Розділ 5

Та вже у наступний момент, на галявину вибіг із папоротевого тунелю переляканий до смерті Круколап, який минулої ночі пішов разом із своїм провідником Тигрокігтем та Громовим воєводою Рудохвостом у бій проти Річкового Клану, який, як коти у Клані обговорювали наступного дня, був програний.

    Усі відразу зібралися навколо Круколапа, який не міг вимовити ні одного слова.

    — Круколапе, що трапилося? — спитала Синьозірка із Високого Каменя. Круколап ще мить переводив подих, перш ніж випалити те, чого не хотів почути жоден кіт.

    — Рудохвіст мертвий!

      • • •

    Круколап не встиг договорити свою історію перш ніж він втратив свідомість. Прийшлось викликати Плямолистку на допомогу. Але Червонолап все ще старався зібратися докупи з численими думками. За що Дубосерд вбив Рудохвоста? Це була жорстокість, заборонена вояцьким правильником.

    Та ось, через папоротевий тунель вийшов Тигрокіготь, тягнучи за собою мертве тіло Рудохвоста. І знову повітря заповнилося шоком, вираженним багатьма викриками.

    На запитання Синьозірки, як це сталося, Тигрокіготь відповів що хоч Дубосерд і переміг Рудохвоста і вбив його, Тигрокіготь віддімстив йому і відправив до Зореклану вслід за Рудохвостом.

    Червонолап був дуже вдячний Тигрокігтеві за вбивство Дубосерда.

    — Подивимось чи ти навіть дойшов до Зореклану після такого холоднокровного вбивства чужого воєводи, вороняче їдло. — подумки сказав новак убік мертвого Річкового воєводи. Він, так само як і усі коти, пізніше підійшов до Рудохвоста поділитися язиками. Хоч він і не був добре знайомим з воєводою Синьозірки, повага до покійного вояка на думку новака була необхідною.

    Прослідкувавши за Тигрокігтем, Червонолап приєднався до Вогнелапа і Сіролапа, які спостерігали як Плямолистка допомагала пораненому Круколапові. Він встиг почути як Тигрокіготь наказує своєму учневі встати, і побачив як Плямолистка зупинила його.

    Хоч він і був радий що Тигрокіготь зробив добро для Клану, нарешті позбувшись Дубосерда, Червонолап ніколи не долюблював Тигрокігтя. На його думку він не заслуженно поводився як авторитет серед котів тільки через свою силу і зріст.

    — Якби ж тільки я був таким великим і сильним вояком, а не цей вилупок який вважає себе пупом землі. — промайнуло в думках новака.

    — Навіть ти знаєш, що краще не сперечатися із медикицькою. — лагідно сказала Плямолистка до Тигрокігтя коли Червонолап підійшов поближче і закінчив свої роздуми. У відповідь, Тигрокіготь не менш ніжніше відповів:

    — Я б не наважився сперечатися з тобою, люба Плямолистко.

    Червонолап раптом відчув неймовірний приплив сили від емоцій, викликаних словами Тигрокігтя. Заздрість і лють були двома найбільшими з цих емоцій. Новак відчував себе готовим надерти йому вуха за те що він так легко як голубок молотив солоденьку розмову з Плямолисткою. Він аж не замітив як Тигрокіготь підійшов до них трьох.

    — Хто це? — спитав Тигрокіготь, на що Сіролап відповів: — Наш новий новак.

    — Кицюня. — додав Червонолап насмішкуватим голосом.

    — Так, я відчув запах. — сказав Тигрокіготь.

    — Який же ти уважний. — саркастично додав Червонолап. Очі Тигрокігтя у той же момент зблиснули люттю, і на одну мить вони так і стояли: Тигрокіготь, із прорізаючим вбивчим поглядом, і Червонолап, тримаючий його погляд хороброю насмішкою у відповідь, аж поки їх не перебив Вогнелап:

    — Я був домашнім котом, але я збираюся тренуватися, щоб стати вояком.

    Тигрокіготь переключився на нього.

    — О, тепер пригадую. Синьозірка розповідала про тебе. То що, вона тебе випробовуватиме, так?

    — Саме так. — відповів Вогнелап.

    — Тоді я із цікавістю спостерігатиму за твоїми успіхами. — наостанок сказав йому Тигрокіготь, після чого знову перевів грізний погляд на Червонолапа.

    — А ось ти, . . тобі вже час вивчити своє місце в Клані, з майбутнім воєводою ти маєш розмовляти з повагою!

    — Ха! Б‘юся об заклад що я стану вояком швидше ніж ти станеш нашим воєводою.

    Червонолап знав що такі слова до Тигрокігтя зароблять йому сильного прочухана поміж вух, тому він був готовим до того що він опиниться на землі від сильного удару по голові, яка далі буде йти обертом тоді коли він встане на лапи.

    Червонолап зітхнув.

    — Інколи, я просто мрію роздерти тебе на шмаття. — пробубонів він собі під ніс у сторону Тигрокігтя, який уже поспішно помчав геть.