Розділ

І що було далі?
Він
29.05
Вкотре прокинувся від цього сну. Я знову був там, знову і знову проживаючи ті емоції. Знаходячи свою подушку мокрою від сліз 5й раз може уже варто звернутися за допомогою? раз може уже варто звернутися за допомогою? Мама зайшла в кімнату, і доторкнулася до мого чола, щоб поміряти температуру, мені не приємно від цих дотиків. Сьогодні ми будемо робити фото на честь закінчення середньої школи. Я не маю жодних ідей, що робити у майбутньому, тож вирішив лишитися і піти у старшу школу. Сьогодні точно не вийде прогуляти школу, бля…
Сьогодні зранку я викурив останню Winston. День стає все гірше, і гірше. Я не думаю, що склав іспити досить добре, та хто взагалі вагається. Вона сьогодні досить гарна, і якась за дуже знахідний, орудний, а знайдено: кличний, називний.
Можливо, прийменник і прислівник мають бути одним
словом?  Вона сьогодні досить гарна, і якась за дуже весела, як для звичайного дня. Я навіть полічив скільки разів ми зловили погляд один одного, це було  17 разів. Сьогодні тополі не звертали її уваги, щось справді відбувається, та я почуваю себе не в гуморі, щоб з’ясовувати що ж там з нею сталося.
Коли я повернувся додому, я вирішив сказати мамі, що у мене близько місяця постійні неврози, дякуючи Google я зрозумів, що зі мною, але цього не достатньо. Я попросив її відвести мене  до  терапевта, щоб він назначив якісь ліки абощо… Реакція не лишила себе довго чекати, та згодом вона мене відвезла. Лікар сказав, що мені потрібна терапія, аби справді викорінити з себе гіпер емоційність. Я не знаю чи в цьому був сенс усього, та те чого я так боюся мене досі не покинуло.

Вона
31.05
(випускний вечір)
Сьогодні просто надзвичайно жахливий день. Я все-таки вирішала піти на цей вечір, хоча я і не хотіла. Підлітки принесуть алкоголь у їхній спідній білизні, або підмішають в інші бляшанки, буде лунати жахливо-нестерпний реп, або щось, що у чартах. Всі близько до 21:00 вже будуть в лайну. Тупі танці, крики й регіт.
І ось я тут. Принципі все, як я й очікувала. Я вирішила не виділятися із натовпу і теж підійти та налити собі чогось випити. Я очевидно хочу в туалет. Це була реально погана ідея іти в туалет серед «вечірки», хтось гальоркою курить із паралелі, хтось травку, окремі «ВІП» кабінки в кінці туалету, для більш вагомих розваг. Якого хріна на наший вечір прийшла старша школа? Добре, я зробила це я повернулась в спорт залу. Диско шар, синє сяйво, гімн всіх випускних на колонці. Я сиділа на лаві, одна самотня відчуваючи, як сльози доходять до очей. Я продукувала зовсім інші емоції, а не ті, що відчувала.

Він
Нічогенький сьогодні вечір. Я відстояв за апаратурою блять 3 години, взагалі то це мій випускний вечір. Я попросив, щоб мене підмінили й пішов налити собі випити. Через десять хвилин я захотів у туалет. Як тільки я відчинив це царство Бобі Марлея, відразу на вході якийсь старшокласник запропонував мені косяк. Я зробив дві тяги, і зрештою відлив. Боже це справді жахливо. Повертаючись до зали я помітив, що народ ще більш розігрався. «Чорт, та у хлопця талант, чому не поставили його одразу?». Загалом моя компанія уже пеститься десь у туалеті, або у когось із них вдома, тож ця вечірка повний відстій.
О, вона все ж таки тут. Я не думав, що такі речі для неї. Може вона прийшла заради зустрічі зі мною? Я ще досі пам’ятаю ті 17 поглядів. Добре, яка різниця, якщо все одно цікавішого тут нема?