Фанфіки українською мовою

    Прилітаєш в Англію — і ніж.
    Прилітаєш — і ніж тоді прямо у серце.
    І ні, не привітний цей край, ні, —
    Особливо, коли ти з України.

    І душа болить, і серце кричить,
    А наче, нічого ж нема, —
    Не під обстрілами, не під кулями,
    А всього лиш під небом чужа.

    Ні, не стискає воно мене, ні,
    Не тисне на груди вкраїнські, —
    Брешу і я, ножем мене притискають
    Слова.

    Shopping centre у дітей — і ножі
    Біля грудей, breaking news у людей —
    А ножі ріжуть тебе. English lessons у студентів, а змії тебе обертуюють.

    Все це тимчасово, на цьому лиш тримаюсь я. Повільне вбивство колись закінчиться, так, потерплю, як слова, букви й голоси, вбивають мене ізси*.

    English literature іде, а воно мене душе.
    Канати на легенях моїх розірватися не могли.
    «Терпи, терпи» — кажу зі сльозами на очах. — «Скоро додому підеш, там стане легше.»
    Та не дім це, не дім. Дім — то інше,
    Для душі, а то — тільки на калачі!

    Крок — затягненення мотузок.
    Вигук — укус.
    Дим із вантажівки — чадний газ, душить.
    Воно мене повільно вбиває. І тільки надія захищає душу від польоту над небесами.

    Треба ще на перемогу подивитись. Провести свята із вами.
    Треба пережити складні часи.

     

    0 Коментарів