Без темряви та світла

Ах, запах вологої землі після дощу. Здається, він називається петрикором? Серед моїх улюблених ароматів він стоїть другим, одразу після грайливого, лоскотливого апельсина. Далі запах сосни і лаванди, між якими, можливо, м’який, ніжний, але водночас яскравий аромат троянди, що самотньо квітнула на маленькому, ще молодому кущику в ботанічному саду.

Я не знаю назву її сорту. Навіть не пам’ятаю в якому місті мені пощастило зустріти її. І як би відчайдушно я не шукав, у скількох квіткових лавках не побував, знайти хоча б подібну їй не зміг. Так прикро… Але навіть незважаючи на мій смуток від постійних невдач у пошуках, надія знайти її не зникає. Мені вже й не згадати її чудовий аромат, але ті почуття, які я відчув, торкнувшись кінчиком носа її ніжних пелюсток, а слідом зробивши глибокий вдих, все ще живуть у мені, часом згасаючи і знову спалахуючи, варто лише уявити той спекотний день, коли сонце неприємно гріло шкіру, а мати не хотіла відпускати мою спітнілу руку.

Цілком ймовірно, що час зробив свою справу і за всі роки, що минули з того моменту, мій спогад спотворився. Перетворившись на гарну казку, він прирік мене на вічні пошуки. Чи це не чудово? Я знайшов мрію з одного боку нездійсненну, а з іншого — таку просту і реальну, що від думки про неї у грудях з’являється тепло.

Чому ж я так низько поставив запах цієї троянди у своєму списку улюблених ароматів, коли так ним захоплююся? Саме тому, що до кінця не впевнений, чи він справжній. Це незнання дратує і водночас змушує відчувати радість із присмаком самовдоволення. Подумайте тільки: мені пощастило відчути приємний аромат, який інші собі й уявити не можуть. І тут вже не важливо, наскільки він реальний. Я пам’ятаю ті неймовірні почуття, які відчув, вдихнувши його. Я пам’ятаю їх – ось що важливо.

Це чимось схоже на кохання. Закохавшись, людина ніби втрачає розум: намалювавши чарівний образ особистості, до якої виник сильний потяг, вона заплющує очі на будь-які недоліки, дозволяючи почуттям огорнути все тіло.

Так і я віритиму в реальність самотньої троянди, навіть якщо мені скажуть, що я ніколи не бував у ботанічному саду.