Фанфіки українською мовою

    (У фанфіку використовуються фрази з пісні Rose, яку співає Anna Tsuchiya. Також, якщо хочете відчути атмосферу, то рекомендую ввімкнути пісню Лани Дель Рей- Summertime Sadness)

    Музика й лотос, дизайнерських речі Вив’єн Вествуд й цигарки Black Stones, а також склянки з візерунками полуниць  – ці речі завжди нагадували тебе, Нана.

    Скажи, чому кохання й щастя – це не одне й те саме? Чому ж це такі різні речі? Чому кохання здатне принести стільки болю? Розповіси мені, Осакі, чи здатна людина закохатись по справжньому? Чи вона шукає те щастя в коханні, якого не змогла знайти в інших речах?

    Знаєш, я досі згадую той день коли ми познайомились. Я вважаю, це була доля, хоч й знаю, що ти не віриш в такі речі. Той морозний вечір зими я запам’ятала, він зараховується в ті спогади, які я ніколи не забуду. Я також пам’ятаю твій погляд, твої темні очі, які здатні відобразити усю красу твоєї душі. Але також вони могли відобразити й страждання, дуже болючі страждання. Я була дурепою, не розуміла усього твого болю раніше.

    Здається, я буду згадувати тебе вічність. Мої думки заповнені тобою, нічого не можу з цим зробити. Але я досі згадую той вечір, коли вперше почула твій спів. Відтоді я все ще проговорюю мовчки слова твоєї пісні:

                                          «I wanna need your love..»

    Ти моя перша справжня закоханість, Осакі. Я знаю, що ми ніколи не будемо знов разом, навіть повністю усвідомлюючи це..

                                              «I’m a broken rose..»

    ..Я досі озираюсь в надії побачити тебе у натовпі людей, навіть розуміючи, що тебе я там не побачу, мої очі все одно шукали саме твій погляд.

                                «I wanna need your love..

    When you were with me at that time..»

    Між нами залишилось так багато не закінчених розмов, але знаєш, це надає тобі ще більше загадковості, мені це подобається. Між нами немов величезна безодня, провалившись в яку, ти опинишся в потоках сумлінь і шкодувань про несказані фрази, які, можливо, могли змінити все на краще. Але хто зна, може все мало так трапитись? Якщо це й є моєю долею, то я хотіла б створити собі нову долю, ту в якій ми були б щасливими.

                                                «I don’t know stop me»

    Я хочу знов відчути твій теплий погляд, відчути твою присутність та нарешті відчути себе вдома поруч з тобою. Мені хотілося б знов опинитися в той день, коли ми познайомились та пережити це знов. У вечір феєрверків і радісних вигуків дітей, як і тоді, зігрій мою холодну душу своїм теплим поглядом. Мені вистачить лише твого погляду, Нана.

                               «This love gets tangled the more you close it

    gently and gently kiss me»

    Шкода, що я не усвідомила раніше, як сильно кохаю тебе. Я не хочу закохуватись в хлопців щоб в котрий раз усвідомитись, що це не спричинить зникнення моїх почуттів до тебе, Нана. Якби все вийшло інакше, ти б була поруч зі мною, як і тоді? Чи поцілувала б ти мене на прощання, як і в той вечір, Нана?

     

    2 Коментаря

    1. Jun 18, '23 at 23:10

      Дуже дякую за вашу роботу! Вона с
      оже на те як думки Нани передаються в оригіналі, що через це зберігається потріьна атмосфера. Звісно, це також сумна робота, але вона приносить особливі почуття при прочитанні

       
    2. Jan 20, '23 at 00:56

      Дякую, я просто вмилась сльозами…