1
від TandaKyivПовернення на базу затримувалось. Хітч, який був поранений під час останньої місії, лежав на своєму ліжку, поки інші розбивали табір.
Моффітт відвів Троя вбік, поза межі слуху Хітча.
– Мені не подобається його вигляд, Трою, – прямо сказав Моффітт.
– Ти сам казав, що рана несерйозна, – сказав Трой.
Моффітт кивнув.
– Так і було б, якби він міг негайно отримати медичну допомогу. Життєво важливі органи не зачеплені, але він відчуває сильний біль, і це може вбити людину швидше, ніж … ну, швидше, ніж ти подумаєш.
Трой обернувся, щоб у сутінках подивитись назад на табір, на силует Таллі, що виймав запаси з джипа, на низьку грудкувату тінь, що була Хітчем, який лежав біля підніжжя фінікової пальми.
– І в нас закінчився морфій.
Моффітт кивнув, погоджуючись.
– Трою, у мене є ідея … можливо, це може допомогти Хітчу. Мені просто потрібно, щоб ти підіграв.
– Якби це допомогло Хітчу, я б співав і танцював, як танцюристка з клубу, – пообіцяв Трой.
– Доклади зусиль, Трой, – сказав Моффітт, криво посміхнувшись. – Ми не хочемо зробити йому гірше.
Моффітт зробив вигляд, ніби риється у наплічнику, вийнявши, зрештою, жерстяну коробку чаю та кілька крихітних тканинних мішечків.
– Таллі, – сказав він, – мені потрібен найменший можливий вогонь, який ти зможеш підтримувати. Так, щоб скип’ятити чашку води, але джеррі нас не помітили.
– Можна, сарже, – сказав Таллі і пішов за припасами.
Недоречне прохання Моффітта привернуло увагу навіть Хітча.
– Ти … зараз питимеш чай? – недовірливо запитав Хітч.
– Ні, – бадьоро сказав Моффіт. – Ти, – він підняв очі на Троя. – Трой дав мені дозвіл, Хітч, використати цілющі трави, які я нещодавно отримав від арабів.
– Трави? – слабко перепитав Хітч.
Моффіт кивнув.
– Потужні. Араби підходили до армійців і пропонували поставити їх до наших шпиталей, – він зважив один мішечок у руці, – але армія відмовила їм. Вони занадто сильні – займе занадто багато часу, щоб перекваліфікувати наших людей, для правильного користування, – він ретельно відібрав три пакети і підняв їх. – Правильна кількість цих речовин у правильній пропорції призведе до безболісного сну протягом наступних дванадцяти годин. Якщо ви отримали неправильне дозування … ну, скажімо, армія, ймовірно, прийняла правильне рішення.
– Ти можеш їх змішати правильно, Моффітте? – вставив Трой, відчувши, що настав його час зіграти, і вливши в голос трохи сумніву.
– Абсолютно, друже, – сказав Моффіт. – Я провів ціле літо учнем у старого цілителя, поки мій батько керував розкопками за кілька сотень миль звідси. Повірте мені, я точно знаю, як з цим боротися. А, Таллі, дякую, це чудово, – він взяв чашку окропу, поклав у неї чаю, а потім з надмірною обережністю відміряв крихітні порції трав. – Скільки ти важиш, Хітч?
– Близько шестидесяти, – спантеличено сказав Хітч.
Моффіт кивнув і додав ще одну нескінченно малу щіпку з одного з пакетів.
– Відмінно, -він тримав чашку двома руками, плавно рухаючи нею, щоб рідина закрутилася в один, потім в інший бік. – Дайте охолонути протягом декількох хвилин, а потім випийте все це. Кожну краплю. Залишки чаю ви можете залишити внизу, але обов’язково випийте всю рідину.
– Гаразд, сарже, – сказав Хітч. – Ти начальник.
Наступного ранку Хітч ще міцно спав, коли вони почали збирати табір. Таллі та Моффітт обережно влаштували його у своєму джипі і затінили обличчя за допомогою капелюха, щоб сонце не пробудило його. Нарешті він заварушився, коли вони наближались до бази.
– Мммм, – сказав він, коли джип зупинився перед лікарнею. – Я чудово виспався.
– Справді? – спитав Трой. Моффітт поспішив у лікарню, щоб привести медика.
Хітч кивнув.
– Я був у тому казковому ресторані в Каїрі з прекрасною дівчиною. На вечерю у нас був баранячий тагін, а на десерт пряні фініки.
– Можливо, така їжа буде в лікарні тут, – сказав Таллі.
– Не сміши мене, Таллі, я собі нашкоджу! – сказав Хітч із посмішкою. Трой придивився до нього і був задоволений побаченим: Хітч виглядав на сто відсотків краще з того часу, як добре виспався.
Медик вийшов з Моффіттом і оглянув Хітча.
– Могло бути і гірше, – коротко сказав він і повернувся всередину, щоб прислати носилки.
Коли два санітари обережно віднесли Хітча, Трой звернувся до Моффітта.
– Що було в цих пакетах? – наполегливо спитав він. – Це може коштувати цілого стану.
– Кмин, коріандр і рас-ель-ханут, – з посмішкою відповів Моффіт. – Кулінарні спеції.
– Це було щось у чаї? – спитав Трой.
– Звичайний «Дарджилінг», – сказав Моффітт. – Таємним інгредієнтом, Трою, була сила навіювання.
Трой похитав головою.
– Знаєш, Моффіте, – сказав він, – я радий, що ти на нашому боці.
Оригінал тексту англійською тут https://archiveofourown.org/works/133155 (згоду автора на переклад отримано). Переклад також опубліковано на сайті Аркуш.нет https://arkush.net/user/1765
0 Коментарів