Розділ 1
від WariorCatsПролог
– Ми майже на місці – пролунав хрипкий голос.
– Мої кошенята можуть не витримати – навкнула кішка що йшла поруч.
У відповідь почулося скигленя одного з кошенят.
Знесилена смужка котів важкою ходою продиралася скрізь темний ліс. У лісі панувала тиша, лише важке котяче дихання.
Свіжий запах недавньої битви донісся до провідника.
– Ми тут не одні коти – мовив він.
Розділ 1
Чорнокриг лежав на вкритій мохом галявині. Хутро його було змочене ранковою росою. Ліс ніби то прояснів, коти по черзі прокидалися й роздивлялись навкруги.
З кущів вискочив рудий кіт з чорними смугами. Він гордо випнувши пиху приніс здобич і поклав посеред галявини.
– Дякую, Кігтеноже – вдячливо нявкнув Чорнокриг.
– Ми з Дрібнолапом поки полювали відчули запах незнайомих котів – пронявчав той. – Їх там було багато, принаймні цілий табір.
– Якщо предки нам не брехали, це те місце де вони раніше жили – втручилася в розмову біла киця.
– Ми підемо і перевіримо! – перебив її Чорнокриг. – Кігтеноже, ти на варті, Ангелохмар та Білошубка йдуть зі мною.
Він відчував що вони не єдиний клан в цьому лісі. Але навіщо предкам щоб вони вертались в ліс?
***
Коти продирались крізь траву коли почули свіжий запах котів. Зовсім недавно залишені сліди у напрямку Чотиридерева.
Чорнокриг часто чув байки про Місяцескелю та Зореклан. Також, особливо дітям, старійшини розповідали про шість кланів які жили тут. Чорнокриг поважав старійшин, але слабо вірив в це до сьогодні.
Незабаром коти вийшли до ялівцевого тунелю.
-Чую запах багатьох котів – нявкнув Чорнокриг. – Це мабуть і є табір.
Раптом із тунелю вислизнули троє котів.
– Що ви робите на цій території? – загарчав брунатний кіт.
-Ми прийшли з миром – заспокоїв його Чорнокриг. – Доречі, хочу задати те саме питання.
По тілу Чорнокрига пробіг холодок. Невже предки не брехали? Проте становище в яке він потрапив було гірше ніж він думав.
<<Ці коти нас просто так не відпустять>> подумав кіт.
-Я хочу поговорити з вашим провідником – поштиво нявкнув Чорнокриг.
– Вона зараз на Зборищі, коли повернеться може захоче – відповів кіт
***
Незабаром невелика колона котів що верталися із Зборища забігла до табору. Сіра кішка побачивши Чорнокрига покликала того брунатного кота до себе.
– Хто ці троє? – почув темний кіт.
– Вони хочуть поговорити з тобою – відповів смугань.
Брунатний кіт помахом хвоста вказав Чорнокригові йти до нього.
Він не був упевнений що зможе в чомусь переконати провідницю, але треба спробувати.
0 Коментарів