чотирикамерно

твоє серце поділене на чотири камери. у них зберігаються події країни люди думки почуття будівлі та інші дрібні речі які складають твоє життя. вони зачинені за гратами яке твоє тіло створило і не випускають звідти нічого. тому що ти мусиш пам’ятати все те що за твоєю спиною. тому що ти мусиш сходити з розуму кожен раз як відкриваєш двері камери поринаючи у спогади.

твоє серце замикає мале та велике кола кровообігу. з його допомогою у твоїй крові зберігаються молекули квітів які ти отримувала на день народження хлопців та дівчат яких кохала людей з якими дружила подарунків які отримувала обійми які сама дарувала поглядів які зводили тебе з розуму ароматів парфумів які відчувала у повітрі проходячи по Площі Ринок. у твоїх молекулах стільки пам.яті скільки немає у твоїй голові і ти підсвідомо відчуваєш це коли проходиш повз речі про які забула але які були частиною твого минулого.

права нижня та ліва верхня камери –це твоє мале коло обігу крові. у них будівлі що стали причиною твого захоплення архітектурою у них книги сюжети яких ти розповідала на парах у них одяг що ти викидувала відразу після купівлі у них серіали що змушували тебе плакати у них безглузді ситуації на вулиці коли ти почувала себе незручно у них твої подорожі у них твої дурнуваті наклейки на ноутбуці у них найсмачніша їжа.

права верхня та ліва нижня камери – це твоє велике коло обігу крові. у них твоя сім.я яка і ощасливлювала тебе і дратувала у них твої друзі з якими ти сварилася та раділа у них твої викладачі що відчитували тебе за незроблене домашнє завдання і були одночасно твоїм прикладом для наслідування у них чорний кіт який лежав з тобою поруч коли ти плакала на білих простирадлах. у них кожне слово яке ти почула із новин про війну. у них тіла загиблих на фронті. у них твоє кохання та ненависть. у них сподівання та безнадія. у них проблеми з документами та маленькі донати на армію.

середня довжина твоїх камер 12.5 на 9.5 сантиметрів по ширині. твоє життя міститься у третій частині шкільної лінійки. і ти живеш у них понад шістдесят років ховаючи все більше предметів у камери ніби твій домашній хом’як який з’явився у тебе у 10 років. ти так само як він вертиш у своїх руках емоцію думаючи у яке кого обігу її відправити. і залежно від значимості вона дістає своє місце десь за запахом нової книжки в одній з камер малого обігу крові.

і всі твої спогади люди емоції будівлі країни квіти книжки одяг їжа картини вірші погляди кільця важать лише 300 грамів. життя яке здавалося виходило за рамки Чумацького шляху з його масою у 3×10⁴² кг та обіймало сусідні галактики потерпіло гравітаційний колапс. стиснулося до розміру грейпфруту смак якого лежить в одній із камер малого обігу крові.

все твоє життя – безперервний потік. тече з середньою швидкістю у 300 міліметрів у секунду. штовхається по твоїм венам судинам капілярам змушуючи тебе рухатися між молекул величезного всесвіту.

твоє життя – 300 грамів у півтора трильйонах сонячних мас що складають Чумацький Шлях. непомітне однак наповнене до країв.

твоє життя по-чотирикамерному просте однак без нього світ вираховувався б за формулою 3×10⁴² кг – 300 гр.

написано 17.07.2022

19:35