.
від Потурай ОлегАх що то за краса – фігура?
То наче з Греції скульптура!
Вощаним блиском виграє,
До себе зір твій прикує.
Гладка поверхня блідих рук
У танці з грифом творить звук.
Не тільки тон у неї зброя,
Вона мандрує в світі слова.
Воно родилося в глибинах,
У таємничих низовинах
Великої планети мрій,
Що воскреса в пітьмі нічній.
І де не тонуть кораблі,
Застигли спогади скляні,
І мнуться в кришталі віршів
У хвилях вітражу морів.
0 Коментарів