Зустріч двох сторін

Софія та Ліза зайшли до кафе “Зірка” та зайняли столик.

– Ти що будеш? – запитала Ліза у Софії. – Я буду круасан із чашкою Американо.

– Я буду чизкейк із чашкою лате.

– Добре, я піду замовлю, а ти тут почекай, ок?

– Ага – відповіла їй Софія не відриваючись від телефону – переписувалась із Анею. Розповідала їй про заняття. Насправді Софії не хотілось цього робити, але Аня сильно попросила.

Переписка:

– Мда, ну і треш, не знаєш, хто цей Назар? Може він симпатичний, познайомиш нас? – питала Аня в “подруги”. 17:24

– Такий собі – відповіла їй Софія, насправді він був красивий, але Софія не хотіла їй цього казати. Не тому що він їй сподобався, просто вона знала, як її достане Аня із запитаннями. 17:26

– Я доречі, зараз валізу збираю.17:27

– Куди, і навіщо? 17:28

– У Бразилію їду! Скажи круть, батя прийшов і таке видав, вообще топчик! 17:30

Софія сиділка з очима по 5 копійок.

– Щось не так? – запитала її Ліза яка вже повернулась із замовленнями.

– Аня, моя типу лп, в Бразилію летить!

– Щастить людям.

– Та я не про це, як так можна все різко покинути, і полетіти через цілий океан?

– Ну в людей різні думки стосовно цього. Ну що, є що розповісти про Стеф?

Переписка:

– Гей Соф!!!!!!17:35

– Ти куди пропала?!?!?!?!? 17:36

– АУУУУУУУУУУУУУ 17:36

– Альо гараж!!!!!! 17:38

– О Боже…

– Що таке? – запитала Ліза  Софію, яка втупилась у екран.

– Та Аня достає, зараз відпишу, щоб відстала – Софія сьорбнула своє лате, і почала тицяти по екрану.

Переписка:

– Ань, я зайнята відстань! 17:40

– ВСМ? 17:41

– А отак, все пока. 17:41

Софія вийшла з мережі, і поставила телефон на режим “в літаку”, і відклала телефон від себе.

– Все, тепер не буде доставати. Ну що ж, все що  я можу сказати про Стефані це те, що в класі в неї немає друзів, вічно спізнюється, а і ще є старший брат Коля.

Лізу здивувало те, що як би Софія не любила Стефані, а про брата пам’ята. Дивно – подумала вона.

– Щось не так? – запитала Софія.

– Та ні, нічого.

Раптом вхідні двері кафе відчинились, і до закладу зайшли хлопкць і дівчина, по закону підлості це були Стефані і Назар.

– Соф! – пошепки сказала Ліза Софії, їхній столик був розміщений так, що Софія була спиною до дверейю

– Що? – так само тихо запитала Софія.

– Там ці, причина, через яку ми тут.

Софія довго згадувала причину, а потім коли зрозуміла відповіла.

– Капець.