Образа
від МіяПодії в цій повісті відбуваються в листопаді 2018 -вересні 2019.
Стефані підійшла до дзеркала і почала торкатися свого обличчя, розгладаючи своє ластовиння. По її щоках текли солоні сльози, “Невже я насправді така
смішна з ними?”.
В голові все згадувався один і той самий момент: сьогоднішня стичка з Софією Ковальчук. Десь ще в менших класах між ними стався скандал, який ще й
досі не був
роз’яснений. Сьогодні вона сказала, що вона рижа ботанка, а її ластовиння кумедне і дуркувате. Стефані це дуже образило, Софія знала куди надавити.
Раптом до її
кімнати постукав Коля, рідний старший брат Стефані.
– Стеф, все ок? – запитав хлопець не відчиняючи двері до кімнати, він знав, який важливий особистий простір для сестри.
Стефані витерла сльози з очей, сьорбнула плачевними слізьми, і відповіла:
– Так, можеш заходити.
Коля відчинив скрипучі двері до кімнати, які тато ну ніяк не може полагодити уже з місяць.
– Знову Софія? – запитав хлопець, неначе вмів читати думки.
– Так – відповіла сестра, і хмикнула носом.
– Я тобі скільки разів казав не звертати на неї увагу? Га? Скільки? Вона самозакохана дівчина яку пестять батьки, і навіть не розуміють яку помилку
вони роблять.
Стефані ці слова підняли настрій, і вона трішки всміхнулась.
– Так, ти казав, пробач.
– Не вибачайся, ти не винна, що даєш волю своїм емоціям, це навіть правильно. Але чому ти ніколи не можеш їй відповісти ще образливішим, ніж вона?
– Розумієш, – почала дівчина – В такі моменти завжди різко відключається мозок – Стефані вгнула голову.
– Розумію,- Коля подумав, і видав – ходімо, мене мама послала тебе позвати вечеряти.
Діти встали з ліжка і попрямували до дверей.
Так, у Стефані було багато різник гуртків, на які вона ж сама і записалсь, щоб бути розумною і досвіченою. Навіть мама їй казала, щоб вона щось
покинула, але дівчина
лише махнула рукою, і сказала :
– Не можу, все важливе!
– Ти граєш на чотирьох інструментах! Можливо якийсь би покинула, га?
– Мамо, мені це цікаво, і ще раз повторюсь: – не встигла Стефані доказати свою КОРОННУ фразу, як її перебила мама.
– Не можу, все важливе! – перекривила вона свою дочку.
– Мамо!
– Але ж доню, у тебе навіть нема часу на відпочинок! Закінчується школа, ти ідеш до музичної, закінчується і вона, ти приходиш додому, в тебе домашнього
багато, поробиш і його,
так вже потрібно спати.
– Мам, я відпочиваю, коли займаюся улюбленими справами, хоббі.
– Але ж…- не встигла договорити вже мама, як Стефані стукнула вхідними дверима. – І так завжди – сказала мама продовжуючи готувати сніданок. –
Стоп, а сніданок?! – гукнула мама в нікуди, і похитала головою.
Музичні інструменти на яких грала Стефані :
1. Піаніно
2. Скрипка
3. Барабани
4. Сопілка
Ще плюс до всіх цих інструментів ще були уроки англійської.
Неможливо? Запитаєте ви, але як бачите, тринадцятирічній дівчинці, 2006 року це під силу.
0 Коментарів