Сороконіжки

Про двох джедаїв, сенатора та членистоногих. Написано в 2007 році.

Дійові особи:

Обі-Ван Кенобі – джедай

Енакін Скайвокер – його учень

Падме Амідала – сенатор

Коридор біля дверей спальні Падме Амідали. В коридорі стоїть диван. В кутку – відро і швабра, які залишила технічка. Енакін Скайвокер ходить туди-сюди.

Скайвокер. Ждемо, ждемо цього кілера, а його все нема. (прислухається) О, вчитель з туалету йде. Зараз як налякаю! (одягає відро на голову, бере в руки швабру і стає в кутку).

Заходить Обі-Ван Кенобі. Скайвокер вискакує, махаючи шваброю.

Я Дарт Відроголовий!

Кенобі. Енакін, ще раз таке зробиш – відірву ноги і скажу, що так було.

Скайвокер (знімає відро і при цьому задоволено либиться). Як ви зрозуміли, що це я?

Кенобі. Бо другого такого придурка немає. А якби зараз кілер вліз до сенатора? (показує на двері спальні)

Скайвокер (самовпевнено). Я б почув.

Кенобі. Да, ти ж в нас Обраний! Ти все чуєш, все бачиш, мідіхлоріан в тебе більше, ніж у Йоди. От тільки мозгів – як у нетопирки. Ну Квай-Гон! Ну підсунув!

Скайвокер. Такий ви нудний, вчитель Кенобі! Що, вже приколотись не можна?

Кенобі. Можна, юний падаван. Але треба думати, коли і де. На відповідальному завданні цього краще не робити.

З дверей спальні виходить Падме Амідала в піжамі.

Амідала. Хлопці, чого репетуєте? Спати не даєте (позіхає). Та ще й комахи там у мене лазять.

Кенобі (насторожився). Що за комахи?! Великі?

Амідала. Сороконіжки якісь. Одну я задушила тапком, а друга під ліжко заповзла.

Кенобі (до Скайвокера). Бігом в спальню! (перекривляє учня) Я б почув!

Беруть мечі і вбігають в спальню.

Амідала. От вже ці мужики! Стільки шуму через якусь комашку!

Лягає на диван і засинає.