Якби я знала, що…

Вона прокинулася в лікарні – не вперше, але цього разу замість милої медсестри над нею схилилося обличчя Хезер, їхньої агентки. Жінка виглядала занепокоєною, її сонцезахисні окуляри від Дольче Габана були зсунуті на голову, а макіяж, що зазвичай ретельно наносився цілою командою гримерів, був легким і неохайним. Хезер носила ці окуляри лише в ситуаціях повного колапсу. І навряд чи це стосувалося здоров‘я Джолін.

Ніби почувши її думки, Хезер нетерпляче потягнула її за руку, навіть не від‘єднавши крапельницю:

– Ходім, у нас термінова нарада. І без того цілу вічність чекали, поки ти прокинешся. Наступного разу проведу без тебе.

– Таке більше не повториться, – Хезер задоволено кивнула, опустила окуляри і вже направилася геть з палати, як Джолін прочистила горло і тихенько покликала:

– Хезер?

Та розвернулася із стиснутими губами.

– Можна мені Ненсі, будь ласка? Щоб вона мені допомогла дістати всі ці проводки…

– Без варіантів, забагато часу. Видирай як хочеш, але якщо ти мене не доженеш, то не потрапиш на нараду.

Джолін зітхнула і покірно вийняла катетери та відліпила індикатори. Перший крок був найважчим. Але вона знову стиснула зуби. Вона мала звикнути до праці через біль.

Коли вона зайшла до нарадчої кімнати, ніхто на неї не звернув увагу. Джолін швидко пробігла на своє місце біля Делайли. Її подруга тепло посміхнулася, коли вона опустилася в крісло і вже відкрила рота, щоб щось сказати, але промовчала, бо Хезер штурхнула її з іншого боку під столом. Агентка різко підвелася зі стільця і ненатурально мелодійним голосом оголосила нараду відкритою:

– Вітаю всіх на федеральному каналі! В прямому ефірі ми даємо найточнішу та найновішу інформацію про стан нашої супергероїні! Не перемикайтеся, й дізнайтеся все з перших вуст!

Вона відсунула крісло і стала позаду дівчат, поклавши руки на спинки крісел. З тією ж фальшивою посмішкою вона продовжила:

– Як ви знаєте, вчора відбувся жорстокий напад, внаслідок якого мало не загинули сотні невинних. Ми щиро співчуваємо сім’ям п’ятьох загиблих і на протязі десяти робочих днів перекажемо всім постраждалим, в тому числі і морально, кошти з нашого фонду. Проте ці життя не повернути. А такі жахливі злочини неможливо пробачити.

Хезер швидким поглядом пробіглася по дівчатам, на секунду затримавши погляд на зім’ятій лікарняній сорочці Джолін.

– Мішель, на жаль, знову змогла втекти, на цей раз мало не залишивши нас без нашої захисниці. Але наші дівчатка обидві живі і жадають помсти. Щоправда, вони не залишилися неушкодженими. Наша прекрасна Делайла, як ви знаєте, регенерує всі елементи свого тіла, окрім рідин. Через величезне ушкодження, що отримали її очі від безпосередньої близькості з вибухом, її очі назавжди залишаться без необхідного їм слизу. Але ми обіцяємо, що вона корегуватиме свій зір за допомогою спеціальних окулярів з влаштованим орошувачем для імітації природного оновлення. Перед завданнями вона завжди матиме спеціальні краплі, що надаватимуть дещо пролонгований ефект і допоможуть їй комфортно рухатися.

Хезер ледве чутно зітхнула, переводячи погляд на Джолін, ніби не хотіла до останнього про неї згадувати:

– Її помічниця вчасно отримала допомогу і не має жодних проблем, але ми вирішили залишити її в лікарні під пильним наглядом професіоналів, поки ми не впевнимося в її повній неушкодженості. Зараз вона потребує відпочинку, тому, сподіваюсь, ви з розумінням ставитиметеся до заборони їй з’являтися на публічних заходах. Ми з вами. Ми завжди поряд. Можете покластися на нас.

– Стоп, знято! – огрядний чоловік в заплямованій сорочці утер з обличчя піт і всівся точно напроти Джолін. Вона вказала йому на пляму, але він лише роздратовано закотив очі.

(Пізніше вона побачила цю сорочку ща склом дизайнерського магазину і вкотре здивувалась визначенню моди)

В кабінеті почалася метушня, купа людей повбігали і почали займати свої місця. Хезер роздратовано опустилася в крісло і зірвала окуляри з обличчя:

– Це катастрофа. Що буде з нашим іміджем? Що нам тепер робити? Наша головна героїня – і в окулярах?

Джолін тихо зітхнула. Останній вогник надії, що про її стан теж турбується, зник. Вона з розумінням подивилася на подругу, тепер усвідомивши, чому та до останнього не віталася. Делайла сиділа з опущеною головою і ледь рожевими щоками:

– Вибачте, Хезер… Та штука виявлялася такою реальною, присягаюся, я навіть бачила вологий блиск її очей!

– Нічого, люба. Ми просто турбуємося за твоє здоров‘я і що зміна твоєї зовнішності не найкращим чином вплине на твій рейтинг. Тебе ніхто не винуватить, – ласкавий тон Хезер змінився на сталевий, коли вона перевела погляд на Джолін, – а от твоя подруга мала тримати цих чортів на прицілі, але натомість, напевно, сиділа в своїх навушниках!

– Я не…

– Тихо! – істерично верескнула Хезер, – Якщо через тебе впаде хоч одна рейтингова позначка, вилетиш з проекту швидше, ніж кліпнеш!

Молодий шатен в костюмі обережно спитав:

– Хіба героїня з окулярами не підніме рейтинги? Зараз в моді інклюзивність, тим паче на місіях вона буде без, та й фотосесії можна проводити без окулярів…

Тоненька білявка з писклявим голосом біля нього стиснула яскраво-малинові губи. Її важка щелепа навіть затремтіла від напруги:

– У нас і без того інклюзивності хоч завались. Мало того, що в нашому проекті чорна товстуха, так ще й планується її, – вона скривилася, ніби випльовуючи це слово, – її камінг-аут, і нам треба буде розгрібати чутки, що вони разом!

Джолін закотила очі. Ця жіночка, закінчена консерваторка, ненавиділа її з першого дня і не оминала шансу нагадати їй про це.

– Зараз вона все одно буде відсторонена від справ на деякий час, тож в її відсутність трохи інклюзивності нам не завадить. Підберемо гарненьку оправу, влаштуємо вишукану фотосесію, проведемо фан-зустріч із сліпими фанатами, й наша квіточка засяє ще яскравіше, – примирливо посміхнулася жінка з каштановим каре біля Джолін. Хезер тяжко зітхнула:

– Директор?

Чоловік із сивою борідкою по праву руку від Хезер підвівся:

– Спробуємо цю стратегію. Окуляри – це зовсім не критично, головне, що немає чогось серйознішого. Трошки підлаштуємо стиль і буде навіть краще. І Хезер, – він пильно подивився на неї, – організуй Джолін нормальне лікування. Вона частина нашої команди, поки я тут головний. Ще раз дізнаюся, що ти видираєш моїх підлеглих з лікарні, коли вони ледве на ногах стоять – про підвищення можеш забути.

Хезер стиснула зуби. Директор приязно помахав всім і рішучим кроком вийшов із кабінету. Всі решта теж почали підводитися і тихенько розмовляти між собою. Агентка вдавила в собі лють. Це ненадовго, а поки що треба бути сумирною. Вона розпорядилася відправити дівчат додому і викликати Ненсі для Джолін, поки тій не стане краще.