я подумав що ти хочеш, щоб я тобе поцілував

Вогняні пасма волосся, освітлені місячним сяйвом. Дівчина тримала чарівну паличку і підсвічувала собі сторінки книжки. Вона сиділа на підвіконні, оточена хмарочосами з книжок.
Прогорнувши останню сторінку, вона закрила книжку і поклала її на одну із веж книжок. Вставши з підвіконня, дівчина попрямувала до поличок із книжками.
Високі, аж до стелі, і дуже старі книжкові шафи. Проходу повз них, рудоволоса проводила долоню по пильним книжкам. Дійшовши до книжкової шафи із заборонними книжками, вона почала шукати потрібну для неї книжку. Довго шукавши, дівчина нарешті знайшла, але вона буде дуже високо. Неголосно поматюкавшись, вона почала шукати якусь табуретку, або те, на що можна зібратися.
Незабаром вона знайшла табурет і підставила її до шафи. Забравшись, вона зрозуміла, що і цієї висоти не вистачає, але все одно спробувала дотягтися.
Схопившись за полицю, вона підскочила і майже взяла книжку, але решта підручників із заборонених чарів повалилася на неї. Вона підковзнулася від неочікуваності й почала падати, але їх вчасно піймала сильна чоловіча рука.
Відкривши очі, вона побачила старого знайомого з довгим бірюзовим волоссям, заплетеним у косу і з багатськом пірсингу.
– А, це ти, Делон, – вона швидко відштовхнула його від себе і набула серйозного вигляду – Що ти тут забув? Вже відбій був і ти повинен спати як решта.
– У мене таке саме питання і до тебе – відповідь хлопець протягнувши книжку дівчини – І навіщо тобі ця книжка?
– Це не твоє діло, Делон – відгризнулася рудоволоса і вихопила книжку з рук француза.
– Делон, Делон. Ти можеш звати мене на ім’я? Це вже набридло, Алісо.
– На ім’я? Ха, не заслуживши ти цього – фиркнула вона і розвернулась, щоб піти геть, але її швидко притисли до полиць.
– Відпусти – старого сказала дівчина
– Відпущу коли назвеш моє ім’я – сказав Делон і скоротив відстань між ними, притискаючи цим ще сильніше
– Ти з дуба звалився!? Яке ще ім’я! – почала була голосити Аліса, як він заткнув їй рот своєю рукою, і нахилився.
– Тихіше, хтось іде – прошепотів він майже їй на вухо, від чого вона почервоніла.
– Мммх! – пспробувала вона щось сказати, а потім і звільниться, але це було марно.
Через кілька спроб звільнитися, вона обхопила рукою його руку та облизнула її
– І що ми робимо? – спитав він відкрівши їй рота і засунув два пальці в нього.
Вона у відповідь промукала, і було хотіло вдарити його між ніг, як він зупинив її й міцно взяв її за литки. Аліса явно була незадоволена цим і сильно вкусила його за пальці, що він аж висмикнув їх.
– Гей, а зубками не можна.
– А чим можна? Ти мене тут зґвалтувати хочеш, мені потрібно якось оборонятися – сказала Аліса звільнивши собі й ногу.
– Ще чого – сказав він поклавши руки в кишені відвернувши погляд убік, але коли повернув назад, він нахилився і поцілував дівчину.
– Ммх!! – він швидко протиснув язиком їй в рот і притягнув до себе за талію, а вона у відповідь поклала руку йому на груди, спробувавши висунути його.
Укус. Хлопець відсторонився.
– Що це було!? – Запитала рудоволоса.
– Ти дивилася на мої губи, і я подумав що ти хочеш, щоб я тобе поцілував – відповів хлопець витерши кров з губи.
– Погано думаєш – сказала вона, притиснувши до себе книгу, яка все ще була в її руках – Дуже погано – цього разу вже вона поцілувала його.