🥲⚰

Написано для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021

Робота – 2

Ключ – залишся

– Залишся хоча б ти,- кричить Чуя.

Усі в залі затихають. Акутаґава шоковано дивиться на семпая.

Ні для кого не було секретом, що Накахара до біса запальний. Але це було справді неочікувано.

Тим не менш, коли Рюноске знову дивиться на мафіозі, то від гніву не лишається ані сліду.

– Ми вже ітак втратили багатьох. Не лізь під кулі лише для того, щоб Дазай по голівці погладив.

Аку хмуриться. Але мовчить. Розуміє.

– А хто сказав що він не для тигра красується?- шепоче Кої так, щоб лише Ґін і Чуя чули. Не те щоб в Рюноске поганий слух, він просто ігнорує цей коментар. Джинко не той, за кого Аку готовий віддати життя.

– В будь-якому разі, – вперше за увесь час подає голос Морі,- Чуя правий. Те, що у нас мир з ВДА не означає, що ми маємо за них помирати. Всім зрозуміло?

~

Згадуючи цю розмову Чуя гірко сміється. Так, вони мафіозі і помирати через якихось добряків це не про них. Але попри всі заперечення Акутаґави щодо прив’язаності до Ацуші, він загинув першим. Лише через те, що хотів захистити тигра.

Чуї до біса сильно хотілося щоб Дазай, покидаючи мафію не підірвав його машини. Можливо тоді все було б інакше. Можливо.