Приквел

Carol Of The Bells – Various Artists
Only Love Can Heart Like This – Paloma Faith
Human – Rag’n’Bone Man
Impossible – Davina Michelle

🇬🇧:Україна можна? – чоловік постукав перш ніж зайти
🇺🇦:Це ти Британія, так заходь.
🇬🇧:Як почуваєшся? – він бачив, як дівчина розгубленим поглядом дивиться в підлогу, сидячи в кріслі біля каміна.
🇺🇦:Чесно, не дуже…ця подія повністю зруйнувала до того чудовий настрій –  відповіла дівчина.
🇬🇧:Ти можеш поговорити про це зі мною, якщо хочеш звісно – стоячи біля дверей прямо сказав чоловік. Навіть в позаштатних ситуаціях він виглядав і поводився чудово. Голубі очі дивилися прямо на дівчину.
🇺🇦:А ти хочеш мене вислухати? – піднявши на його холодні очі запитала дівчина.
🇬🇧:Так, хочу. Завжди готовий – твердо відповів той.
🇺🇦:Британія будь ласка не говоріть наперед, як ви можете бути впевненими – знову опустила голову дівчина.
🇬🇧:По-перше ми з тобою домовились на ти, а по-друге, я говорю лише те в чому впевнений. Тому так я точно знаю що завжди готовий тебе вислухати і підтримати – підійшовши до дівчини сказав британець.
🇺🇦:Але чому? Хто я тобі, щоб ти мене так підтримував? – не розуміла українка.
🇬🇧:Ти…мій союзник, колега і подруга. Я хотів сповістити тебе раніше, але думаю зараз саме час. В моїх планах на найближче майбутнє створити міцний союз, прототип ЄС, засновниками якого будемо я, ти і Польща, я вже говорив з нею з цього приводу. Пізніше можливо Балти ще приєднаються якщо захочуть –  у дівчини в голові промайнули картинки майбутнього де вона стоїть поруч на такому ж рівні як і вищі країни Європи. Після почутого Україна одразу ж підняла голову на британця та встала у повний ріст.
🇺🇦:Стривайте, тобто ви хочете створити союз в якому будемо лише ми? Країни яких об’єднують спільні інтереси, зі мною? – недовірливо говорила дівчина.
🇬🇧:Так, авжеж з тобою, Україна досить себе применшувати тільки ті хто тебе добре знають мають уяву щодо твоїх здібностей. І я один з них ти можеш мені довіряти. Не тільки з цієї причини нажаль… – вперше відвів погляд чоловік.
🇺🇦:Тобто?
🇬🇧:Насправді, ще одна причина чому я зараз тебе так підтримую це твоє минуле і початок цієї історії охоплює ще 20-ті роки 20 століття коли тебе ще на цьому світі не було – останні слова британець вимовив тихо і зі смутком.
🇺🇦:Що ж це за історія, розкажіть – наполягала дівчина підходячи все ближче до чоловіка.
🇬🇧:Нам краще присісти, розповідь буде не з коротких… Отже, все почалось з виходу Російської імперії з Першої світової війни і зриву революції на його території…
***
Лондон, грудень 2017
– Сер, але що ж робити з повсталими республіками? -по довгому коридору швидким кроком йшли 2 особи.
– Спочатку нам потрібно розібратися з війною, а вже потім із республіками вони не несуть для нас загрози – відповів своєму помічнику чоловік в строгому костюмі, плащі та тростиною яка ідеально пасувала його образу, на окові красувався невеликий монокль а саму голову прикривав капелюх.
– Так, але УНР прибув із зустріччю до вас.
– Он як і що ж йому потрібно? – не звертаючи уваги на помічника крокував далі чоловік.
– Ваша допомога сер я думаю що з цими республіками не все так просто і вам потрібно його вислухати – наполягав прилеглий.
– Лондон в  мене не має на це часу, скажи щоб приїжджав наступного разу і так роботи достатньо – особи увійшли в просторий кабінет
– Але містер Британія він каже, що інформація несе в собі можливий хід вирішення конфлікту в Європі, або ж тільки більшому його розгоранню.
– Що?! Більшому та куди вже більше, ох гаразд хай заходить – спершись руками об стіл сказав британець.
– Так пане – відповів його столиця.
– Доброго дня містер Британська імперія – перед британцем стояв молодий парубок в красивому чорному костюмі із краваткою – метеликом на шиї та красиво зачесаним на бік світлим волоссям. В руках він тримав невеличкий портфель, а карі очі з повагою дивилися на персону навпроти.
– Доброго, УНР нагадайте яку націю ви представляєте? – спокійно сівши в крісло гордо підняв голову британець.
– Я українець сер, слов’янин якщо більш масштабніше.
– Слов’янин? А наче англійською володієш досконало – хитро посміхнувся чоловік.
– Сер я досконало володію декількома мовами в мене було достатньо часу їх вивчити, але я тут не за тим.
– Авжеж, розкажіть причину вашого візиту – махнувши рукою запросив сісти гостя.
– Для початку вислухайте мене. Я Українська Народна Республіка 7 листопада цього ж року здобув незалежність від Російської імперії. Але багато країн досі мене не признають, притому що я досі приймаю участь в цій війні. І гаразд ще б тільки це, але з’явилась проблема куди більша – з серйозним обличчям промовив хлопець.
– І яка ж проблема може бути в тільки но посталої нової країни? – вигнувши брову запитав чоловік.
– Містер Британська імперія ви як ніхто інший маєте розуміти, що коли країна стає незалежною багато хто хоче загарбати її території собі. Саме це сталося і зі мною окрім війни на західному фронті ворог прийшов зі сходу. Мій так званий побратим, РСФСР -росіянин, а також за сумісництвом молодший син Російської імперії. Після вбивства батька вирішив створити власну імперію, а якщо точніше союз і зібрати родину заново, як він висловився. Тому я і прошу у вас допомоги. Моїх сил не вистачає щоб утримати 2 фронти, а бути чиєюсь колонією тим більше російською я не збираюся – нахмуривши брови сказав хлопець.
– Тобто ви хочете військової допомоги? – вже серйозно поставився до гостя британець.
– Я хочу укласти з вами союз і не тільки з вами в планах ще з більшістю країн Антанти.
– Отже ви прийняли сторону Антанти, мудре рішення, але нажаль я маю вам відмовити. Поки не закінчиться війна я не буду укладати жодних союзів мої резерви теж не безкінечні, а ви тільки но постала країна. Ви просите того, що самі не можете дати, зрозумійте – дивлячись у вічі українцю сказав британія, в його очах не було сарказму, глузливства чи нудьги лише відверта чесність.
– Я розумію, так можливо я прошу дуже багато, але обіцяю що як тільки я відновлю свої кордони і почну розвиватись як нормальна держава я все вам віддам. А поки що я можу допомогти вам хіба що провізією і…підтримкою на західному фронті – з надією подивився парубок на британця своїми великими очима в яких можна було розгледіти страх за себе та своє майбутнє і надію. Надію, що все обійдеться, але ця надія обірвалася після наступних слів британця.
– Вибачте УНР, але я відмовляюсь. Моє завдання відновити баланс у Європі який зараз порушений, а вже коли ми закінчимо цю кровопролитну війну я розгляну ваш варіант. По іншому ніяк – вже в звичній суворій манері відповів імперія.
– Але до того часу РСФСР повністю загарбає мої території, а якщо він піде далі в напрямку Європи, одна війна закінчиться, а інша почнеться! – повищив голос УНР.
– Тоді я маю зробити все, щоб вона не почалася, а за вашими словами РСФСР хоче відновити родину, отже в його планах немає захоплення європейських країн, тоді я не бачу тут своїх обов’язків. А тепер в мене є робота тому прошу покиньте мій кабінет і моя вам порада на майбутнє. Спробуйте досягти контакту перш за все дипломатично – промовив вже поспішаючому хлопцю чоловік.
– З такими як він, немає про що вести розмову – на цих словах юнак покинув кімнату.
– Ох, що ж відбувається у світі. Як не одне то інше.
***
🇬🇧:Я тоді відмовив йому і це стало помилкою я не прийняв його слова серйозно, Перша світова війна закінчилась і з імперій постали республіки. В тому числі і з мене я втратив всі свої колоніальні території, але відмовився від них добровільно. Але одна імперія тільки повстала і продовжувала нарощувати свою силу. Радянський союз, ох як же я недолюблював цього совєта і не дарма. Він вбив твою сім’ю і забрав тебе. На твою долю випали дуже тяжкі випробування і навіть тепер коли Союза вже немає. Історія продовжується Росія йде по стопах батька, адже й УНР радянський захопив не одразу. І я все думаю, а що було б якби я погодився тоді і підписав з твоїм батьком союз, це могло б повністю змінити хід історії, адже без його територій не могло існувати й СРСР і на західному фронті обставини могли б змінитись. Ти в кінці кінців не зазнала б таких страждань – зі смутком в очах промовив британець до дівчини.
***
9 лютого 1918, Берест
Несамовиту тишу в кімнаті порушив звук пера, що плавно рухалось по паперу. Підпис поставлено.
– Вітаю друже, тепер ви офіційно наш союзник і можна вважати член родини – весело мовив чоловік міцної статури у класичному костюмі 20-х років, плащем з відзнаками і його найулюбленішою деталлю, тевтонським хрестом на грудях та шиї.
– Дякую Німецька імперія – спокійно відповів українець.
– І щодо вас двох, УНР і РСФСР, конфлікт між вами припиняється. РСФСР ти відводиш свої війська з території УНР, тоді ж як ми туди відправимо свої для захисту – додав інший учасник зібрання така ж міцна статура в білому костюмі та святковому мундирі з тим же хрестом на вбранні і такими ж холодними кришталевими очима.
– Дуже цікаво виходить, дивись УНР не пригрій біля себе ворога – саркастично сказав учасник переговорів.
– Не хвилюйся я вмію вибирати собі союзників і ти до їх числа не належиш – з відразою мовив опонент.
– Що ж умови договору всі читали і думаю усвідомлено його підписували.
– Авжеж мені потрібен був вихід з війни вона мені нічого не дає окрім втрат – спокійно говорив росіянин.
– Мені теж зараз це не потрібно.
– Чудово ми дійшли спільної мови, тепер всі вільні, УНР, РСФСР можете скласти нам компанію ми плануємо посидіти в чоловічій команді й обговорити деякі плани на майбутнє.
– Я відмовляюсь мені це задоволення не приносить я більше люблю відпочити в тиші. Тому всім до нових зустрічей – вставши зі стільця швидко вийшов із зали росіянин.
– УНР друже не відмовляйся хоча б ти, нам є що обговорити – говорячи це німець підбадьорюючи похлопав українця по спині.
Ну, гаразд думаю сьогодні я зможу знайти час – легко посміхнувшись сказав парубок.
– Авжеж зможеш це не перша і не остання наша зустріч УНР ми підписали контракт мої і Австро-Угорщини війська будуть на твоїй території, а ти нам за це провізію. Ми тепер союзники не забувай – пронизуючи своїми металево-холодними сірими очима українця сказав німець, виділивши останнє слово.
– Так, авжеж – невпевнено мовив хлопець.
***
🇬🇧:Особисто на цьому історію можна закінчити. Думаю ти зрозуміла, що я хотів донести. Твій батько через безвихідь, через мою відмову уклав союз з Центральними державами, а особливо зблизився з Німецькою імперією чим і наразив себе на небезпеку – британець бачив як в дівчини повільно котилися маленькі сльозинки, але сама вона й не подавала вигляду, що плаче.
🇺🇦:Я знала це, але цього разу наче почула історію з іншої сторони. Це відкрило дещо інший погляд на ситуацію. З твоєї точки зору – витираючи обличчя рукою дивилась в очі чоловіку українка.
🇬🇧:Україна, мила моя я лише надіюсь що ти зможеш пробачити мені помилки минулого і даси шанс виправити твоє майбутнє. В цьому союзі де кожен буде рівним, в нас спільні ідеї, спільні інтереси ми будемо ділитися своїми знаннями і досягненнями, а головне діяти як справжні союзники, як…друзі  – стрімко піднявшись чоловік взяв дівчину за руки, відверто та з хвилюванням запитав – Чи погоджуєшся ти на таке майбутнє?
🇺🇦:Я…ще не обдумала остаточне рішення потрібно більш детально обговорити все – від такої стрімкості дій дівчина на секунду розгубилась.
🇬🇧:Я розумію ти давно вже обрала свій шлях в Європу, але думаю ти розумієш що я не просто так вийшов з ЄС, там не все так однозначно і буду чесним свій союз я теж не збираюсь ідеалізовувати. Просто хочу щоб ти зробила правильний вибір – з надією дивлячись у вічі Україні промовив Сполучене Королівство легко посміхаючись їй.
🇺🇦:Добре, дякую за пропозицію Британія я в найближчий же час її розгляну – дівчина підбадьорююче посміхнулась і  міцно обняла британця насолоджуючись свіжим ароматом його парфумів. З цією країною вона відчувала себе в безпеці дівчина це знала, але чи захоче вона будувати з ним спільне майбутнє?…