Поезія

В мені існує дві людини:

Зовсім різні, ти повір.

Одна із них творить добро щоднини –

Іншій в голові віддає накази звір.

І людина ця – лицемір жахливий,

Що не здатен покохать.

Вона не вміє посміхатись,

Лише болю вона може завдавать.

Іноді, мені здається, буває…

Що ця частина мене стає сильнішою.

Вона як наче з доброю воює,

Але тільки стає потужнішою.

І мені так страшно, що одного дня,

Вона все ж зможе перемогти,

І людина в мені, котра була хорошою,

Більше вже не буде жити.