Фанфіки українською мовою

    Вони вийшли з будинку, помахали “папа”, та пішли до крамнички Робін, після землетрусу більша частина магазинчику перенеслась в торговий центр.
    -Як думаєш, Ді зможе нам допомогти?
    -Так, вона сильніша ніж ми всі разом взяті.
    -Я помітив що вона має хороше мислення, веде розслідування занадто чітко як для..
    -Ти не віриш їй?
    -Ну а можливо що вона нова СССР агентка. Я помічав що деколи вона забувала слова, робила граматичні помилки, та і звідки вона?
    -Я думаю що потрібно трохи дізнатись про неї, можливо зробимо недо піжамну вечірку?
    -Так, запитаєте в неї де її батьки і хто вона така.
    -Чому ти думаєш що з її батьками щось не так?
    -Дівчині 17, її немає 3 дні, а пошуки в Хокінсі не розпочаті.
    -Не навіюй, ніби ти на 3 дні не пропадав)
    -Ну можливо, Ненс. Оді казала що Діана є сильнішою за неї, як вона обгрунтувала це?
    -Я не пам’ятаю дослівно, но дещо відбилось в пам’яті. “Коли підходиш до людини з можливостями то відчуваєш кількість енергії та сил яка зберігається в ній, ця кількість енергії набагато щедріша ніж в мене”.
    -З чим це зв’язане?
    -Не впевненна, можливо з тренуваннями?
    -Діана тренувалась з кимось? Можливо саме бабусі вчили удосконалювати її свої навики?
    -Скоріше за все.
    -От і торговий центр.
    <><><>
    Ненсі зайшла в споруду та побачила купу щасливих людей. Всі посміхались, їли морозиво, обіймались. Вона згадала ту ніч, ту жахливу ніч. Згадала також Біллі та Макс. Їй так було шкода Макс, вона загубила брата, тепер залишилась сліпою. Оді пообіцяла до кінця життя залишатись поруч, як би тяжко не було, Ненсі також завжди буде поруч.
    -Цей магазинчик на другому поверсі, пішли?
    Дошкутильгавши до дверей магазинчику Робін, Джонатан відчинив їх.
    @@@
    -Ненсі, Джо?
    -Привіт, Робін.
    -Привіт, Оді.
    -Чому ви тут?
    -Нам, потрібен комп’ютер, Робін. Ді запропонувала теорію що людина яка допомогала Векні-зв’язана з спонсорами лікарні.
    -Людина?
    -Нам потрібно розповідати новини коли всі чують. Майк, Уілл, Стів та Ді пішли за раціями та колечками.
    -Колечками?
    -Магічними колечками!За їхньою допомогою чи також зможемо говорити на дальніх відстанях.
    -Зрозуміло, заходь до пошукової системи, і шукай головних спонсорів лікарні Хокінса.
    -Готово, їх 7. Кларк Меріл,Ли Норман,Томпсон Ральф,Грін Х’юго, Тернер Дуайт, Єванс Арістід, Харрінґтон Янг.
    -Хтось почув знайоме ім’я?
    -Я чув про Тернера Дуайта, батько однієї дівчини зі школи.
    -Харрінґтон, чи не той самий?
    -Батько Стіва?
    -Як звати батька Стіва?
    Ніхто не знав ім’я батька Стіва.
    -Добре, переписуй ім’я, рік народження, адрес, все що вважаєш важливим. Потрібно дізнатись чи батько Стіва тут не замішаний.
    В крамничку зайшла Джойс.
    -Гей, ви закінчили?
    -Як ти дізналась що ми тут?
    -Ді, Уілл, Майк і Стів заходили в крамничку по раціїї, та попросиди захопити вас, ви щось дізнались про спонсорів?
    -Так, їх серемо.
    -Багато, добре Робін. Закривай крамничку та ходімо до нас, потрібно всім поділитись.
    Вони приїхали до будинку Байерсів. За пару хвилин приїхала машина Стіва.
    °°°
    -Здоров, Щось вдалось дізнатись?
    -Так, в нас є 7 кандидатів.
    -Діти, може чаю?
    -Так, Мені каву мам.
    -Мені теж каву,Джойс.
    -Я допоможу.
    Через декілька хвилин напої стояли на столі, а Діана почала розказувати все що дізналась.
    -Сьогодні мені вдалось побувати в палатах ваших друзів, Дастіна та Макс. В їхніх палатах я побачила камери з прослуховуванням, хоча в звичайних лікарнях таких дорогих камер не потрібно. Я зацікавилась персонами спонсорів місцевої лікарні, та ми розділились.
    -Ти будеш мовчати про те ким ти є?
    Всі подивились на Стіва. Потім на мене, і знову на Стіва.
    -Що це значить?
    -Вона росіянка!
    -Та не росіянка я! Я українка та болгарка!
    -Не існує українців, є одна велика країна СРСР.
    -Нашу частину називають УРС, або Україна.
    -Чому ти не розповідала?
    -Не було нагоди.
    -Зараз хороший момент.
    Діана видихнула і подумала з чого почати.
    -Я Діана, моя мати болгарка, батько українець. Мати завагітніла в 15, при родах захворіла і так не змогла вибратись з недугу. В віці трьох років мене помістили в місцевий діт дом, там в 13 мене намагались зґвалтувати, та я дала здачі. Не розрахувавши сили я вбила того хлопця, мене помістили в дитячу колонію, де я пробула до 15. В цьому віці мене знайшов мій батько, він не знав про моє існування, шукав саме мати. Він виграв право на батьківство та вдочирив мене, зараз я тут що б почати нове життя. Що б про моє минуле не знав ніхто.
    Всі мовчали, ніхто не міг підібрати слів. Я перервала мовчання своїм запитанням:Що вдалось дізнатись про спонсорів?
    -Ми дізнались про семеро спонсорів, а саме:Кларк Меріл,Ли Норман,Томпсон Ральф,Грін Х’юго, Тернер Дуайт, Єванс Арістід, Харрінґтон Янг.
    -Мій батько?
    -О, той самий)
    -Но він не може бути в цьому замішаним!
    -Стів, ми віримо тобі та твоїй сім’ї, та перевірити потрібно, розумієш?
    -Так, но це не він!
    -Комусь знайомі ці імена?
    -Ну я знаю дочку Тернера Дуайта.
    -Зі школи?
    -Саме так, ти також її знаєш?
    -Так.
    -Почекайте, Кларк не фамілія тієї дівчини яку вбив Генрі?
    -Кріссі?
    -Так, точно!
    -На листівках було написанно Кріссі Кларк!В нас є адреси всіх з списку?
    -Так, немає тільки адресу Ли Нормана.
    -А от тут докладніше.
    -Якщо інчі переводи були зроблені через компанії, то він приніс гроші готівкою.
    -Дивний вчинок,звичайно.
    -Давайте перейдемо до частини з рацією та колечками. Завтра після занять мені потрібно до лікарні, віддати колечко Макс, та рацію Дастіну, після підтвердити нашу теорію чи спростувати.
    Мене відвезе Джонатон, хто хоче зі мною?
    -Я. Лукас підняв руку.
    -Я після зміни в магазині підійду до лікарні.
    -Домовились, Майк, Уілл, Ненсі, Хоппер. Шукайте перших пятьох з списку. Робін та Оді, двох останніх. Ненсі, може віддаш Стіву рацію, можливо він щось помітить.
    -Я воджу мотоцикл, тому буде легше).
    -Це ми обговорили, давайте обговоримо коли я зможу віддати колечка вам.
    -Завтра зранку, так вже й бути заберу всіх діточок, а там віддаси колечка всім.
    -От Стів, ти сам це запропонував!
    -Та годі, завезу вас і все-працювати одному, хоч відпочину від вас, справжній кайф.
    -Бебебе.
    -Добре, Хоппер відвезе тебе.
    -Ні, ні і ще раз ні. На поліцейській машині я не з’явлюсь!
    -Вибач, не подумала. Тоді Джонатан, зумієш?
    -Так, Ненс збирайся, то вже пізно, завтра в офіс.
    Всі помахали один одному “папа” і пішли по будинкам. Ми сіли в авто.
    -Ді, де твій будинок?
    -Я живу в гуртожитку біля школи.
    -Ти сама в інчій країні, це підриває мою голову.
    -Я не сама, в мене є Ребека.
    -Хто така Ребека?
    -Дівчина яка допомогла мені знайти це містечко, посилитись тут. Ми познайомились на олімпіаді. Нам показували відеоролик де американські діти розповідали про свої буденні справи, дали їхні номери та адреси, так зав’язався діалог.
    -Хто ще знає про твої можливості?
    -Ребека і ви.
    -А батько?
    -Він тільки догадується, я не хочу засмучувати їх.
    -Він сам не має здібностей?
    -Ні, сили передаються тільки через одну лінію, від бабусі до внука і так дальше.
    -Зрозуміло.
    -Оді, можна запитання?
    -Так, Ненсі.
    -Чому ти сильніша ніж Оді?
    -Оді не тренувалась, не проводила ретуали, не знає свою стехію, та вона навіть не знала якому демону слугує.
    -А ти це все робила?
    -Так, можливий і ліпший ефект. Я робила це все по книгам, а дехто вчився в інчих магів.
    -Звідки в тебе книги по темній магї в СРСР, та щей в дитячому будинку?
    -Мені пощастило, наша деректриса інтересувалась цією темою, в її таємній схованці було 16 книг, колекція поповнювалась як і мої знання.
    -Вау..
    -Все, зупиняйся ось тут.
    -Бувай, Ді.
    -До завтра, маленька.
    Діана помахала новим друзям та пішла шукати вікно спільної кімнати з Ребекою.
    Як там..? Тук-туктук-тук-туктук.
    В вікні з’явилось знайоме лице.
    -Подруга відкрила вікно, я подивилась навкруги та залетіла в середину гуртожитку.
    -Де ти була стільки часу?
    -Я знайшла групу людей які розслідують причини таких катастроф Хокінсу.
    -Зрозуміло, знову рятуєш світ?
    -Не “знову”, так буде завжди, поки не помру)
    -Ти не зобов’язана підставляти свою п’яту точку всюди, лиш через те що маєш сили 19-того.
    -А хто якщо не я?
    -Правда.
    -Що ти казала виховательниці?
    -Що і завжди, переночуєш у Реммі.
    -Дякую, Ребек. Я так люблю тебе..
    -І я тебе, обіцяєш що цього разу ти також вр’ятуєш світ?
    -Обіцяю..)
    На Ді подивились очі світлого колору, їх прикрашали вії темно шоколадного відтінку. Пальці запутались в довгому кучерявому, рижому волоссі, а руки обнімали мою спину.
    -Йди спи, сонце. Завтра важкий день)
    -Так, Ді. І ти йди влягайся.
    -Мені потрібно провести ретуал, тому я ще не скоро.
    -Закінчуй як пошвидше. Якщо ти зголодніла на підвіконнику є круасани з згущеним молоком, залишила для тебе)
    -Все йди спи, золотко.
    -Дівчина піднялась на другий поверх ліжка та швидко заснула. Діана почала діставати потрібні їй трави, свічки, сірники, пір’я, кістки риби та кота. Вона запалила свічки, та почала:
    -Докато свещите горят, докато кръгът, направен от кръвта на животните, донесени при вас, не се разединява, докато костите им са в него и докато тревата изсъхне, моля, свържете тези пръстени в една мрежа от знание.  Докато се скъса червеният конец на вързаните свещи, дотогава да си свят.
    Цей ретуал Ді проводила багато раз, і він заворожував її з кожним разом все більше та більше. Колечка літали із сторони в сторону, свічки лівітували, черепа тварин гойдало в різні боки та амулети були готові.

     

    0 Коментарів