Робота в клуб

Ходімо – вона махнула рукою, показуючи в сторону.

 

Вони пройшли до дальньої кімнати.Це була кімната для підлеглих цього закладу.

 

Вона була не велика, в ній були речі. Стояв невеликий стіл та три стільці. Звука музики тут не було чути.

 

– Ну, що ж Меліса я розповім тобі про правила клубу.- в руках вона тримала пачку сигареті які були червоного кольору. Зробивши невеликий видих Кейсі продовжила.

 

– Почнемо наш заклад працює з ночі до ранку. Тож твоя зміна починається о 21:45, проте приходить треба раніше хоча б за хвилин 15-20. Тому що потрібно перевдягатися і якщо потрібно буде допомогти Стівену.

 

Стівен це один з барменів якщо, що.

 

Сказала Кейсі після мого здивованого погляду. Дівчина була такою впевненою і спокійною, що подобалося Мелісі.

 

Провівши погляд на мене вона продовжила :

 

-Тож нічого важко Касандра казала, що в тебе був досвід чи не так ?

 

-Так був декілька років тому. – мовила Меліса.

 

-Чудово, проблем не буде.

 

Розкажу трохи про себе. Кейсі і я допомагаю Касандрі, а саме заступниця ну короче допомагаю в різних справах клубах.

 

Працюю тут 4,5 року. Вона дістала сигарету, думаючи чи варто закурити.

 

– Ти не проти я закурю ? – врешті решт сказала Кейсі вже дістаючи запальничку.

 

– Не люблю коли палять – сказала Меліса пожавши плечі й думаючи про нову роботу та, як буде справлятися.

 

– Я вийду, а ти перевдягайся одяг лежить на тому кріслі. Вона показала рукою на крісло яке стояло за декілька сантиметрів від Меліси.

 

– Зрозуміла – Меліса легенько кивнула головою. Повернувшись спиною дівчина почула як Кейсі закрила двері та пішла в іншу сторону. Після того вона вирішила познайомитися з так званим Стівеном. Пройшовши до барної стійки, побачила бармена років 35-40. Який спокійно протирав різні бокали.

 

– Добрий вечір, я Меліса…. – не встигнувши говорити він продовжив.

 

– Добрий, я знаю саме вас чекав. Касандра казала, що ти вже працювала у сфері. Але я все-таки тобі нагадаю. – обличчя Стівена не показувало особливих емоцій радості лише серйозність.

 

Після короткого екскурсу від Стівена. На годиннику було майже десята ночі.

 

– Чи є якісь питання міс ? – спитав він.

 

– Є, але воно не стосовно роботи …

 

– А, задавай мені прям самому стало цікаво – продовжив він.

 

– Чому ви називаєте Касандру лише на ім’я ? – вирішила запитати дівчина, тому що її це трохи здивувало.

 

– Скажемо так Касандра не надто будь-який офіціоз особливо в її клубі стосовно неї. Людей не так багато було поки що.

 

– Касандра має бізнес чи не так ?- згадала Меліса їхню розмову в барі тієї ночі.

 

– Так, вона працює директором в одному магазині іще й клуб має. – сказав Стівен наче пишаючись керівницею. На його обличчі з’явилася легка посмішка.

 

– Добре, я зрозуміла – відповіла Меліса.

 

– Касандра цікава людина. – продовжив він. Через декілька хвилин мала початися зміна. Музика ставала голосніше, а людей більше. Самий головне, що пам’ятала Меліса це чим швидше та краще, тим більший прибуток. Зміна виявилася напрочуд непоганою. Уже наставав ранок зміна мала скоро закінчитися. А поки Меліса познайомилася з іншими робітниками та робітницями клубу. А саме з двома офіціантками Лізі та Сарі. Які були досить схожими за зовнішності, проте деякі відмінності мали. Потім познайомилася з охоронцем якого бачила. Діджеєм Діно який також любив закурити після зміни, як і Кейсі. Зміна була насиченою через купу знайомств. Зайшовши в кімнату Меліса присіла на крісло та дістала телефон з кишенею. Все було як звичайно відео від блогера, новини, і таке інше. Далі дівчина побачила повідомлення від Лани.

 

– ” Привітик, я поки що поїхала до брата.

 

Тому не переживай повернуся завтра. До речі як тобі нова робота ? Цьомки.”

 

Через декілька секунд Меліса написала відповідь :

 

” Привіт, було насичено, але поки мені подобається. До завтра” Виходячи з кімнати дівчина побачила Касандру. Керівниця як завжди виглядала пречудово, особливо в ділових костюмах.

 

– Доброго ранку Мелісо. Як зміна ? – поцікавилася вона.

 

– Доброго. В цілому мені сподобалося.

 

– О, я рада – ледь посміхнулася вона.

 

Вже збираючись іти Меліса почула голос.

 

– Мелісо, чи не проти ти випити зі мною кави ? На вулиці було видно раннє світіння сонця. Які ледь було видно через завісу. Місто тільки починало прокидатися та знову оживати.

 

– А, так я згодна коли ?

 

– Давай в суботу о 13:20, тобі буде зручно?- поважно мовила Касандра.

 

– Так, добре – все іще не віривши в те що відбувається.

 

-Бувайте – сказала вона на прощання йдучи до кабінету.

 

-Так, до зустрічі – мовила на останок Меліса.

 

Прийнявшись за документи думала вона.Час швидко сплинув Касандра нарешті була вдома. Де змогла відпочити.