.

Йти на вечірку з Стівом мабуть було хорошою ідеєю, бо треба відпочити від роботи, галасу та іншої життєвої метушні. Але відпочинок на вечірці, де повно пубертатних підлітків? Звучить як насмішка, проте скільки того життя. За минуле літо Робін зрозуміла, що можна жити, не дозволяти собі втілювати бажання, а потім перед мигом смерті навіть нічого і не згадати. Щоб потім думати, що воно насправді і не таке страшне, як здавалось в цій постійно заплутаній голові.

Все-таки дякуючи Гаррінктону в неї з’явились хоч якісь друзі, не беручи до уваги той момент, що більшість з них це діти, а інша половина – живе за три пизди від них.

Але з посеред інших виділялась Ненсі. Її проникливий, стривожений погляд давав надію, що вона струрбована твоїм життям і от от готова допогти. Хоча в моменти збудження, коли твій мозок сам бере і удосконалює твої мрії, її погляд ставав іншим. Таким жадібним і зацікавленим. Але це марево швидко спадало та приводило Робін до тями. Бо її моральні цінності не давали розвиватись думкам про колишню дівчину кращого друга, яка на доданок ще ніби як має стосунки з хлопцем, який же ж живе в іншому штаті. Але ж ніхто не забороняв їй просто уявляти, правда?

Коли вони під’їхали на стівовій машині до будинку, де проходило це зборисько. То все вже було самому розпалі. Десь в середині хороші дівчатка напивались, хтось вже не жалів своїх колін та пристрасно цілувався, а інші хлопці на задньому дворі видавали якісь на половину людські, на половину тваринні звуки, коли один з їх дружбанів залпом вливав в себе кілька літрів пива.

В очах Стіва Робін помітила трохи болю та ностальгії по історії яку вона знала від хлопця. То була тусовка на Гелловін, тоді був один з тих разів коли Стів та Ненсі серйозно поскандалили, бо до того вони здавались просто ванільною парочкою.

Але ось вже майже без чверті дві години ночі і ще ті хто зберегли здатність майже ідеально корегувати свої дії та слова, сидять та грають в «Правда чи Дія». Очевидно, що під градусом їм більш по приколу вибирати якісь хардові речі. Ніхто і не проти, бо подивитись як хтось заплітаючимся язиком згадує своїй сором – то святе. Але і ті хто виконував дію, самі ніби в захваті від перетину своїх особистих кордонів. Розповісти про прилюдну дрочку? Легко. Поставити засос на цицьках кралі, яку бачиш другий раз в житті? Ніби норма. Тому на їх фоні просто поцілунок з рандомною людиною – це як дурне кліше, та не така весела розвага. Але Джеймі, хлопець який взяв на себе роль пастора цієї компанії, вирішив що це має бути в стилі ЛГБТ лялечок.

Тому коли він тикнув пальцем в Ненсі, то їй залишалось тільки закотити очі та видати цей неймовірно дратівливий звук «тц». Стів готовий був поставити свою підготовчу групу, що в затуманеній алкоголем голові колишньої, цей рух був більш зухвалим та ефективним ніж на ділі.

— Ну що, будеш крутити бутилочку? – неймовірно огидно виділивши слово «крутити»*, репутація крутого хлопця потребувала свого. Він простягнув руку і якась дівчина подала йому бутилку з-під водки “Absolut” яка ще мала запах енергетика.

Він поклав пляшку на килим і Ненсі дочекалась поки він забере свої руки та прокрутила.

Мабуть пляшка прокрутилась  занадто швидко, щоб ніхто не змінив своєї думки. Того коли горлянка вказала на Робін, то в голові дівчини не було ні однієї конкретної думки. Вона намагалась зачепитись хоч за одну але вони ніби улітали від неї, ну або ж ті думки мали тільки кілька слів на початку і… все. Весь здравий розум та логічний ряд на цьому завершуються.

Тому вона просто трохи піднялась з свого сидячого положення на ногах, а Робін майже повністю віддзеркалила її дії. Трохи обпершись на підлогу, а потім переклавши одну руку на шию Ненсі та трохи погладивши її щоку, може щоб заспокоїти дівчину, бо скоріше за все це був її перший лесбійських поцілунок. Не те щоб поцілунки по гендерну дуже відрізнялись, але в цьому плані дівочі вуста були більш ніжнішими та схожими на полуничні маршмеллоу, які спочатку перед тем як проковтнути, ти трохи ніби посасуєш в роті, аби розтопити їх своїм теплом. Це робе їх такими ніжними та тягучими, під дією тепла вони нагріваються – це робить їх такими піддатливими і твій язик може пестити їх з усіх сторін. Вони тоді стають ще м’якшими та солодшими на смак, а потім ти не можеш зупинитись так робити і не помічаючи цього за один раз все докінчуєш.

Тому Робін майже повністю взяла на себе всю ініціативу, перша накрила її уста, а там вже Віллерс сама второпала як то продовжити. Ця мить не була сповнена якогось моменту, коли все завмирає, а навколо ваших голів починають кружляти блискітки та райдужні сердечки. Це був просто поцілунок з дівчиною. З дівчиною, яка ночами приходить до Робін без тих дурнуватих але моднявих блузочок, а лише в такому мереживному бра. Баклі готова поставити своє ластовиння та те що Ненсі купляє спідню білизну тільки таких ніжних відтінків, як її не тронута засосами та синцями, від таких голодних до торкань пальців, шкіра.

Просто дівчина. Просто поцілунок без продовження. Так же? Га?

Вони відсторонились одна від одної так легко, якщо не зважати на погляди присутніх але вони швиденько перейшли на нового бідолагу, якому треба було, що йому взагалі в біса треба було зробити(?)

— Все добре? Типу все окей? — Робін трохи нахилила голову до Стіва, який був самим тверезим, бо приїхав на автівці і поїхати звідси хотів теж на ній. Ті кілька стаканів коктейлю вже встигли вивітритися, тому зараз він сидів просто споглядаючи за цим всім, скоріше за все думав про ту дівчину Еббі, з якою він спілкується вже кілька тижнів. Просто їм так зручно ходити разом, йому до магазину дисків, їй на додаткові курси по фотографії.

— Так, все нормально. Щось має бути не так?

— Просто вона ніби як твоя колишня, а ще в неї ніби як є хлопець… — Робін з Стівом вже перестали дивитись за грою, а поринули в обговорення того що сталось.

— У неї нема хлопця.

— Що?

— У Ненсі нема хлопця. — Гаррінктон подивився на Робін та сказав це так чітко, ніби хотів щоб вона це усвідомила і запам’ятала на найближчі кілька років.

— А той Баєрс? — дівчина на секунду подивилась на Ненсі, щоб впевнитись що вона зараз не встане і не розкаже всім що вони говорять про її стосунка.

— Ти зовсім дурна? — Стів реально дивився на неї як на дурну. — Який Баєрс? Вони подзвонили один одному недільку, побажали солоденьких снів і розлучились. Хоча більшість говорили, що вони розлучились за кілька днів до його від’їзду. Якби там не було але вони не разом. Так що сміливіше. — Стів посміхнувся так, як вміє тільки він. Це була не та посмішка з шкільних коридорів, а реально дружня в знак підтримки, розуміння і трохи усмішкою з її невпевненістю.

— Я… Дякую — Відповівши йому посмішкою та намагаючись втримати в собі емоції, які під дією алкоголю стали ще виразнішими, вона посиділа ще трохи, а потім дочекавшись коли інші почнуть ворушитись і трохи розходитись, під шумок вийшла на задній двір будинку.

Нічна прохолода добре так допомогла, якщо не протверезіти, то хоча б остудити обличчя та сфокусувати зір. Почувши що хтось теж підходе до поручнів,Робін схилила голову та перше що помітила – це відполіровані туфельки. Але на цьому звуки не скінчились, Ненсі, а це точно була вона, бо Робін просто уставилась на її обличчя, дістала з свого редикюлю пачку цигарок та запальничку.

— Тебе ж розвезе.

— То й нехай. — Ненсі точно не планувала звертати увагу на чужі слова.

— Може все таки подумаєш, бо ти навряд ще відійшла від усього того що ти випила. Ти і змішувала і збовтувала. — Робін припідняла брови та зробила максимально лояльний вираз обличчя.

— А ти типу слідкувала за мною? Ви реально мене вже всі задовбали. — Від тону дівчини, якого раніше від неї ніколи не чули, навіть коли Майк втраплять в якусь халепу, то вона тоді була спокійнішою. — Я просто бляха хочу випити, покурити, як всі. Можна? — Вона це ніби сказала, а ніби рикнула.

— Добре, вибач. Я просто подумала, що ти такого не робила і можеш трохи не знати про наслідки. — Піднявши руки в жесті «я згодна з кожним твоїм словом, тільки заспокойся», Робін відійшла на кілька кроків назад та сіла на лавочку.

Дивлячись на спину обтягнуту модним жакетиком, вона думала про те «як це бути такою ідеальною? І в школі бути королевою і фавориткою всіх мамочок, які підшукують ідеальну наречену своїм синочкам. А ще боротись проти тих тварюк, не сольно але все ж таки…».

За своїми думками Баклі не помітила як Ненсі підійшла та хотіла сісти поруч. Дівчина все ж таки сіла та притулилася плечем до плеча Робін, а трохи згодом зсунулася вниз, та примостилися головою на плечі Баклі. Не те щоб вона була проти але такі різкі лестощі трохи вибили її з привичного мислення.

— Так ти зустрічалась з кимось? Бо я правда нічого про тебе не знаю.

— Ну я не зустрічаюсь з хлопцями. — Робін трохи повагалась чи можна про таке говорити Ненсі. Бо вона ж зневажає таких як вона. Мабуть(?)

— А з дівчатами? Знаєш, я би не була проти аби опинитися з тобою в якійсь такій ситуації. — дівчина вже завзято почала малювати якісь візерунки на нозі Робін, вона була неймовірно рада, що зазвичай носить штани, бо світла хоч і не багато але було б видно як волоски на її нозі встали дибки.

— «Якійсь такій» – це типу як?

— Ну па приклад коли я б могла сидіти на твоїх ногах. Ось так — Ненсі спритно перебралась на її ноги. — Гладити тебе де заманеться, а потім цілувати тебе. — Вона все більш нахально тягнулась до Баклі, а її руки і справді були де заманеться. Спочатку пальчики проводили тонкі лінії по шиї, потім вже більш сміливіше гладили ребра, злегка задіваючи груди і знов повертались до шиї. Робін абсолютно усвідомленно взяла зап’ястки Ненсі в свої руки, бо це може призвести до неприємностей. Навіть якщо хтось зараз їх ось так побачить. Час вільного сексу, кохання і травки, але це не дає гарантії, що комусь можуть не заважати такі як вони.

— Так ти дозволиш мені тебе поцілувати?

— Слухай, давай ти зараз злізеш з мене і попросиш того з ким приїхала – відвести тебе додому. Бо те що зараз відбувається – не є розумним рішенням.

— Ти справді хочеш все отак лишити? Думаєш я не бачу як ти на мене дивишся? Ти так само дивилась і на руду з оркестру…

— Не має значення як я дивилась і це не має тебе турбувати. Забудь це все. Зараз не час — Робів справді була стомлена, і своїми почуттями, і тим що треба щось вирішувати в цьому житті аби не жити під мостом.

— Добре — куточки губ Ненсі смикнулись до низу, а вона і не намагалась зробити вигляд, ніби її нічого не образило. Бо як то так, що якась дівка з оркестру можу бути більш бажаннішою, ніж вона?

Її руди були трохи незграбними від алкоголю, але не були позбавленими різкості та говорили самі за себе «ну і пішла ти нахуй, потім зе сама будеш про мене думати весь час».

Її туфельки поцокали по мокрому дереву, а в мізках це відчувалось ніби вона втратила змогу відчувати щось.

— Вже 7 хвилин стою тут, а ти так нічого і не вдіяла.

Повільно повертаючи голову Баклі побачила Біллі. Біллі Хароінґтона.

— Як для людини, котру майже не вбили в тебе занадто живий голос.

Якого дідька він тут робить?

— Киця, як для людини, котра закохана по вуха, то ти занадто тверезо мислиш. Чи може не так вона тобі і подобається? Я тобі ось що скажу – зроби щось для того, аби  вона потім не виїдала себе все життя, думаючи що з нею щось не те.

— Що мені зробити?

— Щось. Ти ж розумна.

— Мабуть не настільки.

Голова Біллі похиталась в беззвучному сміху. Він розвернувся і пішов геть від того місця лишаючи Робін наодинці з думками.

А думок в її голові того вечера було багато. Навіть більше, ніж за весь час закоханості в дівчину з оркестру.