Sailor Moon sacrifice або другий шанс на життя 6 сезон

Срібне Тисячоліття

Стара легенда розповідає, що тоді, багато тисяч років тому, на Місяці вирувало життя. Та навіть ціле королівство, яке осяяло своім світлом всю Сонячну систему. Цим королівством правила справедлива і доброзичлива королева Сереніті. Іі головне завдання полягало в тому, щоб життя на Землі добре розвивалося. Крім того, вона володіла потужним срібним кристалом, який мав майже нескінченну силу. Його завжди зберігали в безпеці, оскільки він міг мати фатальні наслідки в чужих руках. Все життя,  як на Місяці, так і на Землі, було щасливим і мирним для всіх. Але все змінилося одного дня, коли дивна зла сила послала землян у бій проти жителів Місяця. Були великі втрати з обох сторін, і коли дочка королеви, принцеса Сереніті а також іі коханий Ендіміон, принц Землі загинули. Тоді королева зрозуміла, що все закінчилося, і у своєму великому відчаі вона використала срібний кристал, запечатавши зло, і дала кожному другий шанс знову жити на Землі. Але в обмін на використання срібного кристалу  ій довелось віддати власне життя та померти.

Так воно і сталося. Але частина легенди забулася. Тому що у королеви Сереніті не було дочки. Були дочки. Навіть близнюки. Але про старшу з двох забули, і ніхто не міг іі згадати. Навіть був і ще один кристал, який також був забутий разом зі своєю власницею. До одного дня.

Розділ 1

Минув тиждень з того часу, як Усагі перемогла Хаос, докричавшись до частинки світла у душі Галаксіі. Зоряні Воіни і іхня принцеса Какюу повернулись на свою планету відновлювати іі. Подруги Усагі і Мамору були знову з нею, останній незахотів залишати свою Усако саму, і вона була безмежно його за це вдячна. Та все ж іі щось турбувало, непокоіло, здавалось що вона щось втратила а що незнала. Був якийсь внутрішній неспокій, та дівчатам нічого не говорила, щоб ненагнітати, давши ім насолоджуватися життям після довготривалоі битви. Але не тільки була внутрішня тривога, але й сни, невеликі транси, якісь незрозумілі для Усагі. Вона вже неодноразово бачила у своіх снах силует дівчини, так схожоі на неі, але з чорним як смола волоссям. Одного разу,  приснившись, вона сказала що війна ще незакінчена. Що Хаос раніше лише грався, а справжня боротьба почнеться дуже скоро. Та для цього, Усагі потрібно звільнити іі з в’язниці. Вона якимось чином, була ув’язнена у тілі Усагі. Блондинка нерозуміла, чому так сталося, тому подарувала частинку свого світла, і брюнетка потягнулася до нього. Все навкруги засяяло, засліплюючи очі, а дівчина ти часом промовила: “Дякую Сереніті, і до зустрічі, скоро побачимось”- і зникла. А Усагі опинилася серед руін на Місяці. Дівчина прокинулася. Чому ця дівчина здавалася такою близькою, рідною, але чомусь забутою! Хто вона? Та відповідей на своі запитання Усагі ще не мала. Незнаючи, які випробування чекають на неі, та на іі друзів. Битва яка об’єднає іх з давно забутими друзями, колишніми ворогами, які стануть коханими, та з тею загиблою яку пам’ятали, і несподівалися зустріти знову, і з тею що пам’ятали, але забули.

Розділ 2

У темній кімнаті на ліжку лежала дівчинка років 12-ти , вона відчувала як все змінюється, бачила фрагменти з минулого життя, знала що незабаром буде знову битва. Вона це маленький воін Сатурн- Хотару Томое. Вона жила з Сецуною, Харукою та Мічіру які стали для неі другою сім’єю. Старші аутери також відчували близьку битву, бачили у своіх видіннях ніжну принцесу яка падає у прірву, це була не Усагі, а іі старша сестра-принцеса, яка потрапила в темряву через Хаос. Чи зможуть воіни врятувати іі, не втративши Усагі, подолавши Хаос назавжди?

Був сонячний день, коли жриця при храмі Хікава, Рей Хіно стала молитися. І раптом відчула злу енергію, та не встигла зреагувати, як демон напав на неі. Та ій пощастило, подруги прийшли якраз вчасно з якими вона повинна була зустрітися в храмі. Сейлор Юпітер застосувала свою атаку, зупинивши демона на деякий час. Та цього було недостатньо, демона треба було знищити назавжди. Меркурій, Марс, Юпітер, та Венера спробували застосувати своі атаки, та демон іх відбив. А Сейлор Мун хотіла б допомогти, та не могла, скіпетр був знищений Сейлор Галаксією. Тільки вона про це подумала, як демон напав, втиснувши Усагі в дерево що та не могла поворухнутись, і тут…

Moon Capability Baptism! (Місячна здатність хрещення)-  і  демон був знищений. Усі були здивовані, а Усагі звільнена, був шок, коли на воротах храму вони побачили воіна,  яка була схожа на Усагі, але відрізнялася від неі. Вона була схожа на ангела- чорне волосся, над вухами звисали тонкі пасма. Сейлор-фуку, кофтинка біла. Спідниця- темно-зелена. Прикраси на оданго сині. Рукави були гірчичного кольору з трьома шипами на плечах. Рукавиці довгі білі з двома гірчичними смужками вкінці. Бант на грудях був синім, всередині банта була срібна брожка у вигляді серця з крилами. Бант на спідниці також був синім, спадав донизу тонким шлейфом. Чоботи були як в Усагі, але з сірою облямівкою, чокер на шиі також сірим, сережки були продовгуваті з срібним місяцем вкінці. На чоботах, чокері і лобі півмісяць був кольору платини.

Вона зістрибнула з воріт, і подивилась на всіх, прекрасна воінка пам’ятала воінів сонячноі системи, бачила сестру, яка зовсім незмінилася. Іі охопили спогади, та раптом- “Хто ти?”  Це запитання застало іі зненацька. Хто ж ти?- знову питаня, і воінка почула від кого воно йшло- це була воін Марса, Рей Хіно.

“Я вам не ворог, заспокойся Сейлор Марс. Якби мені було байдуже, я б недопомагала”- спокійно відповіла. Сейлор Марс була обурена.

Марс заспокойся будь-ласка- сказала Сейлор Мун. У неі було мільйон запитань, думки, які роілися в іі голові, недавали ій спокою. І Сейлор Мун запитала:- Що відбувається? Що це за види демонів, що ми не можемо з ними впоратися? Та воінка іі перебила:- ” В тебе багато питань, відповіді на які ти отримаєш згодом”.

 

То хоч скажи, як тебе звуть?

Я Сейлор Дарк Мун.

Ти вже впоралась? Почулося з правого боку, і всі туди повернулися, як побачили кішку. У неі були фіолетові очі, вона була схожа на Луну, відмінністю був місяць кольору платини, і білі плями на іі чотирьох лапках.

Так! Ми вже можемо йти. І вони пішли з храму Хікава.

Розділ 3

Усагі та дівчата вже декілька днів, були як на голках, демонів після того випадку в храмі, більше не було, та ім від цього легше не стало. Та й новий воін недавав про себе знати, тому дівчата  намагались поринути більше у навчання, навіть Усагі, тому що відчували, якщо знову з’являться демони, то спокою не буде. А навчатися і одночасно боротися з демонами буде нелегко, особливо Усагі з Мінако, в яких оцінки були не дуже і часто перездавали іспити.

Одного вечора, після романтичного побачення з Мамору, який як справжній джентельмен провів дівчину додому, з красивим букетом  троянд, а зайшовши в будинок вона отримала білий конверт від мами Ікуко, і відмовившись від вечері, пішла до себе в кімнату. Взявши велику вазу, вона наповнила іі водою і поставила в неі букет на столі. Потім взяла конверт, і почала читати:

“Люба Сереніті!

Мені потрібно тобі все пояснити, розповісти про наше минуле. Зустрінемось у парку сьогодні о 9 вечора.     Принцеса Транквіліті”

Усагі склала листа, і вийшла на балкон. В іі голові знову було море запитань, і тому вона вирішила все вияснити раз і назавжди. Вона пішла в напрямку парку.

Розділ 4

Усагі побачила іі здалека, тому поспішила.

Ти? Звідки ти знаєш, як звали мене в минулому житті? Звідки ти знаєш моіх воінів? Розкажи мені все будь ласка.

Добре. Я твоя сестра в минулому житті. Я первісток і старша дочка-близнючка королеви Сереніті.

Я народилася як принцеса Транквіліті. Мене не дуже любили на Місяці. Через чорне волосся мене прозвали Принцесою Екліпс. У Великій Війні між Місяцем і Землею я захистила королеву Сереніті від убивства Берил ризикнувши собою. Перебуваючи у великому відчаі, наша мати використала срібний кристал, запечатавши зло, і перенесла вас усіх у майбутнє. На мене у неі невистачило сил. Замість неі це зробила Діана Місячна фея, пожертвувавши своім життям, перенісши мене у майбутнє, споріднивши наші душі разом. Я була поєднана з тобою, і не могла звільнитися.

Пробач будь-ласка. Мені так шкода.

Незвинувачуй себе.-відповіла.

Усагі була здивована відповіддю.

Дзеркало життя. Я бачила цей світ твоіми очима. Я слідкувала за вами, спостерігала, як  ти, та твоі  друзі зростали, ставали сильнішими, долали труднощі, плакали і сміялися. А в мене цього всього не було, та я незвинувачую.

Та повернемось до історіі, а то я щось відволіклась- вимовила дівчина з посмішкою, хоча вона була якоюсь гіркою. Так побачила це Усагі.

Тепер розповім і про свій кристал. Він у мене платиновий. Разом зі мною Містичний платиновий кристал, був народжений як стародавніми силами Місяця, так і великою енергією Хаосу. Він має величезну силу. На відміну від тебе, мені не можна використовувати його окрім часів кризи.

Усагі відкрила широко своі очі, від того що вона почула, був холодок по шкірі. Хаос знову він. Як вона втомилася. Та Транквіліті перервала іі думки, сказавши такі слова:

“Для того, щоб остаточно знищити Хаос, потрібна жертва. Ти повинна вбити мене”. Ці слова ранили Усагі настільки, що ій було важко дихати, перед очима промайнув образ дівчини в сукні принцеси, а поруч з нею Усагі. Вона все згадала. Минуле швидко промайнуло перед очима, Усагі була шокована. Сестра тримала іі за плечі, намагаючись привести до тями.

Та раптом, знову з’явився демон відправлений Хаосом, який заховався десь в глибинах Місяця, і спостерігав за сестрами. Він бажав заволодіти платиновим кристалом, і переманити його на бік зла. Бо Транквіліті була уособленням світла і темряви. Ві хотів іі смерті, щоб Усагі до кінця своіх днів, не могла собі пробачити вбивство сестри. Та станеться не так як бажав Хаос.

Розділ 5

Демон, він приготувався. Та дівчата також нестояли на місці. Дівчина крикнула: Moon Dark Power, Макіяж! І Усагі побачила перетворення своєі сести, вона не мала крил, але була неймовірна.

Moon Eternal Make Up- Усагі перевтілилась. Дарк Мун закрила іі собою, захищаючи, оберігаючт свою маленьку сестричку, яку вона так любила. Демон напав, Транквіліті відштовхнула Усагі, взявши удар на себе. Блондинка незнала що робити, вона не могла скористатися силою щоб врятувати сестру. Тут підбігли Меркурій, Марс, Юпітер, і Венера, і остання помітила сльози в очах Темного Місяця. Перед нею пролинув образ маленькоі чорноволосоі принцеси, яка щиро сміялася даруючи тепло тим, хто попри все любив іі. Вона все згадала.

Демон все ще душив Дарк Мун, а вона немогла використати свою атаку, цього разу демон був сильнішим за поперднього. Він був наче лялька, але така страша на вигляд. Ій раптом стало страшно, що життя виявилося таким коротким,  що вона не зможе побути ще зі свою сестрою. Поспілкуватися, побути поруч, розпитати все Ендіміона, хоча вона його недолюблювала. Але вона бачила, як він весь цей час піклувався про неі, тому більш спокійно до цього відносилась. Вона готова була принести своє життя в жертву, знаючи що сестри є така підтримка, все ж хотіла також жити так само, та була приречена. І знову…

Дух світла, Froser Brisard (атака шматками льоду). І демон розлетівся на  шматки. За деревом в парку стояв сейлор воін. Чорне довге волосся, зав’язане внизу в невеликий хвіст. Волосся недивлячись на резинку вільно колихалося на вітрі, над вухами звисали довгі тонкі прядки. Сейлор-фуку було чорним, розділеним на кофтинку і спідничку, рукавиці вище ліктя. Блакитний бант, в ньому біло-блакитна зірка, чорні чоботи. На спідниці, рукавицях і чоботах блакитні смужки. Бант на спідниці також блакитний, спадаючий тонким шлейфом. Сіра діадема з блакитним каменем всередині, у вухах сережки зірки.

“Хороша робота Даймонд”- сказала інша воінка, вийшовши з тіні з блондинкою, так схожою зовні на Венеру. Сонячні сенші переглянулись, вони нечекали такого повороту.

Ці двоє були в такому ж сейлор-фуку, що й іхня колега-воін, тільки були відмінності в кольорах.

Перша- шатенка, волосся було зібрано у високий хвіст, як і в Макото. Над вухами звисали коротенькі пасми волосся. Сейлор-фуку чорне з жовтою смужкою, на грудях жовтий бант. Всередині була біло-жовта зірка, на чокері також біла зірочка. Бант на спідниці жовтий спадаючтй донизу тонким шлейфом. Чорні чоботи з жовтою смужкою, довгі рукавиці у відповідному кольорі. Сіра діадема з жовтим каменем всередині, у вухах сережки у вигляді сонця.

Друга була блондинкою. Зачіска була такою ж як і в Мінако, але без банта (була резинка). Цей воін був зі скіпетром у вигляді зірки. Чорне сейлор-фуку з сірими смужками, чорні чоботи, такіж як і подруг але з сірим. На грудях сірий бант із біло-сірою зіркою, довгі рукавиці відповідного кольору. Бант на спідниці також сірий, спадаючий тонким шлейфом. Сіра діадема із сірим каменем всередині, у вухах сережки-зірки.

Транквіліті важко дихала після нападу демона. Вона вже навіть попрощалась із життям, як з’явилися вони- іі воіни і врятували від смерті. Повірити в те, що тільки що сталося було нелегко. Було радісно, і сумно одночасно.

Прибулі воіни також поринули у спогади, згадуючи своє життя на Місяці. В іхніх очах, як і іхньоі принцеси бриніли сльози.

Вони підбігли, і стали перед Дарк Мун на коліна.

Принцесо!- сказала третя з воінів. Ми так довго чекали зустрічі, просимо пробачення за те, що не змогли Вас тоді врятувати, і забули про Вас. Згадавши все, лише після Вашого пробудження.

Ти знаєш чому саме зараз я пробудилася, і знаєш що може статися Сільвер Стар.- сказала Дарк Мун.

Так знаю. Але також знаю, що все може кардинально змінитися.

Що ти маєш на увазі?- спитала Дарк Мун.

Я не можу сказати, та з часом Ви і самі все зрозумієте.

Усагі дивилась на все це, а потім сказала: ” Нас перервали, ми поговорили, але навіть непознайомились”.

Вірно. Та спочатку знімемо трансформацію. Всі так і зробили, повернувши обліки, в яких були в звичайному житті.

Мене звуть Усагі. Я Амі,  а це Макото та Мінако. А я Рей- відповіла марсіанка.

Дуже приємно- сказали дівчата. А тепер наша черга. Мене в цьому житті можете звати Курай, а це моі воіни, та хай вони представляться самі.

Мене звуть Наяні- відповіла брюнетка, я Сейлор Даймонд Мун.

Я Мікеле- сказала шатенка, я Сейлор Голден Сун.

А я Нікко- дала відповідь блондинка, я Сейлор Сільвер Стар.

Дівчатам було приємно познайомитись, і лише Рей ще недовіряла ім.

Я все знову пропустила?- спитала кішка.

Так- відповіла Курай. Я залишилась живою цього разу.

Сіма!Це ти?- запитала брюнетка.

Даймонд!- кішка стрибнула дівчині на руки. Вона була дуже рада іх бачити. Від Наяні вона стрибнула до Мікеле, щоб полащитись, а тоді і до Нікко. Потім зістрибнула, і пішла до Курай.

Навіть невіриться що ми знову разом!- промовила кішка.

Нас чекає важка битва, результат якоі буде непередбачуваний тому… Курай нехотіла думати про найгірше, та не могла, це зло треба було знищити назавжди. Щоб воно ніколи непотурбувало іі сестру, щоб вона жила спокійно, навіть якщо іі не буде поруч.

Розділ 6

Увечері, коли дівчата розійшлися, Курай, Сіма і іі воіни пішли до невеликого будинку в районі Орана. Це був тимчасовий дім Курай під час перебування на Землі. Дівчата не захотіли іі залишати наодинці, а вона неопиралася, запам’ятовуючи кожен момент зі своіми подругами. Ім було добре, і одночасно, сумно,бо вони незнали що буде далі. І лише Нікко все знала та мовчала. Вона була воіном часу. Ій усе було відомо, що буде в майбутньому, та вона непорушувала головного правила Хроноса, яке знали всі воіни часу. Нерозповідати про майбутнє, і варіанти які можуть бути можливими. Лише в крайньому випадку, вони могли порушити правило. Якщо це стосувалось ворогів, які намагались порушити мир і спокій в Галактиці, в теперішньому і майбутньому часі. Знала все, і тихо спостерігала за всим.

Розмістивши дівчат, Курай пішла до своєі кімнати. У небі яскраво світив місяць, змусивши дівчину поринути в спогади в минуле. Вона і він. Такий красивий, такий близький, і коханий. Найкращий в усьому світі. І такий зараз далекий. Він іі забув, а прилетівши сюди, закохався в іі сестру. Було сумно, та вона нічого не могла вдіяти, по щокам покотилися сльози. Курай все бачила, битву сестри з Галаксією, як він допомагав, і захищав. Вона б хотіла бути поруч, та знала що ще не час. А тепер… Вона є, а його немає. Сумно. Чи зустрінуться вони знову? Чи він згадає іі? Хоча навіть якщо і так, то вони все одно будуть приречені на розлуку, коли вона віддасть своє життя, щоб врятувати Галактику, і сестру від загибелі. Так Курай думала, незнаючи який подарунок піднесе ій доля.

Тим часом, у всепоглинаючій темряві далеко в Галактиці, пробудився ще один воін, згадавши минуле прошепотів:         ” Принцесо. Я йду.”-  поринувши  в дорогу.

Воіни Темного Місяця починали пробуджуватися, щоб допомогти своій принцесі і друзям. Та як скоро ім це вдасться? Що ж буде далі?

Розділ 7

Курай заснула лише під ранок. Прокинувшись, вона побачила що на годиннику була 7год. Вона встала, розчесала своє волосся, заплівши в два оданго. Одягнувшись, застелила ліжко, і вмивши своє обличчя у ванній, пішла в напрямок кухні. Коли почула, як звідти долинали запах приготовленоі іжі, що в Курай аж забурчав живіт. Зайшовши на кухню, вона побачила Мікеле, яка хазяйнувала біля плити. Млинці, які лежали на тарілці, так і манили принцесу скуштувати іх. Мікеле помітивши це лише усміхнулась.

Принцесо, нехвилюйтесь, зараз дівчата підійдуть, і будемо сідати до столу. І справді, тільки вона це сказала, як Нікко і Наяні приєдналися до них.

Доброго ранку! Принцесо як ви?

Добре. Нехвилюйтесь.

Мікеле тим часом накривши на стіл промовила: “Прошу всіх до столу”. І дівчата приєдналися до неі.

Після сніданку, Курай, Наяні, Мікеле, Нікко і Сіма вирішили трішки прогулятися. Кішка сиділа на плечі у своєі господині, згадуючи минулу ніч. Курай вже котру ніч не спала, і це засмучувало Сіму, та зарадити нічим не могла, добре знаючи про що вона думає. Тому Сіма завжди в такі безсонні ночі Курай, тулилась до неі чим поближче, намагаючись якось заспокоіти і втішити. Сіма незнала чого чекати, невідомість іі  лякала, та раптом відчула на своій голові чиюсь руку, це була Нікко, яка лише одним поглядом сказала, що все буде добре. Сімі стало легше, та що робити з іі господинею? Як змусити іі повірити що все може бути інакше?! Відповіді не було.

Дівчата зайшли в парк, в якому минулоі ночі була битва. Він був повний людей, які сиділи на лавочках, хтось годував качок на озері, малі діти бавились бігали, тут вирувало життя. Курай з дівчатами та кішкою вибрали тихе місце на березі біля озера, щоб просто поговорити.

Курай, ти все розповіла своій сестрі?- запитала Наяні.

Ні, вона знає не всю історію. Та й що зміниться, якщо я розкажу! Про нього? Вона мені нічим не допоможе, тому я про це мовчатиму, і ви також.

Дівчата лише зітхнули погодившись.

Цей день, був спокійним для всіх Сенші, та чи надовго?

Розділ 8

Коли темні сенші відпочивали в парку, за ними спостерігали аутери на відстані, незнаючи, що за ними слідкувала ще одна людина, ховаючись між дерев. Хто вона?

Повертаючись додому, дівчата купили продукти в дім Курай. Всю дорогу назад, у принцеси Екліпс було погане передчуття, і вона як могла намагалась відігнати погані думки. Ій треба зробити все, щоб цього не сталося.

Усагі прогулювалася з Мамору, ім було добре разом, дійшовши до парку, вони сіли на свою улюблену лавочку. Розмовляли собі тихенько, огортаючи ніжністю і теплом одне одного. І знову… В парку неподалік пролунав крик, Усагі і Мамору кинулись у той бік, з якого долинали прохання про допомогу, але не перетворювались. Там був демон, такий страшний, що гидко було дивитись. Він йшов і постійно кричав, лякаючи відпочиваючих людей в парку. Закохані прибувши на місце, швидко трансформувалися.

Як ти посмів зіпсувати такий день? Я покараю тебе в ім’я Місяця!- сказала Сейлор Мун. Демон лише засміявся.

Дух світла, Froser Brisard(атака шматками льоду), та демон ухилився від атаки.

Давай я спробую- сказала Сейлор Голден Сун.

Легке тіло! Новий вогонь! (атака великою вогняною кулею). Атака все ж зачепила демона, але не вбила. Та раптом у напрямок демона, полетіло яскраве світло, засліплюючи його. Хтось раптом сказав:

Голден Сун застосуй знову свою атаку.

Добре. Легке тіло! Новий вогонь! І демон цьго разу був знищений. Кому мені подякувати?- спитала Голден Сун.

Та немає за що. Ми ж на одному боці, захищаємо свою принцесу.

Перед ними стояла дівчина-воінка. Червоне волосся трішки довше за плечі. Чорне сейлор-фуку, розділене на кофтинку і спідничку з червоними вставками. На грудях червоний бант, всередині  біло-червона зірка, довгі рукавиці з червоними смужками, бант червоний на спідниці спадав тонким шлейфом. Біла зірка на чокері, сіра діадема із червоним каменем всередині, чорні чоботи з червоними смужками. У вухах сережки- зірки.

Я Сейлор Ред Галаксі. Дівчата ви мене непам’ятаєте?- звернулась до Даймонд Мун і Голден Сун.

А де наша принцеса? А Сільвер Стар?

У них є невідкладна справа. Та вони будуть раді бачити тебе Ред Галаксі. І дівчата обійнялися, радіючи що іхня команда поповнилася ще на одного воіна. Іннери Темного Місяця були вже в повному складі. Усагі також раділа за команду сестри. Залишилось ще 4 воінів.

У домі Курай, ввечері було маленьке свято. Святкували приєднання Хікарі- так звали останню воінку іннерів Темного Місяця. Дівчатам було добре, вони спілкувались, були разом. Навіть Курай повеселішала, дякуючи Хікарі за допомогу. Нікко лише тихо посміхалась, дивлячись на все це. Вони виграли знову, перемогли чергового демона, та найважча битва була ще попереду.

Іх уже п’ятеро- сказала Сецуна, пивши каву. Так іхня команда поповнюється- відповіла Харука. Воіни темноі принцеси збираються для того, щоб захистити іі. Та чи ім це вдасться?- запитала Мічіру.

Я вірю, що вони усе зможуть подолати, незважаючи ні на що. А ми поки що, будемо тільки спостерігати, допоможемо лише тоді, коли ім буде дійсно потрібно. Вони успішно зараз борються, і знищують демонів. Іх сила величезна, бо вони зараз захищають найдорожче, і від того вона ще більш зростає.- додала знову Сецуна.

Розділ 9

Нікко, єдина з воінів принцеси Транквіліті, яка ще непоказала своєі сили, вона чекала свого часу, коли дійсно зможе втрутитись, змінивши хід подій. А поки що насолоджувалась відпочинком з подругами, і тим спокоєм перед черговою битвою. Демони з’являлися частіше, і іх було важче знищити, та все ж у них виходило перемагати це зло. Сонячні сенші теж молодці, допомагали, стояли пліч-о-пліч, після розповіді Усагі і Курай. Тепер спогади про минуле були повними. Ну майже… Бо була одна таємниця яку відкривати було ще зарано, і Сільвер Стар іі зберігала, здогадуючись, що можливо іі випередять, розповівши принцесам правду, яку так довго тримала у секреті королева Сереніті. Взявши клятву від Сільвер Стар про нерозголошення, до пори до часу. Давши клятву, Нікко пообіцяла, що за будь-яку ціну врятує старшу доньку-близнючку від загибелі, допомагатиме і захищатиме. Щоб кристал першоі принцеси, ніколи не потрапив до злих рук.

Бо Усагі і Курай були доньками тієі сили, з якою ім доводилосб боротися. Хаос, який спокусив королеву Сереніті, був іхнім батьком. Піддавшись спокусі, королева згодом пожалкувала, та вдіяти нічого вже не могла, в ній уже існувало два життя, іі донечки. Народивши доньок, вона щоб захистити іх, дала старшій донечці-принцесі кулон з містичним платиновим кристалом, і воінів-опікунів, щоб захищали, і навчали контролювати силу кристалу, що був у кулоні. Друга ж принцеса була володаркою срібного кристалу. І воіни Сонячноі Системи були іі охоронцями. За Сереніті, королева була більш спокійна, за Транквіліті тривожилась, і оберігала як могла.

І тоді, коли на Місяць напали Земляни, а принцеса Екліпс захистила свою матір-королеву, віддавши життя. Тоді фея Діана відправила іі з Сереніті, споріднивши іх душі разом. І роз’єднаються вони лише тоді, коли Усагі незможе подолати це зло. Роз’єднавшись, перша принцеса приносить себе в жертву. Так і сталося, дівчата вже разом. Курай повинна вмерти, щоб врятувати всю Галактику.

Та чи повинна бути жертва? Чи може бути перемога без втрат?

Розділ 10

В далекій Галактиці, на планеті олив, в чудовому палаці, в гостьовій кімнаті, біля каміну сидів Зоряний Воін, дивлячись на полум’я, розмірковуючи над тим, що йому було незрозумілим. Ось уже кілька днів, йому снився один і той же сон. Чудовий ангел, який манив, кликав його кудись, а Воін нічого не міг зрозуміти. Про сни він нікому не розповідав, щоб не чути глузувань від Цілителя, і не бачити мовчазного співчуття Творця. Вони разом із принцесою Какюу відновлювали свою планету, на це потрібно було багато сил і терпіння. Воін шукав серед дівчат планети схожу на того янгола, але не знаходив. Тому він поклявся собі, що після повного відновлення планети, він займеться пошуком прекрасного ангела. А поки що, він буде тут, допомагатиме чим зможе.

“Дочекайся мене моя прекрасна незнайомка, я тебе обов’язково знайду і тоді…” Його думки перервав вхід Зоряного Хранителя.

Воіне, ходімо, Принцеса хоче нас бачити, у Творця є якийсь план щодо відновлення планети.

Уже йду. Вставши, і йдучи до дверей, Воін подумки сказав:

“До зустрічі уві сні мій янголе”. З вірою і надією у серці, він пішов виконувати своі обов’язки. І доля дасть йому таку можливість, але про це згодом.

Розділ 11

Поки на Кінмоку відбувалося іі відновлення і був спокій, на Землі велась боротьба за життя. Демон посланий Хаосом, застав Усагі і іі воінів біля школи Джубан зненацька. Дівчата були безсилі, всі іхні атаки проходили повз демона, незачіпаючи і незнищуючи його.

Душа світла! Час ілюзій (ворог бачить речі, яких неіснує, або Сенші в різних місцях)- це була Сейлор Сільвер Стар.

Дарк Мун давай!- крикнула вона.

Moon Capability Baptism (Місячна здатність хрещення) знищивши демона.

Дякую!- сказала Сейлор Мун. Ви знову допомогли нам.

Завжди будь-ласка. Ми ж на одному боці- сказала воінка тепло посміхаючись.

Сейлор Мун!- звернулась до блондинки Сейлор Дарк Мун. Пам’ятай, що я і моі воіни будемо захищати тебе, навіть ціною власного життя.

Шкода, що я неможу нічим допомогти, від мене немає ніякоі користі.

Головне- живи!- відповіла Дарк Мун.

З кожним новим демоном, кожним боєм пліч-о-пліч з воінами Темного Місяця, викликало довіру, і повагу з боку Сейлор Марс. А після слів Дарк Мун щоб іхня принцеса попри все жила, воінка Марса зрозуміла, і прийняла іх у своє серце- вони стали іі друзями. Та в цьому вона нікому незізнавалася, хоча сама багато чого непомічала. Курай бачила іі наскрізь, знаючи як вона хвилюється за близьких ій людей, ховаючи все за зверхністю, і роздратованістю. І Курай від цього було дуже приємно.

Розділ 12

У затишній квартирі майбутнього короля Хрустального Токіо, було спокійно, але в господаря цього житла в душі було море питань, відповідей на які він не мав. Йому приснилась дівчина з чорним коротким волоссям, яка промовила лише одне:

“Ендіміоне, ми скоро зустрінемось!”.  Мамору після цього відразу прокинувся. Після сну, він незнав що робити. Зрештою хлопець вирішив розповісти все Усагі і дівчатам, тому попросив усіх зібратися в храмі Хікава.

Мамору, що тебе турбує?- спитала Усагі, хвилюючись за свого коханого, коли зустрілись в храмі у Рей.

Мені наснився дивний сон, дівчина-брюнетка з коротким волоссям, яка сказала що ми скоро зустрінемось, назвавши мене Ендіміоном.

А ти іі знаєш?- запитала Амі.

Ні. І ще одне- Мамору зупинився, перед тим як сказати. По дорозі до храму, мені весь час здавалося, що за мною хтось слідкує, а коли повертався, то помічав лише спину яка ховалася, та не став наздоганяти щоб неналякати. Ось такі справи.

Все це дуже дивно- сказала Макото.  Може це якось пов’язано з новою битвою- висловила своє припущення Амі.

Можливо-це вже Мінако. Рей ти нерозмовляла з вогнем? Може він нам би дав якусь підказку.

Ні, та я сьогодні спробую щось дізнатись, а потім повідомлю вам.

На цьому вони і розійшлись. Аутерів на зібранні не було.

Іх скоро стане більше, і іхнє пробудження вже зовсім близько.- сказала Хотару.

Про кого ти говориш?- пісочна блондинка Харука як завжди була нестримана.

Скоро ви все дізнаєтесь- це вже відповіла Сецуна. А потім і ми приєднаємось до бою. Зараз нам залишається лише спостерігати, і чекати свого часу.

Сецуна, про який час ти кажеш? Що ми ще незнаємо? Воін Урана була роздратована і хотіла була вже йти з дому, як відчула на собі теплу руку Мічіру.

Заспокойся будь-ласка, і довірся Сецуні і Хотару, вони знають що кажуть. Прошу тебе.

Після цих слів воін Урана трохи зм’якла, та все ж сказала: “Поясніть хоч щось!”.

Хотару подивившись на Сецуну попросила:

” Ми ж можемо дещо розповісти, не все звісно”. І Сецуна розповіла дещо, що стосувалося минулого, а про що, це поки таємниця. Далі буде…

Розділ 13

Всі дівчата захищали Усагі як могли, незнаючи, що над Мамору нависла не менша загроза. Хаос був злий і на принца Землі, не менше ніж га Сереніті, і вирішив змінити тактику. Зробити так, щоб Сенші захищали принца, і у відволікаючий момент напасти і на так беззахисну принцесу. Неусвідомлюючи, що і цей його план буде приречений на провал. А Сейлор Мун до того ж, отримає нову силу, і не тільки вона…

Був теплий і сонячний день, Мамору купивши кілька книг, просто прогулювався милуючись природою, до зустрічі з його коханою Усако було ще багато часу, тому він просто насолоджувався спокоєм між битвами. Вони з коханою як завжди домовились зустрітися в парку, а потім разом вже вирішать куди піти, незнаючи що його чекає через кілька хвилин, який подарунок долі. А поки Мамору чекав Усако, в кущах хтось приготувався промовивши собі: “Демон вже близько”.

Б-р-р-р-р- проричав демон, стоячи перед хлопцем. Люди в парку, почали кричати і тікати хо куди, а Мамору тікати було нікуди. Демон випустив в принца згусток темноі енергіі та раптом…

Весняне землетрясіння (коричнева куля полетіла в демона знищуючи його). В цей же час, золотий кристал засяяв, і перед Мамору з’явилися його охоронці , захисники Землі, ставши щитом для свого принца, відбиваючи атаку демона. Спільними зусиллями демон був знищений. Мамору був дуже здивований. Генерали незказавши ні слова зникли, залишивши свого принца з незнайомим воіном.

Хто ти?- спитав Мамору.

Я воін мрій і добра. Борець за мир і захист природи. Світло впевненості, Сейлор Гайя. До речі, куди зникли твоі захисники? Безсоромні втекли, ну нічого, якщо вони знову пробудилися як і я, то думаю у нас братику буде нагода з ними поговорити серйозно. Ти мене непам’ятаєш братику?

Дівчина була брюнеткою, коротке волосся, сейлор-фуку чорно-коричневе, розділене на кофтинку і спідничку. Коричнево-біла зірка в коричневому банті, на чокері біла зірка, коричневий бант на спідниці спадав тонким шлейфом. Сіра діадема з коричневим каменем всередині, чорні довгі рукавиці з коричневими ссмужками вкінці. Чорні чоботи з коричневою облямівкою.

Брат? У мене була сестра? Після страшноі аваріі, я нічого непам’ятаю. Де ти була весь цей час?

Дівчина лише посміхнулась, сказавши: Я твоя сестра з минулого! А де Сереніті?

Навіщо я тобі?- раптом запитала Усагі-Сейлор Мун.

У мене для тебе дещо є. Нічого не бійся. Гайя простягла до Усагі руки, з яких почало проявлятися яскраве світло, огортаючи принцесу. На грудях з’явилась нова брожка- вона була схожа на попередню, відмінністю якоі було маленьке рожеве серце посерелині. Перед Усагі з’явився і новий скіпетр, також схожий на той що знищила Сейлор Галаксія, зверху на ньому був півмісяць. Коли сяйво зникло, скіпетр поплив в руки Сейлор Мун.

Ти тепер зможеш допомагати своім друзям, і сестрі-принцесі- сказала Сейлор Гайя.

Коли Сейлор Мун отримала нову зброю, іі воіни відчули зміни, відчули велику силу. А це значить, що вирішальна битва вже близько!

Розділ 14

Ти його сестра?-спитала Усагі.

Так, але в минулому. А де моя принцеса?- раптом запитала воінка.

Я тут- почулось позаду. Гайя обернулась, ставши на коліна перед Дарк Мун.

Принцесо, нарешті ми зустрілись. Я так рада Вас бачити. В іі очах бриніли сльози.

Сейлор Мун раптом сказала: А Гайя дала мені новий скіпетр- і усміхнулась.

Дякую, Сейлор Гайя.

А у мене і для Вас дещо є- сказала воінка. Гайя знову простягла своі руки, і тепле світло потягнулося в бік Сейлор Дарк Мун. Вона змінювалася. Круги на оданго були такими ж синіми, чокер на шиі став чорним, на ньому серце і місяць кольору платини, кофтинка була біла, рукави стали блакитними з синіми смужками, бант на грудях залишився синім, брожка така як у сестри, з маленьким червоним серцем посередині. Довгі білі рукавиці із синіми смужками, спідничка салатово-фіолетово-зелена, синій бант на спідниці спадаючий тонким шлейфом. Чоботи як у сестри, з синіми смужками і платиновим місяцем, у вухах срібні сережки у формі місяців-зірок, на лобі місяць кольору платини, за спиною крила. Скіпетр як  у Сейлор Мун з платиновим місяцем зверху. Всі дивились зачаровано, на принцес Місяця.

Тепер Ви Супер Сейлор Дарк Мун- сказала Сейлор Сільвер Стар, ставши з воінками на коліна. Принцесі Екліпс треба було прийти до тями, бо вона ще невірила, що все це відбувається насправді.

Вона допомогла врятувати Мамору, і дала силу Усагі і всім нам- промовила Хотару.

Велика молодчинка, зробила все правильно- сказала Сецуна.

Навіть невіриться, що у нашого майбутнього короля Хрустального Токіо була сестра!- вимовила Харука.

Вона вже є, і нізащо недасть скривдити свого старшого брата- знову сказала Хотару.

Значить вирішальна битва незагорами? Більше ти нічого нескажеш Сецуна?- знову запитала Харука.

Я не можу розказати більше, та скоро ви все і так дізнаєтесь, просто на все свій час.

Нам треба чекати, поки наступна таємниця розкриється, чи не так?- спитала Мічіру.

Так, на все свій час!- відповіла воін Плутона.

Розділ 15

Після черговоі битви, Усагі з дівчатами вирішили залишити брата з сестрою наодинці. Мамору і Шімаі – так звали дівчину, розмовляли, згадуючи своє минуле на Землі, плакали і сміялися.

Я так довго чекала нашоі зустрічі братику. Рада що ми знову разом! Я нікому не дозволю щоб хтось ображав, кривдив тебе, Усагі, чи нашу темну принцесу. Усе зроблю, щоб ви були в безпеці.

А як так сталося що ти стала однією із захисниць старшоі принцеси?

Ми дуже здружились, і так як я не могла правити на Землі, мені була надана планета Гайя як покровитель, самою королевою Сереніті, доручивши мені і колегам-аутерам охороняти кордони Галактики. Я нечасто з’являлась на Місяці, та в той день, коли Земляни напали, я загинула захищаючи Місячне Королівство, і переродилась на Гайі, нічого непам’ятаючи до пробудження принцеси.

І де Курай правила б?

В минулому на Місяці. А зараз ми збираємось, щоб врятувати, вберегти від помилки, яка коштуватиме ій життя. А про майбутнє незнаю…- сказала Шімаі, обіймаючи свого двоюрідного брата Мамору.

Розділ 16

Команда Сенші поповнювалась, рідні люди воз’єднувалися, а Мінако ти часом думала, чи не було в неі часом сестри чи брата у минулому. І вона вирішила про це розпитати у Артеміса. Та кіт нічого не міг згадати.

Мінако, вибач та я нічого непам’ятаю. Тобі ж нічого такого неснилося як Усагі і Мамору?

Та ні- відповіла дівчина, трохи засмутившись, що у неі немає рідних з минулого, незнаючи що скоро зустріне споріднену душу, яка врятує ій життя. Кіт помітив, що його господиня трохи поникла, і вирішив іі трохи підбадьорити.

А чи нехотіли б Ви зі мною прогулятися міледі?

Мінако засміявшись відповіла: “З великим задоволенням”. І вони пішли гуляти. Від дому далеко навіть не встигли відійти, як на Мінако і Артеміса напав демон. Кіт отримав поранення, а Мінако трасформувалася:

“Кристальна сила Венери дай мені силу”- ставши сейлор-воіном.

Я повинна подолати цьго демона, я ж стала сильнішою. Шокуюча краса і любов Венери- атака полетіла в демона, ранивши його,ві заричав і почав наближатися до воіна кохання.

Метеорний дощ!- хтось сказав закривши видимість демону до своєі цілі.

Венеро, використай свою силу краси і покінчи з ним! І блондинка погодилась.

Шокуюча краса і Гаряча Любов Венери!- нове велике серце з’явилось, і розбилось на багато маленьких сердець, знищуючи демона.

Нова атака- сказала Венера.

Так, бо ви отримали нову силу, то і атаки будуть нові. Твоі колежанки теж застосують нові атаки, коли прийде час.

Хто ж ти?- запитала Венера.

Я Сейлор Астерія.

Вона була русявою, зачіска була схожою на зачіску Усагі і Курай. Оданго були розташовані нижче, волосся було набагато коротшим, десь до плечей. Сейлор-фуку чорно-зелене, розділене на кофтинку і спідничку, сіра діадема із зеленим каменем всередині. Зелений бант, всередині якого була біло-зелена зірка, на чокері біла зірочка, на рукавицях і чоботах зелені смужки, бант на спідниці зелений спадає тонким шлейфом, у вухах сережки-зірки.

Я рада була тобі допомогти Венера, а Артеміса дуже шкода, нехай одужує.

А звідки ти знаєш як звати мого кота?

Мені все розповів Деніз- мій кіт.

Я тут- обізвався котик. Він був схожим на Артеміса, мав сірі очі, і місяць кольору платини.

Артеміс! Ти обов’язково видужаєш. Потурбуйся про нього Венеро!- сказав кіт ідучи разом із Астерією.

Венера лиш сумно подивилась ім вслід, тримаючи свого кота на руках.

Розділ 17

Мінако застосувала нову атаку- сказала Сецуна.

Ій допомогла новоприбулий воін Зірок -Сейлор Астерія- вимовила Хотару.

Іхні атаки і сили дуже схожі на наші, хоч і мають деякі відмінності – сказала Мічіру.

Так Мічі ти маєш рацію, хоча і схожості вони мають не з усіма.

Нас чекає ще багато несподіванок, правда Сецуна-Мама?

Так- посміхнулась у відповідь воін Часу. Що ж буде далі?

Після битви, Мінако повідомила про подію що сталася, і невдовзі на порозі квартири дівчини вже стояли Усагі, іннери, Мамору і його сестра Шімаі.

А куди пішла ця Сейлор Астерія ти незнаєш?- запитала Усагі

Ні, вона нічого несказала- відповіла Мінако.

Шімаі ти знаєш іі?- спитала Амі, помітивши реакцію сестри принца.

Так. Астерія була однією із воінів нашоі темноі принцеси.

То куди ж вона пішла? Як вона іі шукатиме?- поставила питання Рей.

Якщо Астерія пробудилася, то вона відчує нашу Курай. І була права, воін Зірок шукала разом зі своім котом Денізом, іхню принцесу Екліпс.

Деніз, як знайти іі? Місто ж величезне!

Спробуй відчути силу іі кристалу, і йди за покликом. Воінка прислухалась до поради, і вирушила на пошуки. У цієі воінки було й інше ім’я- Субару. Вона також як і інші сенші, після пробудження принцеси, згадавши минуле, вирушила на пошуки зі своім вірним котом. Сила кристалу привела іі в район Орана, і саме до будинку Курай.

Принцесо, здається у нас у нас будуть гості!- промовила Нікко, усміхнувшись. Тут у двері подзвонили, Хікарі пішла відчиняти, а Курай було цікаво хто ж гість. Коли відкрились двері, на порозі стояла дівчина років 19 -ти з білим котом на лівому плечі. Курай, побачивши хто прийшов сказала: Астерія! Проходь будь-ласка! Дівчина увійшла, ставши воіном, стала на одне коліно сказала:

Принцесо! Я так рада Вас бачити!

Перед дівчатами жійсно вже стояла принцеса, у білій сукні з чорною окантовкою спереду, на голові дві заколки у формі перлин. Сережки у вухах також із трьох перлинок, на лівій руці також браслет із перлинок.

З поверненням Астерія! Хоча незнаю, скільки ще часу, нам залишилося до вирішальноі битви?! Чи погодиться сестра піти на цей крок? Принести мене в жертву, щоб врятувати всю Галактику!

Принцесо, невже не можна обійтись без цього? Хіба не може бути інакше? Я нехочу думати про таке- сказала Субару-Астерія.

Все може кардинально змінитися, невтрачайте надіі- промовида Нікко.

Дивіться нас уже шестеро- відповіла Хікарі.

Дякую, що намагаєтесь мене підбадьорити, та все ж ви знаєте, що може статися у битві із самим Хаосом. Передбачити його наступні діі неможливо- і замовкла. Курай хотіла ж звісно жити, та здоровий холодний глузд брав своє, недавав своій господині літати в хмарах.

Розділ 18