Тунель щирого почуття

До дня всіх закоханих. Так, я та людина, що описує кохання і разом з тим не вірить в нього. Хочу бачити критику, бо саме ви мотивуєте мене розвиватися далі.

Був звичайнісінький спокійний день у Бібліотеці. Вже давно у бібліотекарів не було глобальної та небезпечної роботи. Тому майже всі вирішили насолоджувалися довгоочікуваною та заслуженою відпусткою. Флінн та Єва вирішили подорожувати удвох, бо їм давненько потрібно було усамітнитися, а після прив’язання до Бібліотеки варто відновити власні ресурси. Джонс повернувся додому в Австралію до своєї родини на тимчасові канікули, після подій на Різдво (більшість подій містичним чином після скидання часу повторилися вдруге, схоже це було на полотні долі) родина Джонсів відкрила благодійний фонд, тому допомога всіх членів родини не була зайвою. Дженкінс вирішив навідатися до друзів по грі, який давно не відвідував. І лише Джейкоб та Кассандра лишилися разом без справ у бібліотеці, займаючись своїми дослідженнями.

Але у Книги вирізок було своє бачення на проведення часу бібліотекарів.

– Схоже на нову місію, Кас – промовив ковбой.

– Що цього разу?

– Містичні зникнення у Тунелі кохання, що знаходиться в Україні. Є чимало легенд пов’язані з цим місцем. Наприклад, розповідають, що ця історія трапилась на початку XX століття. Тоді колія, що вестиме з Оржева (сусіднє село) до Клевані була лише у планах. Спроєктувати залізну дорогу у цій місцині було не так просто: потрібно було зносити багато будинків, розширювати роз’їзд. Несподівана ідея спала на думку молодому польському інженеру. Він запропонував прокласти залізне полотно навпростець – через ліс. Замовники проєкту тоді не здогадувались, що для інженера це був просто найкоротший прямий шлях до коханої дівчини… Вона жила у Клевані й ходила у православну церкву. Та на свою біду закохалась у польського католика (того самого інженера), чим не на жарт обурила батьків. Вони були категорично проти зустрічей пари. Хлопець жив у Оржеві та приїжджав на таємні зустрічі з коханою на велосипеді. Коли ж сама доля підкинула шанс створити пряму дорогу між двома селами, він відчайдушно взявся за роботу. Колія вийшла рівнесенька та пряма і виглядала вона неначе зелений тунель серед лісу. Щоб спілкуватись на відстані, закохані вивчили азбуку Морзе і вечорами з допомогою ліхтарів таємно посилали одне одному повідомлення, які світились зашифрованими зізнаннями. З допомогою біноклів в прямісінькому лісовому тунелі було чудово видно світлові знаки аж за три кілометри від парубка до дівчини. Його – від Оржева, а її – від Клевані. Отак вони й спілкувались, забуваючи про заборони батьків і не думаючи про те, що скажуть люди. Та згодом життя розлучила їх, проклавши його дорогу назад у Польщу, а її – до серця іншого. Кажуть, кожен прожив щасливе життя, та до кінця пам’ятав романтичну історію своєї юності.¹

– Тунель кохання досить романтична назва. Та чомусь здається знайомою. – намагалася пригадати Кассандра.

– Так, але початкова функція була зовсім іншою. Тунель було приховано у політичних цілях. Недалеко знаходилися воєнні бази, і тому треба було маскувати. Ця територія лісиста, тому приховати залізничну дорогу у лісі було доволі креативною ідеєю. – розповів Стоун, – Та зараз це туристичне місце для закоханих.

– Можливо, нам варто зачекати інших.

– Ні, розважмось у вдвох. Нехай відпочинуть. Пригода тільки для двох. Та й можливо, так буде краще. Зможемо у разі чого зіграти в закохану парочку. Це буде нам на руку.

– Добре. Тут є сенс.

Думки Стоуна

“Зіграти в закохану парочку. І це в мене IQ 190. Дуже у цьому сумніваюся. Головне не втрапити у біду. Хоча що я кажу? Щоразу коли співпрацюємо обов’язково щось трапляється. Добре, будемо думати про хороше”.

Розкрутивши глобус та вказавши координати Клевані, вони вирушили в дорогу. Вони почали дізнаватися всі необхідні деталі цієї справи. Опитавши свідків вони з’ясували, що тунель влаштовував закоханим свого роду перевірку на почуття. Звільнитися змогли лише ті, у кого були взаємні почуття або вони змогли порозумітися між собою та розійтися без образ. А всі зниклі мали або приховані почуття, або між людьми були конфлікти.

-Нам пощастило чи не так?, – запитала Кассандра.

– У чому? – здивувався Стоун.

– В тому, що ми не будемо полоненими. Решту часу, бібліотекарі ішли мовчки. Від слів Кіліан, Стоуну стало ніяково.

Думки Стоуна

“Чому вона вважає так? Невже її це зовсім не турбує. Можливо я маю почуття, які до сьогодні не хотів визнавати. Чудово, ковбой, ти збагнув що закоханий та переймаєшся через не взаємність. А вона гарантована, згадати всі ті слова, які я казав раніше. Аби можна було повернути час назад.”.

Поринувши у власні роздуми, він не помічав, що його “подруга”, теж літала у власних роздумах.

Думки Кассандри

“І чому я це ляпнула??? Ми з ймовірністю у 99% потрапимо у цю пастку. Бо хтось досить тривалий час кохає того, кого не варто було. Потрібно було йти самій. Ми тільки налагодили дружні стосунки. Я не можу так ризикувати. Скоріше за все, сьогодні розкриється вся правда, аби ми ж могли порозумітися.”

Вони не помітили як дійшли до свого місця призначення.

– Вау, а наживо він виглядає дивовижно, – здивувалася Кассандра,- Це місце прямо випромінює свою чари. І не дивно, тут проходить

– Це все тому, що українці завжди не приховували свою любов до магії та містичного. Якщо досліджувати всю літературу та фольклор все це переплітається між собою. Що і робить українську культуру магічною. Якщо будеш досліджувати глибше, то повір вона тобі сподобається.

– Ловлю тебе на слові.- оглянувшись навколо Кассандра промовила,- Схоже ми вже на місці.

Напруга між ними різко зросла. Кожен мав таємницю, яку не хотів розкривати. Бо вони ще не знали наскільки неочікуваними будуть для них наслідки. Зайшовши до тунелю, вони помітили дивне відділення, якого не мало бути. Воно було схоже на кімнату з певними мотивами. Ніби розповіді всіх людей, що тут перебували. Крім малюнків на стіні була табличка з написом: “Лише обрані знайдуть своє щастя, лише знедолені матимуть розбиту чашу”

– Що там написано? – запитала Кассандра.

– Лише обрані знайдуть своє щастя, лише знедолені матимуть розбиту чашу. – переклав для неї Стоун.

– Що б це означало ?

– Не знаю. Можливо у цьому вся загадка .

Не встиг він промовити ці слова, як прохід, яким вони зайшли туди, заріс лозою. Оскільки, вони не вперше потрапляли в такі халепи, вони оглянули колишній прохід.

– Дивно, ніби звичайна лоза, проте щось тут не те. – зауважила Кассандра, та почала розраховувати всі можливі варіанти втечі, – Скоріш, тут принцип як у замка, який відмикався за допомогою правди. Тоді має сенс і послання. Ми маємо розповісти правду.

– Тобто ти хочеш сказати…

– Я хочу сказати, що у нас є розмова, яку ми постійно відкладали. Ми постійно працюємо та не можемо зробити павзу задля розмови. Ми так і не вияснили хто ми одне одному.

– Ти маєш рацію Кессі, ти маєш рацію. Є дійсно багато речей, які ми мали обговорити. Давно обговорити. З чого розпочнемо?

– Напевно, з довіри. Ти пам’ятаєш нашу розмову перед …

Але ковбой не дав їй договорити.

– Так пам’ятаю. І маю попросити пробачення. Я був не правий. Пояснити свої вчинки я не можу, але мені дуже соромно за це. Так я людина, довіру якої заслужити важко, але я тобі довіряю, повністю. Я мав це сказати вже дуже давно.

Його перервав дивний шум. Схоже Кассандра мала рацію. Всі хто зміг звільнитися вони розкрили душу одне одному, позбувшись усіх тягарів у душі, що тримали людей на одному місці.

– Я знаю. Але почути це від тебе особисто має більше значення. – посміхнулася Кассандра, – Але, тоді мені було боляче чути це. Так, я пробачаю тобі та так я теж тобі довіряю.

– Але ми потрапили в цю халепу не через питання довіри, правда? Ще є одне. Те, що ми опинилися у пасці складніше описати…

– Нащо все ускладнювати? – Кассандра підійшла до ковбоя, – Я кохаю тебе.

– Я кохаю тебе, але я думав що скажу це перший, ти образила моє его.

– Я думаю що з ним я домовлюсь, але про це вже потім. Ми звільнилися, а є ті кому не так і поталанило та потребують нашої допомоги.

– Добре, – обійнявши її промовив далі, – Інколи мої жарти трохи дурнуваті.

– Я помітила.

Вийшовши з кімнати, вони почали активно розшукувати все що було б причетним до утворення кімнат.

– А може бути таке, що місце настільки має магію, що цілком самодостатнє та артефакту де все це зосереджувалося нема?

– Це цілком можливо, але як нам тоді врятувати всіх?

– Це буде найважчим.

Обходити весь тунель та повідомити суть пророцтво було важко, але можливо. А на сам тунель було накладено закляття, яке придушувало магію та позбавило можливості на майбутні вибрики.

Проте вже ввечері виснажені, проте щасливі бібліотекарі насолоджувалися сном на дивані в обіймах одне одного. І тут точно можна сказати, що за це їхні спини їм не подякують.

Дякую, що прочитали та за ваше терпіння. Я розумію, що фінал не такий який хотілося, проте з часом я його редагую. Буду вдячна за вказування недоліків цієї роботи.

Джерела 1.https://vsviti.com.ua/nature/1784