Її волосся пахло фіалками

Герміона разом із Роном пильно стежили за вхідними дверима замку. Зараз звідти вийде Гаррі і розповість їм про подальші плани покійного професора Дамблдора, повідомлені професору Снейпу.

Двері пронизливо зарипіли і відчинилися. Ґрифіндорець, похнюпившись, повільно спускався сходами до друзів. Шатенку боляче вразили розгублений вираз обличчя коханого і зелені очі, сповнені невимовного болю.

Дівчина підбігла до юнака і гаряче обійняла його. Вона інтуїтивно відчула його розпач і спитала:

• Що трапилося, Гаррі?
• Герміоно, Дамблдор постійно брехав мені. Він використовував мене, як нічого не вартого пішака, щоб досягти своєї мети.
• Про що ти дізнався, Гаррі?
• Герміоно, я вже давно здогадувався про це. І ви з Роном також. Хоркрукси. Ось чому я можу читати думки лисого виродка і розмовляти із зміями.
• НІІІІ! ГАРРІІІ! ТИ НЕ ПІДЕШ У ЛІС! Я НЕ ПУЩУ ТЕБЕ НА СТРАШНУ СМЕРТЬ! НЕ ЙДИ ТУДИ!!!
• Герміоно, на жаль, я нічого не можу змінити. Я б радо залишився тут, але, як сказав професор Дамблдор: я – хоркрукс, якого повинен знищити сам Вольдеморт.
• Я ПІДУ ТУДИ РАЗОМ ІЗ ТОБОЮ, ГАРРІ! – вигукнула заплакана дівчина.
• Ні, Герміоно, я не хочу наражати тебе на смертельну небезпеку. Я піду туди сам. Знищіть зміюку і виродок стане смертним.

Шатенка пристрасно обійняла здивованого Гаррі та палко поцілувала його в губи. Рон завмер від здивування.

• Що це було, Герміоно? – спитав шокований зеленоокий брюнет.
• Гаррі, я вже давно хотіла освідчитися тобі у коханні, але соромилася цього. Ти – найдорожча мені людина, я не хочу тебе втрачати.
• Я також кохаю тебе, Герміоно, але як же Рон? Він також любить тебе. Я не хотів заважати вашим почуттям.
• Після того, як він нахабно привселюдно лизався із Лав-Лав, він більше не мій хлопець. Я кохаю лише тебе, Гаррі.

Юнак хотів було щось відповісти коханій, але дівчина затулила йому рота пристрасним поцілунком. Очі Рона були сповнені образи, гніву і ревнощів (як це ЙОГО дівчина посміла цілуватися із його найкращим другом?).

• Я вам не заважаю? – крізь зуби процідив рудий юнак.
• Роне, я вільна людина, а не твоя власність, я маю повне право на свої почуття і ти повинен поважати мій вибір. – відповіла шатенка.
• Насолоджуйтеся одне одним! – вигукнув обурений Візлі, гучно грюкнувши дверима.

Дівчина густо зашарілася і прошепотіла на вухо зеленоокому брюнету:

• Гаррі, перш, ніж ти підеш у той страшний ліс, пообіцяй, що задовільниш одне моє прохання.
• Проси про що завгодно, моя принцесо!
• Гаррі, я хочу зайнятися із тобою любов’ю перш, ніж ти підеш у ліс.
• ГЕРМІОНО? – завмер від подиву юнак.
• Будь ласка, Гаррі. Це все, про що я прошу тебе. Це не важко.
• Герміоно, але ж ти наражаєш себе на ризик небажаної вагітності! Крім того, тобі доведеться кинути навчання, щоб доглядати можливих наших дітей. Я не хочу псувати тобі життя, Герміоно, своїм необачним вчинком.

«Який же ти впертий і нерозумний, Гаррі! Як ти не розумієш того, що я якраз і прагну народити дитину від тебе! Це буде живим спогадом про наше кохання.» – шатенка подумала із досадою.

• Вибач, Гаррі.
• Герміоно, за що саме ти просиш пробачення у мене? – здивувався юнак.
• За це, мій принце. Imperio!

Золотисте закляття кільцем огорнуло брюнета, його обличчя набуло мрійливого виразу, а очі затуманилися. Герміона вхопила його за руку і потягла хлопця у Кімнату-на-вимогу.

Одним помахом палички дівчина перетворила кімнату на розкішну спальню із великим двомісним ліжком. Її пальці тремтіли від збудження і нетерпіння, коли вона роздягала юнака і себе.

Шатенка захоплено розглядала його атлетичне засмагле тіло, ніжно погладжуючи долонькою кожен натренований м’яз. Раптом її увагу привернули свіжі рубці на спині хлопця.

«Бісові Дурслі! Ці тварюки знущалися над Гаррі! Ці виродки жорстоко шмагали його до крові електропроводом по спині. Тепер я розумію, чому Гаррі скривився від болю, коли я обійняла його! Тварюки!»

Хлопець і дівчина прийняли душ, Герміона лягла на ліжко, розсунувши ноги. Юнак пристрасно цілував її губки, шию, плечі, животик і збуджені соски. Шатенка відчула, як її охоплює всепоглинаюча пристрасть і вона збуджено  простогнала, нагнувши його голову до її мокренької «кицьки». Його язик приємно пестив її «квіточку» і незабаром Герміона кінчила із задоволеним криком.

Дівчина перевернула коханого на спину і осідлала його стегна. Їй було трохи лячно, адже вона була ще цнотливою, але вона міцно обійняла юнака за талію і притиснулася до його спітнілого тіла. Було трохи боляче, коли хлопець позбавив її цнотливості, але потім Герміона пришвидшила темп фрикцій і її незабаром охопив екстаз оргазму.

Потім вони прийняли душ і одяглися. Герміона перевірила себе спеціальним закляттям і задоволено усміхнулася: вона завагітніла.

Закохані спустилися сходами до шкільного подвір’я.

• Finite incantatem!

Юнак опритомнів і розгублено оглянуся навкруги.

• Герміоно, що зі мною трапилося? – поцікавився він.
• Гаррі, ти зімлів і я допомогла тобі прийти до тями. – ласкаво усміхнулася шатенка.
• Дякую, кохана. Зараз мені пора йти у ліс, я не можу підвести своїх друзів.

Герміона міцно обійняла його за талію і пристрасно поцілувала його губи. Її гіркі сльози дощем падали на шию і плечі юнака. Хлопець відповів поцілунком на поцілунок і шатенка відчайдушно прагнула всією своєю душею, щоб ця мить ніколи не закінчувалася. Шатенка манікюрними ножицями зрізала пасмо його волосся над чолом і сховала свій скарб у сумку. Дівчині не хотілося відпускати ґрифіндорця на вірну смерть, але це, на жаль, не залежало від неї. Гаррі повинен був виконати наказ професора Дамблдора.

• Прощавай, Герміоно… – тихо попрощався юнак.
• Прощавай, Гаррі… – попрощалася дівчина, гірко плачучи.

Шатенка схвильовано стежила за хлопцем, а коли він зник за брамою замку, вона швидко піднялася на найвищий поверх Астрономічної вежі. Герміона бачила, як юнак за допомогою чарівного каменю, що був у золотому сничі, викликав душі його загиблих родичів та друзів. Потім він зайшов у страшний Заборонений ліс і через кілька хвилин крони дерев на мить спалахнули зловісним зеленим сяянням.

• Гаррі… – тихо простогнала Герміона і її полишили сили.

Вона впала на коліна, затулила долонями обличчя і гірко заплакала.

Раптом на її плече лягла чиясь долоня. Дівчина озирнулася і побачила засмучених близнюків Візлі.

• Герміоно, прийми наші щирі співчуття. Смерть Гаррі – це дуже тяжка втрата для всіх нас.

Шатенка хотіла було щось відповісти Фреду та Джорджу, але її увагу привернув Геґрід, який на руках ніс тіло загиблого героя на шкільне подвір’я.

• НІІІІ! ГАРРІІІІ! НІІІІІ! – пронизливо вигукнула Герміона і знепритомніла.

Вона опритомніла у медпункті місіс Помфрі через кілька годин. Поруч стояли близнюки Візлі, Джинні, Невілл та Луна.

• Герміоно, ми перемогли. – повідомив Лонгботтом. – Я дістав меч Ґрифіндора із сортувального капелюха і зарубав ним мерзенну кобру та її виродка-господаря. Більшість Смертежерів були впіймані аврорами, проте хитрі Малфої таки втекли. Герміоно, прийми мої щирі співчуття щодо смерті Гаррі. Він був мені як брат. Ми завжди будемо пам’ятати його героїчну самопожертву заради нас.
• Герміоно, коли тобі стане краще, ти можеш піти попрощатися із Гаррі. Завтра у Годриковій Долині буде його похорон. – повідомила Джинні, витираючи хустинкою набіглу сльозину.

Хороброго Гаррі Поттера посмертно нагородили Орденом Мерліна І ступеня і поховали поруч із спільною могилою Лілі та Джеймса Поттерів. Герміона, прощаючись із коханим, ніжно поцілувала його бліді охололі губи і поклала поруч із ним букет білосніжних лілій, невинних і чистих, як її кохання.

Через 9 місяців у шатенки народилися син Гаррі та донька Луна. Їх хрещеними батьками стали близнюки Візлі та Луна Лавгуд.