Підступний ліфт

У наш час ліфт – річ не надто безпечна. Не встигнеш помітити, як світло вимкнеться, і ти потрапиш у непроглядну темряву. І не можна точно сказати як краще – опинитися одному в такій ситуації або ж застрягти в безглуздому ліфті разом з чотирнадцятьма хлопцями, семеро з яких пиздець як популярні в рідній Кореї, і спробуй тільки дихни в їхній бік, скажені і не дуже фанати миттю тебе на сувеніри розірвуть. І навіть не подивляться, що ти теж не з каналізації виліз.

Власне кажучи, а як же знаменитий гурт BTS опинився в одному ліфті, зламаному, між іншим, із менш популярним гуртом Stray Kids?

Насправді все дуже просто. Після важкого виступу на одній сцені всі хотіли якнайшвидше опинитися вдома, і як слід відпочити, перед цим добре поївши і потай від менеджерів так само добре випивши пару пляшечок соджу. Зрештою, мають право, обидві групи сьогодні добре попрацювали, тож, наплювавши на слова менеджерів про шкоду алкоголю, айдоли, весело перемовляючись, висунулися в коридор, та так і застигли. Stray Kids тому, що зустріли таких світових зірок, а BTS тому, що неможливо було пройти далі, через таку велику кількість народу в одному бідному коридорі. Їхня незручна пауза тривала б ще довго, якби не гучний звук, що повідомив про те, що ліфт прибув на поверх. Ось тут і почалася сама соковинка. Як говорилося раніше, обидві групи сильно втомилися і хотіли додому, а ліфт позбавив би від десяти хвилин ходьби, але він би не вмістив у себе такий натовп. Розуміючи, що ніхто не збирається поступатися, хлопці, не змовляючись, кинулися вперед. У загальній метушні було не розібрати, хто перший натиснув на кнопку, але зрештою маленький простір виявився забитим догори, і абияк ліфт зачинив двері, коротко тенькнувши. Лише хвилина знадобилася, щоб почало блимати світло і почалася тряска, після чого ліфт зупинився, іншими словами, застряг між поверхами. Це не пройшло без наслідків, деякі хлопці не втрималися на ногах, але декому пощастило більше, і він впав до рук одного з відомих реперів BTS. Чи це не мрія будь-якої army – опинитися в руках Чон Хосока? Тільки ось виконав цю не свою мрію Лі Фелікс, і навіть і не знав як реагувати, але зазначив, що так цілком комфортно, шкода не можна довше затриматися. Втім, якщо судити з реакції J-Hope, той у принципі і не проти, але все ж таки не варто відчувати терпіння долі. Крім того, з усіх кутів почулося стримане покашлювання решти мемберів. Відскочивши від репера, Фелікс опустив очі в підлогу і стримано подякував, мигцем побачивши, як Чанбін схвально піднімає великі пальці. Тепер дружніх підколів не позбутися.

Зв’язавшись з ліфтером і почувши, що допомога прибуде щонайменше за півгодини, айдоли тяжко видихнули і розсілися по кутках. Хотіли відпочинок, отримуйте відпочинок. Що значить хотіли вдома? Нічого не знаю, відпочивайте на здоров’ї, як кажуть, з хлібом, з квасом аби разом. Насмішкуватий хмик Мінхо перервав на хвилину тишу, що запанувала, але все незабаром знову затихло, було чути лише подих хлопців. Як тут, наче щось згадавши, скинув голову Хьонджін і подивився на всі боки. Можливо, місце було не зовсім підходяще, але у Хвана в голові раптово розігралася драма квін, нагадуючи про те, що кисень не нескінченний, особливо в закритому приміщенні з п’ятнадцятьма людьми. Намагаючись заспокоїтися, Хьонджін почав робити глибокі вдихи і видихи, що не сховалося від Чана, що сидів поруч.

– З тобою все гаразд, Хьонджіне? – Запитав лідер групи, привертаючи увагу всіх інших.

– Все нормально, – махнув рукою Хван, але за його станом було видно, що ніхрена не нормально.

– У нього панічна атака, – поряд виявився Сокджін, розуміючи, що треба брати опіку над ще одними молодшими, – Продовжуй робити те, що робиш.

– Якщо мене не відкачають, – почав Хьонджін, – То задушіть мене його рожевим піджаком. І кисню більше стане, і цього кошмару позбавитеся.

– Якщо мене не підводить мій зір, у тебе волосся такого самого кольору, – фиркнув старший, намагаючись відволікти Хвана розмовою.

– Ну, хьон, у твоєму віці зір якраз може підводити, – як то кажуть, Остапа понесло, так і Хьонджін, – Але не цього разу, прогалина стилістів.

– Я у своєму віці красивіший за тебе, молодняк невихований, – Сокджин присів поруч, втягуючись у перепалку, – А прогалина твоїх стилістів не закінчується на одному волоссі…

– Так, стоп, – Намджун не витерпів і перервав їх, відчуваючи запах конфлікту. Хоча зачекайте, він реально почув запах диму. Розуміючи, що якщо сказати про це прямо, то розростеться паніка, і тоді хрін що путнього вдасться зробити. Обвівши притихлих хлопців поглядом, Намджун шукав того, хто б допоміг йому знайти джерело диму, і вибір свій він зупинив на Юнгі, але, оскільки той мирно сопів, спершись на плече Техьона, лідер звернувся до Чана:

– Ем, Чан, так? – отримавши ствердний кивок від лідера іншої групи, RM продовжив, намагаючись завуальовано донести інформацію, – Є улюблена пісня нашого гурту? Мені так, чисто із цікавості.

– Ну, Dionysus багато разів слухав, – Намджун завив, розуміючи, що прогадав, але тут Чан продовжив, – А зі старих пісень Fire…

– Так, воно! – Зрадів RM, – Загалом, тут така справа, можливо Fire трапиться тут …

– Чекай, що? – в один голос вигукнули Чонгук, Юнгі, що прокинувся, Синмін, Хьонджін, який навіть про свій напад забув, Джісон і Фелікс.

– Я думав, ви не знаєте англійської! – обурився Намджун, звертаючись до своїх, – Наступного разу на інтерв’ю я один страждати не буду.

– Як я розумію, наступного разу може і не бути, – пробурчав Юнгі. – Так що ну ж бо розказуй.

– Добре, тільки без паніки.

– Ми всі помремо? – спокійно спитав Шуга, вигнувши брову.

– Ми помремо!? – Вигукнув Хьонджін, знову відчуваючи підступну задишку.

– Ніхто не помре, – підвищив голос Мінхо, – Окрім тебе. Я тебе сам уб’ю, але вдома.

– Я відчуваю один запах диму? – ненароком запитав Чонін, пропустивши всю попередню розмову.

Після його слів всі принюхалися і чітко вловили запах майбутньої халепи.

– Повторюю ще раз – без паніки! – по складам промовив Намджун, чітко бачачи, як між ними оселився страх.

– Я дивуюся твоєму спокою, Джун, – підперши рукою підборіддя, в’їдливо прокоментував Юнгі, намагаючись не звертати уваги на те, як міцно Техьон вчепився в його руку.

– Тому що спокій, це те, що нам зараз потрібне.

– Зараз нам потрібний вихід звідси, – подав голос Чанбін.

– Є ідея! – Підняв руку Джісон, – На стелі є дверцята, через них можна вилізти і подивитися, чи далеко ми знаходимося від поверху.

– А я думав, що ти у мене трішки бовдур, – підняв брови вгору Мінхо.

– Ну, як бачиш, – показав йому язик Хан.

– Свої шлюбні ігри вдома влаштовуватимете, – встряв між ними вже спокійний Хьонджін, – Зараз треба вирішити, хто нагору полізе.

– Потрібен хтось невисокий і легкий, – замислився Хосок.

– Чімін! Чанбін! – одночасно вигукнули Чонгук та Чонін.

– Усі макне однаково влаштовані? – хмикнув Юнгі.

– Але вони то мають рацію, хьон, – відповів Техьон, досі не відпускаючи його руки, – Нехай вирішать через камінь-ножиці-папір хтось полізе!

У результаті в цій «непростій» грі переміг Чімін, чому Чанбін взагалі не засмутився і щасливо відійшов убік. Йому пиздець як не хотілося лізти нагору. Тим часом Пак звернувся до Чонгука, посміхаючись:

– Ти й підстрахуй, Гукі.

– З радістю, хьон, – в тон йому відповів макне, відразу ж хапаючи старшого за талію.

Саме в цей момент усі мембери BTS подякували їхньому хореографу, який нещодавно поставив Чіміна і Чонгука в пару танцювати Black Swan. Споглядання спроб цієї солодкої парочки нормально станцювати того варто, адже тепер Чонгук легко підняв Пака, зовсім не відчуваючи ніякого дискомфорту, так само як і сам Чімін.

Айдол виліз із ліфта і, звикнувши до темряви, підняв руки вгору, щоб намацати двері, що вели на поверх. Успіх йому посміхнувся, і Чімін відчув, що прохід знаходиться якраз на рівні його грудей, але, на жаль, відкрити його не вийшло, сил було недостатньо.

– Хлопці, тут є вихід, – прокричав він униз, – Підсадіть сюди Чонгука, мені потрібні його м’язи!

За кілька хвилин із ліфта виліз Чон і, приклавши чимало сил, розкрив прохід, пропихаючи вперед Чіміна.

– Давайте по одному, я відчинив двері! – радісно вимовив Чонгук, дивлячись зверху вниз на інших.

Поступово хлопці вилізли з ліфта нагору, підсаджуючи один одного і, видихаючи від полегшення, вивалювались із шахти до коридору. Хьонджін був настільки радий, що проповз на колінах, бо ноги відмовлялися його тримати. Бідолаха.

Коли в ліфті залишилося лише двоє, а саме Хосок та Фелікс, запах диму посилився, а з блоку з кнопками почали вилітати іскри. Фелікс уже збирався пропустити вперед хьона, як сильні руки J-Hope підхопили його і піднесли вгору, де молодшого вже перехопив Чан. Не слухаючи нікого, Лікс залишився в шахті і простягнув Хосоку руки, як унизу щось різко спалахнуло, а канат, що утримував ліфт, небезпечно захитався. У паніці Фелікс сліпо вхопився за долоню Хосока, зовсім забувши, що сам стоїть на ліфті, який ось-ось упаде.

– Іди, Феліксе! – Чон намагався відпустити руку молодшого, але той наполегливо стискав його долоню, і заперечливо хитав головою.

Тим часом вогонь у ліфті почав розростатися, і Хосоку б швидше вилізти нагору, але він розумів, що конструкція незабаром не витримає два тіла, і вони впадуть вниз, не встигнувши вибратися з шахти.

– Хьон, давай, піднімайся, – намагаючись не податися паніці, Фелікс дивився в очі Хосока, вмовляючи його і відчував, як у куточках його очей починають збиратися сльози, – Будь ласка!

Чон відчув, як у нього защеміло серце, і тому, покладаючись на прихильність долі, Хосок поліз нагору, намагаючись не слухати, як тріщить канат. Щойно його ноги торкнулися кришки ліфта, J-Hope, не відпускаючи долоні Фелікса, бо той, як і раніше, міцно її тримав, штовхнув його вперед в коридор. Як тільки Лікс подумав, що небезпека позаду, канат розірвався, через що ліфт полетів униз, але Хосок не встиг вийти з шахти, і якби не їх з Феліксом зчеплені руки, старший би впав.

-Я тримаю, тримаю! – напружено вигукнув молодший, – Не відпущу!

Затягнувши Хосока нагору за допомогою інших, Фелікс, відкинувши геть будь-яку незручність, кинувся обіймати його, все ще не вірячи, що все минулося. Сльози полегшення полилися по щоках молодшого, поки Чон заспокійливо гладив його світле волосся, ніби це не він щойно висів на волосині від смерті, в буквальному сенсі.

– Пропоную напитися, як свині, – запанувавшу тишу порушив спокійний голос Юнгі.

– Підтримую, – похмуро кивнув Чімін.

– Та дідько з ним! – вигукнув Мінхо, – Випивка за мій рахунок, але тільки випивка!

Всі радісно підхопили цю ідею, адже халявне бухло, і почали обговорювати місце, де можна відзначити їхнє знайомство, так би мовити, і чудовий порятунок, як тут усіх перервав крик Техьона:

– Юнгі-хьон, я маю дещо сказати!

– А це почекати не може? – позіхнув Мін, який подумки вже напився і хропів.

– Ні, це негайно!

– Ну, гай, – махнув рукою Юнгі, позіхаючи, правда, незабаром він про це пошкодував.

– Вчора я по-справжньому щиро хотів лягти з тобою в ліжко!

– Техьон! – Мін закашлявся, дивуючись з того, що молодший ляпнув, – Він не те мав на увазі.

– Так, так, хьон, – насмішкувато протягли Чімін і Чонгук, – Ми тобі віримо, мгм.

– Господи, йому кошмар наснився, ось я і запропонував переночувати у своєму номері, але він відмовився і втік.

– Чи можна було це не при всіх з’ясовувати? – жалібно простяг Намджун, дивлячись, як округлилися очі Stray Kids, щоправда, не всіх. Чан ляснув його по плечу, кидаючи невдоволений погляд на тих, хто робить вигляд, що вони тут ні до чого, а точніше Мінхо і Джісона.

– Ми бухати йдемо чи ні? – встряв Хьонджін, якому всі ці гейські драми були по барабану, – Нам потрібно Фелікса відкачувати, між іншим, дитя стрес пережило!

…Легендарну пиятику двох відомих груп Сеул ще довго не міг забути, особливо їхні посивілі менеджери, які після цього винесли весь алкоголь із гуртожитків.