не читаючи контракт всю правду
-Добре, поговоримо, коли прийдемо до тебе додому – втомлено сказав Микола.
Дівчина погодилась й підлітки пішли далі по дорозі…
0 Коментарів