Записка 1.

Полум’я. Яскраве, багряне, пекуче жалісливим болем. Що таке біль? Хочу торкнутись. Чіпкі вузлуваті пальці хапають мене за одежину, намагаються стримати від жаху мого ж рішення, бувши не менш страхітливим за Фенікса. Мого рішення. Мого. Вогонь велично розправляє крила, обіймаючи собою весь світ та й щось набагато більше. Тіні кричать, мої руки грузнуть у цьому дьогті тривоги, напускного страху. Фенікс рідний. Фенікс знає, що не можна лякати. Фенікс лише бере, бере й бере. Занадто багато. Я зачарована. Мінливе полум’я розвивається з кожним рухом крил; розгорається сильніше з кожним моїм рухом. Тепер я розумію, зо мене тримає тут. З новим подихом мої легені наповнюються священним вогнем, поки найменші клітинки тіла кричать в передсмертній агонії, плавлячись, згораючи й зникаючи. Я доторкнулася лише раз, ступаючи впевненіше, ніж будь-коли, поринаючи в обійми свого бажання. Груди обпекло лише раз. Гарячі й терпкі лапи марення ніколи не дають більшого, ніж вважають за потрібне. Фенікс ніколи не віддає у відповідь.

“Макова війна” 08.09.2022