Квартира номер 7
від StarlingБагато персонажів і багато санта-барбари: Герміона виявляється дочкою Снейпа (6 курс описано), брати Блек опиняються серед живих, попереду – боротьба з Темним Лордом і купа відволікань на любов
Це переклад мого фанфіку з російської з чималими переписуваннями:D (бо я його в дечому вже так переросла, що кров з очей від нього). Де могла, я його видалила з рос. ресурсів. Називався «Узы крови», нік був Скворец
Гаррі зупинився перед старими обшарпаними дверима з перекошеною цифрою 7. Це були найстаріші двері на поверсі. Колись давно, після своєї втечі з дому, тут жив Сіріус. Ключ ледве провернувся в замку, Захисні закляття миролюбно клацнули і двері жалісно заскрипіли. Перед тим як увійти, Герміона машинально поправила перекошену цифру — звикла наводити порядок.
Повітря у квартирі було затхле. Двостулкові двері із заскленими вікнами вели до великої кімнати, де панував червонястий присмерк. Ремус відсмикнув важкі штори, і пил закрутився в потоку повітря й шуму, що полився крізь розчахнуті навстіж вікна.
— Сіріус любив міський галас, — сумно всміхнувся Люпин.
Герміона збентежено скосила очі на Гаррі, але говорити нічого не стала — її друг вперто звинувачував себе у смерті хрещеного і зараз його слід було ненадовго лишити у спокої.
Гаррі зітхнув.
— Я так мало знав про нього. А тепер… от, — він схилив голову.
Рон підбадьорливо поплескав його по плечу, на що Гаррі спробував вичавити посмішку. Герміона, не в змозі дивитися на нього, відвернулася, намагаючись відволіктися на вітальню. Кімната була обставлена доволі аскетично: великий червоний диван, крісло з торшером в кутку, книжковий стелаж, що розмежовував кімнату на два відсіки, в одному з яких припадав пилом мотоцикл без переднього колеса. Інструменти були розкидані поряд на прозорій клейонці, заляпаній мастилом, на дивані лежала гітара з підписами — здавалося, господар вийшов на пару хвилин до кухні, щоб заварити чаю.
Герміона підійшла до напівпорожнього стелажа, де валялися кілька книжок, і зі здивуванням побачила серед них маглівського «Ловця у житі». «Може, Сіріус подумав, що то про квідич», — з іронією подумала вона і розгорнула палітурку. «Моєму коханому ґрифіндорцю», — зазначалося на форзаці. Підпису не було. Герміона ще раз перебіглася словом «коханому», відзначаючи для себе, що воно подивувало її не менше за походження книжки. «Звісно, ми одразу народились старими», — згадався мамин саркастичний коментар з якогось незначного приводу. Герміона смикнула кутиком рота, проганяючи невчасну посмішку.
Вона повернулася до стіни, мало не до стелі обліпленої фотографіями. Мародери на них були ще зовсім молодими, на деяких — взагалі школярі. Герміона криво всміхнулася, побачивши фото Сіріуса в одній майці і підкреслено пошарпаних джинсах — цілком зійде за фронтмена рок-гурту. Трохи вище висіла світлина Сіріуса в обіймах з якоюсь красунею. Вони стояли, загорнувшись в один шалик, а тоді повернулись одне до одного і коротко поцілувались. Герміона мимоволі придивилась до фотографій уважніше, вишукуючи гарну дівчину на інших знімках. От ці двоє сидять над книгами в бібліотеці, дуркують, вдягнені в костюми піратів, войовничо кривляться на чемпіонаті з квідичу, кружляють у танці та посміхаються на весіллі Поттерів.
Гаррі взяв до рук гітару і прочитав вголос:
— Гультяю від Золоторога: «Будь гарним песиком і не гамцяй капці». Сіріус грав на гітарі?
— Не дуже, — коротко посміхнувся Люпин. — Він… ем… дотримувався образу.
— Образу? — перепитав Рон.
— Ну… — Ремус на мить замислився, добираючи слів. — Чувака на мотоциклі.
Герміона ледь не порснула зі сміху. В її уявленні це дуже відповідало певній дитячості Сіріуса.
— А хто така Талі? — спитав Гаррі, далі вивчаючи написи на музичному інструменті.
Здається, Герміона вже мала припущення.
— Колишня дівчина, — підтвердив його Люпин.
— Це вона? — Герміона тицьнула в одну зі світлин з красунею.
— Так. Талія Стівенсон.
— Щось знайоме, — примружився Рон. — Це часом не власниця ательє на алеї Діаґон? Типу… законодавиця моди? — Помітивши здивований погляд Герміони, він додав: — Джині хоче звідти якусь шмотку.
— Ага, це вона, — підтвердив Люпин.
— І довго вони були разом? — спитав Гаррі. — Тут вся стіна в їхніх фотках.
— Трохи більше трьох років. Розійшлися десь за пів року до твого народження.
Гаррі помовчав.
— Сіріус нічого не розповідав про неї.
— Не вдалося гарно розійтися, — стримано повідомив Люпин.
Гаррі схрестив руки в очікуванні продовження. Ремус стенув плечима.
— Я не знаю подробиць. Вони вічно сварились через дрібниці, і так всі три роки… аж поки Талія не поїхала до Франції. А може, тут постаралися її батьки — вони Сіріуса терпіти не могли… Далі ще вся ця історія з Азкабаном почалась.
Гаррі скуйовдив неслухняне волосся.
— Значить, вона повірила в його провину?
Ремус помовчав.
— Знаючи її… скорше ні, ніж так. Вона дуже вірила в нього. Хоча зрештою вони розійшлись. Словом, не знаю, ми мало спілкувалися. Вона трималася осторонь від ґрифіндорців.
— Чому? — не зрозумів Гаррі.
Ремус широко посміхнувся.
— Та ж вона була зі Слизерину.
— Зі Слизерину?! — охнув Рон.
Ремус ствердно кивнув.
— Іронія, згоден.
Гаррі покинув квартиру свого хрещеного неохоче. Герміона, дивлячись на нього, вже сумнівалась у тому, чи варто було його приводити сюди.
— Тепер у тебе є варіант житла на повноліття, — спробував втішити Рон.
Гаррі лише кволо посміхнувся на це. Герміона крадькома зиркнула на Рона і одразу відвела погляд, щойно він відвернувся. Перед канікулами їй здавалося, наче в неї виникли певні почуття до нього, вона годинами міркувала про це, копалася в собі, старанно прислухалася, не вірячи до кінця. Та побувши трохи вдома, вона оговталась, і тепер почувалася так незручно у товаристві Рональда, ніби встигла запропонувати йому руку й серце. «Очевидно, в мене дефіцит спілкування з іншими хлопцями», — підсумувала Герміона торішню симпатію.
У холі консьєржка дивилася телевізор (чомусь Сіріус обрав собі для життя маґлівський район).
— Банда хуліганів напала на будинок серед ночі, — тарабанила дикторка.
«Банда хуліганів? — подумала Герміона. — Не здивуюсь, якщо насправді це були Смертежери». Останнім часом посіпаки Волдеморта нерідко нападали на маґлів, а маґлівські репортери, яким Управління нелегального використання чарів надавало фальшиві дані, завжди говорили про хуліганів і нещасні випадки.
На екрані телевізора несподівано з’явився будинок батьків Герміони і серце ухнуло кудись униз. Не може бути…
— Хулігани увірвались у дім близько опівночі. Сімейство Грейнджерів вже спало…
В очах у Герміони потемніло…
Боже, як я щаслива, що Ви українка! Це мій найулюбленіший фанфік, я його перечитувала раз 10, і як я рада, що можу тепер читати його знову з чистою совістю!! Дякую!
Напевно, доречніше було б назву перекласти як “Кровні зв’язки”
Я
отіла, щоб давні укр читачі одразу впізнавали роботу
Як поставити тире? А то я не знайшла.
Хз, я копіюю з вордівського файлу, на компі пишу. Воно разом з тирешками і копіюється
А в мене були крапочки замість тире *плак плак*
Це ви звісно погарячкували видаливши його з ф*кбуку. Всеодно звідти він порозповзався по простора
інтернету, а так би було першоджерело для історії.
Ну та що зроблено, те зроблено.
Я цей твір російською не читала – тож буду читати українською 💙💛
Там, де він порозповзався – це я дозволяла перепощувати ще років 8 тому, контактів ци
людей більше не маю (бо вони питали в лічку на ф*нф*ксі, а звідти я теж видалилась 24-го, попередньо обізвавши росіян фашистами і мій допис там знесли, а
а
а). Була ще одна криса, яка викладала від свого імені на ф*кбуку після того, як я видалилась, але кудись зникло воно, може,
тось із наши
накидав скарг, за що їм подяка:3
я до 24-го бачила ваш фф на вотпаді
ага, там я колись дозволяла викласти, коли не була там зареєстрована
Зрозуміла – зрозуміла. До слова, ваш фф неперевершений, особливо подобається його читати коли нема світла 😆
Дуже любила цей фанфік та сумувала, що він не українською. Щаслива знайти його тут, в авторському перекладі. Читаю з задоволенням. Дякую 😊
і вам дякую, що читаєте:)
Дякую, що читаєте (але я там багато переписала, якщо що)
Спочатку як наткнулась на фік тут то така “🤨я ж таке вже читала на фікбуці колись” потім прочитала що то ваш і робиться переклад і така “😍 всьо, мене нема, немпритомна від за
вату”
Дякую вам 💙💛
Мені колись давно інша людина пробувала його перекладати, але далі першого розділу не зайшло 😀 Бо то нічогенька цеглинка
мрії збуваються;). дуже любила цей фф і
отіла прочитати його українською. дякую за переклад❤️
його переклад (і трошки переписувань) зараз допомагають моїй кукушці не від’ї
ати:D