Квітка

Аґатта А‘кром, найкраща учениця Кіфлі, яка знову сиділа та щось малювала. Дівчина весь день витратила на якусь печатку. Аґатта закрилась у кімнаті і навіть їсти не приходила. Брюнетка засиділася за малюванням і на дворі вже була глибока ніч. Дівчина спати не збиралась. Хтось постукав у двері.
-Не відволікайте мене будь ласка.-сказала Аґатта, але її прохання проігнорували і відкрили двері. Вже в кімнаті дівчина з фіалковими очима була не одна. Аґатта вже хотіла гаркнути але коли подивилась хто там стояв передумала.
-Коко, що ти хочеш?-промовила А‘Кром
-Ти відпочивати збираєшся? Цілий день сидиш за цією печаткою. Аґатто не можна ж так. Хочеш захворіти?-Коко дивилась на дівчину злими чайними очима. Вона була роздратована тим, що Аґатта не береже себе.
-Послухай, я не можу сказати, для чого це все діло робиться. Не хвилюйся, скоро все закінчу, але будь ласка, не відволікай мене. Гаразд?-А‘Кром дивилась на Коко стомленим поглядом. Аґатта встала та хотіла випровидити Коко, але та відмовилась та залишилась на місці.
-Коко, справді залиш мене в спокої. Мені потрібно ще трохи часу..-голос фіалкоокої був тихий але приємний, що у Коко пробігли мурашки. Але навіть якщо це і поставило дівчину з чайними очима в ступор, вона все одно залишиться на своєму.
-Аґатто, годі. Ти з самого ранку сидиш та малюєш, навіть не перекусивши. Я просто хвилююсь за тебе як і вчитель Кіфлі і дівчата. Справді тобі варто відпочити. Ти ж розумієш, що можеш захворіти, тому відклади це на завтра. В чому проблема?-Коко дивилась на брюнетку благаючими очима, щоб та послухала її.
-Тому що я майже закінчила. Дай мені декілька хвилин. Якщо ти вже так хвилюєшся можеш подивитись, на що я витратила весь день.
А‘Кром сіла та продовжила малювати. Коко підключилась до брюнетки і почала слідкувати. Взагалі чайноокій подобались рівні та гарні печатки Аґатти, а зараз печатка була набагато більша та мала купу різних деталей. Фіалкоока нарешті закінчила малювати і з‘єднала коло єднання. З печатки виросла гарна квітка. Спочатку вона була яскраво червоною, потім змінилась на м‘яку голубу, через декілька секунд рослинка стала білою. Квітка зникла так само як і з‘явилась і дія печатки закінчилась. Коко сиділа з відкритим ротом. Очі горіли, а руки трусилися.
-Аґатто яка це краса.. Я не знаю як це прокоментувати. Слів ніяк не підберу.-промовила чайноока
-У тебе вчора день народження було, я тобі взагалі нічого не підготувала, і це все що прийшло мені в голову. Поки розібралась як це все об‘єднати в одну печатку, поки зрозуміла, що де малювати, на це пішов цей день.-Аґатта глянула на Коко. Дівчина рідко дивилась таким теплим поглядом, але зараз їй було приємно бачити посмішку чайноокої.
-Ти це все робила заради мене? Боже Аґатто ти така чудова!!!-Коко все важче було контролювати емоції від побаченого. І дівчина кинулась на А‘Кром з обіймами.
-Коко обережніше! Задушиш ще.-фіалкоока прийняла обійми. Аґатта відчула як в животі літали метелики. А‘Кром не хотілось відпускати дівчину з зеленкуватим волоссям, але і ставити Коко у не зручне положення також не було бажання. Чайноока відпустила Аґатту перша. Коко посміхнулась своєю теплою посмішкою.
«Яка вона мила.. Ну як кошенятко.» подумала чаклунка з зеленкуватим волоссям. Дівчина обережно доторкнулась щоки Аґатти своїми губами. Коко дьоргнулась, зрозумівши, що вона зробила і почала панікувати. А‘Кром сиділа та дивилась у чайні очі. На лиці Коко з‘явився рум‘янець.
-Ой Аґатто пробач!!! Що це на мене знайшло? Якщо ти образишся, я все зрозумію і..-почала чаклунка але не договорила бо Аґатта заставила її замовчати.
-На рахунок цього, не хвилюйся. Я не проти..-А‘Кром сиділа вже червона як початковий вигляд квітки, яку ж вона і створила.
Коко не могла нічого додати. Настала невелика пауза. Ні Аґатта ні Коко не могли щось сказати. Хоча принаймі намагались.
-Може краще розійдемось?.. Вже доволі пізно.-тихо промовила чайноока.
-Гаразд. Тоді до завтра.-Аґатта встала та подала руку Коко. Дівчина прийняла допомогу і вже почала виходити.
-Добраніч. Відпочинь як треба.-тихенько сказала чаклунка з зеленим волоссям.
-Добраніч..-на лиці Аґатти було написано, що вона хотіла б провести багато часу з чайноокою.
Коко обійняла А‘Кром та пішла у свою кімнату. Фіалкоока закрилась у своїй конурі. Її лице горіло, реакція Коко на квітку, на неї вплинула. Чайноока була ніжна та м‘якенька. Аґатта могла б ніч не спати, але це було неможливо, бо вона дуже стомилась і через декілька хвилин А‘Кром вже спала.

——————————————————

І так, це мій перший фанфік по моєму улюбленому пейрінгу. Я не знаю чи варто його продовжувати, але бажання писати у мене в принципі є (хоча кому я брешу). Натхнення на написання творів з‘явилось після прочитаних фф. Ну і я така думаю «Хочу також щось створити». Так і з‘явилось це (хоча перед цим я старалась писати фанфіки по геншину). Що ж сподіваюсь вам сподобався цей твір