Розділ 7

Час ішов, а юнацька любов помалу переростала в справжнє кохання. За дві повні Червонокіготь зрозумів що не зможе далі жити без Плямолистки.

    На думку молодого вояка, юна і вродлива медикицька належала тільки йому одному, і він намагався зробити усе що, на його думку, повинне зіграти у цьому роль. Кожен раз коли їй була потрібна люба можлива допомога, Червонокіготь завжди був поруч. Що би вона не робила у своєму кублі, за нею завжди уважно стежила пара закоханих очей. Сама же Плямолистка по своїй доброті скривала від Червонокігтя те, наскільки сильно він її бентежив насправді, вона просто не хотіла його образити.

    Звичайно що ця залежність мала значний негативний вплив на показники самого вояка. Зайва хвилина без Плямолистки не давала йому зосередитись на полюванні. Більшість часу він ігнорував усіх інших вояків окрім Левосерда. Через це інші вояки скоро замітили у ньому нехороші знаки, і він почав скоро втрачати довіру у Клані. Та самому вояку було всерівно, від його дитячої мрії про життя славетного вояка нічого не залишилося. Він визначився із своєю ціллю в житті, і це була любов.

    Любов, яка навіть не була взаємною.

        • • •

    Одного вечора, Червонокіготь, як він часто робив, сидів у кублі Плямолистки поки вона відділяла трави. Він тихо і уважно слідкував за її діями, роздумуючи про те як завести чергову розмову.

    — То ти так живеш, коли нікого не лікуєш, то гортаєш трави? — нарешті запитав він.

    — Для мене це як для вояка полювати тоді коли немає битв з іншими Кланами. — відповіла Плямолистка нетерпеливо, та вона старалась звучати як можна ввічливіше.

    — Тобі точно не потрібна допомога?

    — Можеш піти назбирати моху для старійшин якщо ти хочеш допомогти. — сказала медикішка без усмішки на обличчі.

    — Ти і так сидиш цілими днями без діла і тільки заважаєш мені своїми безглуздими залицяннями. — подумала вона. — І взагалі, коли вже ти зрозумієш, що по вояцькому правильнику ми ніяк не можемо бути разом? Та і загалом, ти мені не сильно подобаєшся.

    Вояк же сидів не порушно, усміхаючись, сприйнявши сарказм Плямолистки як жарт. В той же час із двору долинули звуки, щось зацікавило увесь Клан. Плямолистка відчула що у табір привели поранену кішку. От тепер був її шанс уникнути подальшої компанії цього лінивого, доставучого кота. Вона поспіхом вибігла із кубла і поспішила до Високого Каменя.

    Червонокіготь тільки встиг потягнутися після того як він підвівся, і спокійним кроком вийти із кубла, коли він помітив велику темно-сіру стару кішку якої раніше не бачив. Від неї дійшов слабий запах Тіньового Клану, від якого у Червонокігтя на загривку шерсть стала дибки. Він побачив як Плямолистка підбігла до неї щоб допомогти, а та натомість зашипіла на молоду медикішку і віддігнала її. Червонокіготь тепер точно знав, що ця чужинка йому не друг.

    Він підійшов до Сіролапа, який прийшов разом із патрулем який привів до Клану кицьку, щоб дізнатись від нього деталі.

    — Це ж Жовтоікла. — відповів новак коли Червонокіготь спитав його про кішку.

    — О, колишня медикішка Тіньового Клану, — згадав Червонокіготь без подальших пояснень новака. — Тепер все зрозуміло. Ну і що вона тут робить, вона була на нашій території?

    — Саме так. Вогнелап її зловив, і нагодував нашою здобиччю, ще й сам пригостився. — відповів Сіролап, спохмурнівши.

    Червонокіготь здивувався, що Вогнелап так безвідповідально поступив. Він хоч і колишній кицюня, та вже достатньо прожив у Клані щоб вивчити вояцький правильник. Йому влетить сильне покарання, в цьому не було сумнівів.

    Червонокіготь пішов до кагату щоб перекусити. Ще по дорозі він побачив як Вогнелап несе здобич старійшинам.

    — Так, тобі не позаздриш, Вогнелапе. — сказав подумки вояк.

    Вибравши собі мишку, він вмостився і нарешті зміг поїсти. Закінчивши з мишкою, Червонокіготь вже потягнувся до купи їжі за дроздом, та його перебив знайомий клич Синьозірки із Високого Каменя:

    — Нехай усі коти, що вже здатні зловити собі здобич, прийдуть на зібрання Клану.

    Червонокіготь незадоволено муркнув і встав. День іще не закінчився.