1

Джейсон прокидається в Ґотемській затоці.

Він панікує, або це човен абощо – він тоне. Як трагічно.

Він прокидається в Ґотемській затоці.

Він дістається берегу. Він добирається до Маєтку. Маєтку нема. Землетрус зрівняв його з землею.

Він спотикається, падає в яму та помирає.

Він прокидається в Ґотемській затоці. Він добирається до Маєтку. Маєток на місці . У Маєтку ж хлопчик, і він носить форму Робіна та прізвище Уейн.

Джейсон не помирає. Його трохи нудить. Він підозрює, що підчипив щось у мутних, мов Анк, водах Ґотемської затоки. Він не хоче туди повертатися. Він ставиться до хлопчика як до галюцінації. Навіть коли він бачить, що Брюс, Альфред, Дік із ним розмовляють, він ставиться до цього як до галюцінації. Вони б його не замінили, правда ж? Так що, усуньте неможливе.

Він живе в Маєтку десь із місяць, а потім галюцінації його засилюють. Не знаючи, де правда, де мари, це зводить із ґлузду. Він виряджається чатувати у своїй робінській формі, але хлопчик слідує за ним, і коли він намагається мітнути бетаранг кріз нього, щоби вибити пістолет із рук злочинця, це не виходить, і злочинець його застрелює. Він помирає.

Він прокидається в Ґотемській затоці. Він не повертається до Маєтку. Він бачить хлопця, перекидаючогося з даху на дах, вище, ніж був, на кілька сантиметрів. З галюцінаціями стрибки зростання не трапляються. То все було неправдою – та сім’я, про яку розповідав Брюс. Дивись: ти заміняєш членів команди, а не сім’ї. А його, поза сумнівом, замінили.

Він знаходить собі житло біля пристані. Ви не повірите, як це тяжко, знайти сухий одяг або бігати навколо в мокрому, кожен божий раз, що він прокидається в Ґотемській затоці. Мати собі хатку поблизу це кмітливо. Кому потрібен той Маєток.

Це не так уже і близько до Злочинської алеї, ну да й нехай. То й на пристані є багацько роботи. Профспілки змовляються з мафією; торговці людьми отримують чи надсилають вантажі. Торгівля наркотиками, торгівля зброєю – це він не чіпає, якщо вони не переступають його межу, але приглядати за ними звідси зручно.

Він знаходить роботу на будівництві неподалік. Здобує атестат середньої освіти. Заводить кішку, бо не може дозволити собаку. Саджає на підвіконні томати, базилік, качанний салат.

Вбиває Джокера, коли той вкотре втікає з-під грат. Бетмен намагається його зупинити. Джейсон помирає.

Джейсон прокидається в Ґотемській затоці. Він не висовується, Блекґейт чи Аркгем це тобі не курорт. Хоча, якщо до того дійде, то має він непохибний план, як вибратися з ув’язнення без втрат та переплат.

Він викидає мертві кімнатні рослини, дякує сусідам, що піклувалися його тваринкою поки його не було. Використовує заощадження щоби купити новий ноутбук. Знаходить нову роботу, копірайтер-фрілансер. Поступає в коледж. Це усього-но дворічний коледж, але він же й не намагався потрапити в Лігу Плюща чи щось накшталт. Він знаходить друзів – та знову починає спілкуватися з друзями дитинства. З’їзджається з ними. Ходить на вечірки. Розбирається з одним вампірським братерством, що уярмлювало людей під час тижня нового добору чи на вечірках. Ходить на побачення із симпатичною блондинкою, яка його запросила. Він нічого суттєвого про себе не може розповісти, щоправда, і він думав, що це й не треба, але Ізабела думає інакше, то ж вони розлучаються.

Бетмен помирає. Джейсон проводить якнайменше по годині кожного світанку, втупивши поглядом у Ґотемську затоку з моста, десь із тиждень. А потім місто заповнює хаос, усе більше й більше.

З того, як жваво зачубилися Пінгвін та Дволикий, зрозуміло, що їх нацькували один на одного. Розділяй і володарюй – це те ж саме, що зробив би і Джейсон. Тож він запрошує їх та ще деяків босів на зустріч. Кожен із них трошки готовий начинити свого опонента оливом за підозріливий погляд, але Джейсон тут займає висоту та має АК-47. А ще в нього є план. Не можна ловити рибу в скаламученій воді. Що їм потрібно, так це взаємодія, щоби контролювати вулиці, протистояти новичкам, таким як Чорна Маска, або покидькам як Професор Піг. А найважливіше, що їм не потрібно виконувати важку роботу: просто здай людей, які порушують правила, вігілантам – Найтвінґу, Бетвумен, Жінці-кішці, Бетдівчині, та іншим. Не треба боятися, що ти наступний. Якщо займатися бізнесом із розумом: жодних вбивств, менше насилля; ніякої торгівлі людьми; не продавати наркотики дітям та не продавати «брудні» наркотики, що вбивають людей швидше ніж зазвичай; ніякої, абсолютно ніякої, співпраці з мусорами.

Угоду підписують. Межі проведені. Джейсон отримує Злочинську Алею та нове прізвисько, Червоний Ковпак, через його шолом та брак оригінальності серед злочинського елементу.

Рівень насильницьких злочинів падає.

Нового Бетмену немає. Але є новий новий Робін. Джейсон не знає, що там собі думає Найтвінґ. Йому на це байджуже, коли Дік та його малолітній поплічник намагються його прийняти. Він вцілює Дику в живіт кулькою червоної фарби, що має паралізуючі властивості. Це для сумяття. Він і раніше використовув це на злочинцях і це працювало. Цього разу, це спрацювало аж занадто добре: дитинча вважає, що він вбив Найтвінґа та зносить йому голову.

Джейсон прокидається в Ґотемській затоці.

Він розлючений. Кожного разу, коли він там прокидається, йому знову шістнадцять. Його м’язи, над якими він так довго працював – без сліду. Він тужить за ними більше, ніж тужив за Бетменом (так він собі каже), і то виходить, що і правильно: Бетмен повернувся. Як і старий новий Робін. Та нова Бетдівчина.

Та це Джейсона не стосується. Що його насправді непокоїть, то новий Червоний Ковпак .

Вона непогано справляється, як на новобранця. Джейсон її навіть типу знає: вона – одна з жертв Піга, кого він не встиг врятувати. Він дав їй трохи грошей, які він затрофеїв у Піга, та порадив забиратися з Ґотму. Саша придбала собі дещо з екіпіровки, а на інші оплатила тренування. Шолом допомогає з анонімністю. В обладунках вони виглядають достатньо схоже. То ж Джейсон вирішує залишити все як є. Мати когось, хто може тебе прикрити, це не так уже й погано.

Після повернення Бетмену до Ґотему повертається й чудернацьке. Відчуття таке, нібито кожного другого тижню з’являється новий злодій або культ. Дволикий втрачає клепку десь на секунду. Пінгвін щось собі вигадує. Але гірш за все, то Джокерзи, банда, яка наслідує найгіршого шматка лайна в історії Ґотему. Вони намагаються підірвати Бетмена, але виходить у них підірвати тільки себе. Бетмен дивом виживає, але втрачає пам’ять.

Усе в порядку .

Що не в порядку, так це хтось, хто створює нових Робінів. Тузіня нових Робінів. Якщо ви спитаєте Джейсона, то це навіть ще більше звихнуто, ніж конвеєр, з якого злізли вони з Діком та всі інші.

Він не відчуває негативу від того, що становиться таємним агентом, залишаючи Сашу бути Червоним Ковпаком на повну ставку. І дякувати богові, що він це зробив. Інакше один із цих дітей себе б точно підірвав, намагаючись розминувати вибухівку, у що жодна дитина не мають бути вплутана. Але то є тобі люди, що створюють Робінів. Вони, мабуть, і не бачать нічого такого в цьому.

Джейсон на секунди зо дві замислюється про себе та Сашу. Це інакше, хіба не так? Хіба не так ? Принаймні їй зараз уже вісімнадцять. Вона стала Червоним Ковпаком у його відстуність. Він її прикриє раптом що. А якщо цього виявиться недостатнім, він за неї помститься. А що є в цих дітлахів? Напівпорожній склад, туманні натяки від людини, що спостерігає за ними з безпечної відстані комп’ютерного столу в невідомо якій частині міста?

У них у кожного свій стиль та вони тямущі, то є так, цього не відібрати.

А ще на кожного з них виписаний ордер на арешт, і в жодного немає гальм від слова зовсім : коли місто забороняє Робінів, й один із них арештований, він просто вистрибує з рухаючогося автомобілю.

О, і ще одне. Стосовно чудернацьких речей, що повернулися разом із Бетменом. Їбаний Суд Сов!

Та все в порядку. Ґотемські пройдисвіти й шибенники добираються до Сов перш ніж ті можуть завдати повномаштабної шкоди. Як не дивись, Ґотем не безкінечний, новеньким тут немає місця за столом.

Бетмен викриває Джейсона як Червоного Ковпака перед Робінами. Оце йому повернути спогади саме в цей момент! Ну, принаймні він не кепкував із нього, двадцятирічного і все ще бігає навкруги в уніформі Робіна. То старий новий Робін намагався це зробити, не бачучи іронії.

Та все в порядку, серйозно. Після знищення Суду Сов, рух Ми Є Робін практично розпустився, так що діти більше не перебувають в смертельній небезпеці, тож Джейсонова робота, метафорично кажучи, була завершена. Він може тепер зосередитися на справжній робті.

Він здобує диплома. Він усе ще заробляє написанням текстів, але тепер художніх, а не маркетингових. Саша вступає до Ґотем Ю. Вони знімають разом оселю, щоби зручніше. Сашу запрошує на побачення гаряча дівчина-блондинка. Джейсона викрадають для подорожі між всесвітами.

Він повернувся до життя, так чи інакше, в усіх всесвітах крім одного. Там, де Бетмен вбив Джокера. Він перевіряє: цей Джейсон справді був мертвий, його тіло вже давно розклалося на Ґотемському кладобищі.

Ось що змушує його замислитися щодо природи його постійних воскресінь. Він знає, що Бетмен вважає це поодиноким випадком, побічним ефектом суперудару Супербоя. Гаразд, це вже такий рівень самообману, що куди там впевненості Джейсона, що Тім Дрейк-Уейн йому примарився, а любов Брюса Уейна до Джейсона ні . Бачучи, що Брюс одного разу буквально вбив його. Випадково. Намагаючись врятувати Джокера. Хех.

То що ж залишається Джейсону? Хіба він може справді померти? Він думає, що знає тепер відповідь. Він повернувся, і повернувся ще, і повертатиметься в майбутньому, завдяки чистому обуренню, як примара чи виходень з того світу. Він гнівився, що Брюс залишив Джокера в живих. Забув про нього. Двинувся далі. Ну, тепер Джокер мертвий, і Джейсон не думає, що Брюс коли-небудь вибачиться чи надолужить. Його єдиною надією на те, щоби знову стати смертним, є довгі роки терапії та самовдосконалення, певно. Він думає, що готовий спробувати. Повертатися до життя раз за разом то не його суперсила. Це щось, що травматизує його знову, всякий раз. Це щось, що викидає його з життя на довгі місяці. Він втрачав роботи, друзів, зйомні квартири. Це тільки дякувати диву та доброму плануванні та добрим людям навколо нього, що він не втратив жодного улюбленця. Це щось, що змушує його час від часу поводитися необачно та потрапляти в небезпеку, яку можна було уникнути.

Він думає, що готовий перестати помирати та почати жити.