Десерт

Кроулі не любить солодке. Всі ці тортики різних розмірів, милі тістечка, цукерки із різноманітними начинками, м’який зефір усіх кольорів і відтінків, цукор, що мерехтить, хрумкі вафлі і тягучий шоколад залишали в роті гіркий і довго не зникаючий післясмак. Демон вважає, що йому слід належним чином виправдовувати свій хоч і небажаний, але титул. Тому він, як і належить породженню пекла, п’є алкоголь, палить і обожнює міцну каву. І ненавидить солодке.

Азірафель любить приємний смак ванільного морозива, медову насолоду бісквіту і ніжність крему торта. Вона запиває фруктові скони солодким чаєм, не звертаючи уваги на гримасу демона, і дивується, як можна не любити солодощі.

Вона впевнена, що Кроулі такий в’їдливий саме через брак солодкого, яке той уникає. Тому до чаю вона завжди має свіжі цукрові булочки.

Янгол не розуміє як можна пити гіркий темний напій, що має лише терпкість і зовсім, анітрошечки не солодкий. Але, дивлячись на демона, який задоволено жмуриться, відпивши пряного еспресо, вона думає, що її друг дуже схожий на свою улюблену каву.

Якщо демона запитали би, на що схожа Азірафель, він би не замислюючись відповів, що на зефір. А потім, відвівши на секунду зміїні очі, додав би: “Полуничний”. І посміхнувся би так, як вміє лише грішний янгол.

Кроулі не зізнається, що йому подобаються довгі повітряні спідниці подруги. Лише відкриє перед нею двері машини і закотить очі, дивлячись як вона підбирає поділ одягу. Потім вони поїдуть у черговий милий ресторанчик, де демон буде кривитися, на те, як Азірафель запиває карамельний десерт найсолодшим напоєм, а потім вони повернуться у вічно зачинену книгарню, щоб випити.

Азірафель любить пастельні відтінки та легкість крил, відчуття яких часом їй не вистачає. Тому вона носить легкі спідниці найніжніших кольорів і ніколи не заплітає волосся.

Якщо Азірафель запитають, на що схожий Кроулі, вона посміхнеться і скаже, що на каву. Міцну, чорну, пряну каву.

Демони дуже чесні. Вони не лицемірять і не потребують жалості. Але Кроулі не стримує гірких сліз, коли, напившись, уривчасто шепоче про те, що зовсім не хотів падати. Азірафель сама ледве стримує плач, слухаючи про переламані крила демона. Вона гладить його по рудому волоссю, притискаючи до себе. Кроулі чує рюмсання і все розуміє, піднімаючи на неї блискучі жовті очі. Він лагідно їй усміхається і стирає сльози з її щоки пальцями, вже сам обіймаючи та втішаючи.

Вона пахне полуницею. І солодка та легка, як зефір.

Азірафель тихо плаче в його обіймах, ніби це її крила зламані. Янгол вдихає його гіркий аромат і заплющує очі.

Кроулі пахне своєю улюбленою кавою з перцем чилі. Такою же терпкою та гіркою, як і він сам.

Коли демон цілує її, Азірафель думає, що нічого солодшого вона ніколи не пробувала.

Кроулі так само не любить солодке.

Тому що він має свій персональний вид десерту.