Лист до Невермору.

Тиждень тому:
Мені надійшов лист від моєї двоюрідної сестри Венздей Адамс, вона не була дуже відкритою, але ми вміли знаходити спільну мову.

Я відкрила листа.
” Дженна пишу тобі та думаю що ти зрозумієш мене.
Я вже тиждень знаходжуся у школі для “ізгоїв” Неверморі й здається я знайшла цікаву таємницю тому я почала своє розслідування. Мені потрібна твоя допомога, адже я можу довіритись тобі, думаю ти мене зрозуміла.”
Звісно я її зрозуміла, я добре знаю Венздей Адамс, а вона добре знає те що я не відмовлю їй оскільки сама люблю таємниці.

Сьогодення:
Машина заїхала за ворота школи, я приїхала одна тому, що мої батьки як завжди занадто зайняті, щоб згадати про моє існування.
Я виходжу з машини мене зустрічає директорка Вімс з привітною посмішкою.
– Дженна я дуже рада вітати тебе в Неверморі)- вона підходить до мене і кладе руку мені на плече через велику різницю у рості.
– Я теж дуже рада бути тут.
Ми пройшли у її кабінет.
– Твої батьки не змогли приїхати?
– Так вони зайняті.
Я гарно брешу насправді моїм батькам не цікаво чим я займаюсь.
– Зазвичай ми не беремо дітей посеред семестру, але твоє резюме приємно мене здивувала, твоя успішність теж не відстає, тому я вдруге за цей місяць роблю виключення.
Звісно що вона натякнула на Венздей.
– Я дуже вдячна.
Я вже казала що гарно вмію брехати?
– Я подумала що тобі буде комфортніше у кімнаті з твоєю сестрою тому поселила тебе до неї, я тебе проведу.

Ми вийшли з кабінету і направились до гуртожитку учнів у коридорах було доволі багато і всі вже знали про мій приїзд, деякі відкрито витріщались інші удавати що мене не існує.
Директорка постукала у двері та відчинила їх, кімната була розділена ніби на 2 світи один з них був у всіх тонах веселки, а інший готичний і мінімалістичний, повністю у стилі Венздей.
Нас зразу зустріла білявка з широкою посмішкою, вона привітно обійняла мене.
– Ого ви з Адамс точно сестри?
– Двоюрідні.
– Дівчата я залишу вас знайомитись, Еніт покажеш усе Дженні й відведеш її забрати форму.- Вімс вийшла зачинивши двері.
– Венздей зараз немає, тому я допоможу тобі у всьому!
– Дякую, але навіть якби вона була все одно б не допомогла мені.
– Це в її стилі, так то яку частину кімнати ти обираєш?
– Ну я не така готична як моя сестра, тому я не проти бути на твоєму боці.
– Я така рада!- вона ще раз обійняла мене.- Тепер я ще більше впевнена що ви зовсім різні люди.
Так говорять всі та не вірять що ми можемо бути родиною, моя мати рідна сестра Мортиції вони дуже схожі, але тільки зовнішністю характер в матері більш відкритий, мій батько теж дуже хороший, тому мені в дитинстві не дарували набір для копання могил…

– Ну то що підемо я тобі все покажу?
– Ходімо.
Ми вийшли на вулицю, на так званий клац.
Посередині стояв фонтан, а по всьому дворі були столики.
– Тут є ізгої на будь-який смак, але основні групи це: ікла, хутра, трави, та луска.
Це ікла тобто вампіри, деякі з них тут сторіччя.., а ось ці відморозки хутра тобто вовкулаки як і я.- За столиком почулось вовче виття. – Тут доволі голосно.
– А це луска як я розумію сирени?
– Так, кажуть Б’янка Берклі королівського походження, того року вона зустрічалась з місцевим художником Ксав’є Торпом, але на початку семестру вони розійшлись.- дівчина вказала на високого хлопця з довгим волоссям зібраним у хвіст.
Він здається відчув мій погляд і подивився у відповідь довго ніби вивчаючи мене, я не відводила погляд доки він сам не зробив цього відвернувшись, щоб продовжити малювати щось на стіні.
Вона пішла вперед і зустрілась з хлопцем у синій шапці значить він був один з гідр.
– Еніт в тебе в кімнаті поповнення з родини Адамс? І як вона? Тільки не кажи що така як її сестра, мені вистачає Венздей…
Еніт відійшла в сторону даючи хлопцю побачити мене, він вже не був здивованим ніби таке вже траплялось.
– Не переживай, я не схожа на свою сестру, але якщо будеш говорити про неї щось не те я можу відкрутити голови твоїм зміям.
– Все-таки чимось ви схожі..
Хлопець хутко пройшов повз нас.
– Це Аякс красивий, але дурний, в тебе є сторінка в соц. мережах?
– Так в інстаграмі.
– Ти також вважаєш соц. мережі цитую Венздей – “це порожнеча людського самоствердження”
– Ні, просто я не маю що робити в них.
– А де ти говориш з друзями?
– В мене немає друзів.
Еніт явно здивувалась від мого признання.
– Чому?! Ти гарна, розумна, мила, як в тебе не може бути друзів?!
– Всі люди яких я зустрічала нудні та лицемірні, тому я не хотіла мати з ними нічого спільного.
– Тоді я буду твоїм першим другом, подругою! Ти ж не проти?..
– Ти дуже мила Еніт я з радістю стану твоєю подругою.
Втретє за день Еніт обійняла мене це було мило, я ніколи не потребувала друзів, але зараз здається все змінилось.
Ми забрали форму та повернулись до кімнати де нас вже чекала Венздей.
– Не говори що рада мене бачити, я не повірю.
– Я і не збиралась, поговоримо?- Адамс жестом вказала на двері й пішла першою я рушити за нею.

Ми вийшли на вулицю знайшли місце де немає людей і Венздей почала говорити.
– Ти довго.
– В цю школу не легко вступити.
– Могла попросити допомоги у батьків.
– Не могла і ти це знаєш.
– Добре, тож в лісі знайшли труп, а того тижня напали на одного з учнів, його звали Рован коли він намагався вбити мене показав мені цей малюнок – Вона показала мені шматок відірваної сторінки на якій стояла дівчина на фоні якої був вогонь і Невермор цією дівчиною точно була Венздей.
– Звідки він?
– Рован сказав що це намалювала його мати у 25 років, він говорив вона була провидицею.
– Що сталось потім?
– На нього напав невідомий монстр з очима розміром з мою голову він убив Рована, але не чіпав мене.
– Убив?
– Я бачила на власні очі, але міс Вімс сказала що він живий, брехня.
– Які є зачіпки?
– Цей малюнок вирвано з книги яку нам прийдеться знайти, цей знак учнівського товариства “Беладонни”.
– Смертельна квітка.
– Ксав’є з Рованом були сусідами тому я думаю що книга повинна були у їх кімнаті. В мене є припущення тому ти підеш до кімнати Ксав’є і пошукаєш книгу там, ввечері він бігає.
– Я зрозуміла, сьогодні й розпочнемо.

Ми повернулись до кімнати я одягнула форму і вирушила на урок.
Залишилось одне місце біля Ксав’є, куди я і сіла.
– Привіт, ти Дженна?
– Так, думаю ти мене вже знаєш про мене гудить вся школа.
– Так, і це не дивно.
Хлопець малював павука у блокноті, закінчивши підніс руку над малюнком і павук ожив.
– Навряд міс вразили ваші фокуси пане Торн.
– Ну трохи ж вразили?- він легко посміхнувся і подивився на мене.
– Зовсім трохи.- я взяла павука в руки він здавався милим, але швидко розчинився.
– Продовжимо нашу подорож у світ рослин хижаків. Міс Джен не хочете розповісти нам що це за квітка?
– Dendrophylax lindenii, також відома як орхідея примара доволі рідкісна рослина відкрита у 1804, відома своєю стійкістю і пристосованістю..- мене перебила Б’янка.
– Цвіте навіть у несприятливому середовищі, її присутність може змінити екосистему..- на цей раз я перебила її.
– Тому інші рослини відторгають її через безконтрольний ріст.
– Я приємно вражена, Б’янка здається у тебе з’явилась конкурентка.
Серена дивилась на мене вбивчим поглядом.

Після уроків я повернулась до кімнати Еніт готувалась до кубка “По” а Венздей напевне вже шукає книгу, я одяглась в коротке чорне худі та спортивні кльош штани.

Я пробралась у кімнату Ксав’є і коли він повернувся з пробіжки та пішов у душ я почала вештатись у пошуках книги, на його столі стояв блокнот який я бачила на уроці,  там було багато малюнків і на одній зі сторінок була намальована Венздей,
не встигла я нічого зробити як перестала чути шум води тому швидко покинула кімнату.

Я сиділа на ліжку обнявши себе за коліна, здається Ксав’є подобається Венздей це не дивно вона дуже красива і розумна, але характер просто жах.
До кімнати увійшла Еніт.
– Ти чого тут одна?
– Насолоджуюсь самотністю.
– Не люблю бути одною тому складу тобі компанії.- вона застрибнула на моє ліжко.
Я випрямила ноги, вона поклала на них голову.
– Як проходить ваше розслідування?
– Я нічого не знайшла, вся надія на Венз.
– Венз?
– Інколи я скорочую її ім’я звісно щоб вона не знала.
– Це буде нашим секретом – дівчина хіхікнула.
Цілий вечір вона розповідала мені про Аякса, коли повернулась Венздей ми лягли спати.

/////////////////////////////

Сподіваюсь вам сподобалась перша частина мого фанфіку.

Якщо у вас є зауваження чи питання пишіть у коментарях постараюсь відповісти всім♡