Винен він, а побили мене
від Marietta MareЯ допила свій чай і встала з-за столу. Він підійшов із заду.
-І чому ти так сухо відповідаєш мені, Марічко?
Я зробила вдих. От же ж скотина.
-Ти казав що подзвониш..
Він взяв мене за руку і розвернув до себе. Тепер я мусила підняти очі і дивитися на нього вгору.
-Вибач будь ласка. Я дуже замахався з цим дипломом, проблем виявилось більше ніж я очікував. Але вони вже вирішені! І тепер я цілком твій
Лукава посмішка торкнулась кутиків його прекрасних вуст.
-Ти не будеш більше ображатися на мене, мила панно?
‘і як на цього.. ображатись можна’, його рука досі стикала мою і це було до біса приємно.
-Я подумаю. Просто повішаю твою фотографію і буду кидати дротики)
-Ахахах, лиш не в око будь ласка!
Я вклала у свій погляд стільки докору, скільки тільки могла вичавити, припідняла ліву брову для більшої переконливості і спитала:
-Тобі то яка різниця?
Він зрозумів що проблему майже вирішено і притягнув мене ближче до себе.
-А раптом ти чаклунка.
‘ахах, от комедіянт..’ мені ставало веселіше
-Пфф, і ти думаєш твої проханнячка тобі допоможуть?
Він подивився на мене уважніше.
-Тільки якщо це не прохання, а наказ, – голос став серйознішим.
В мене по спині пробігся легенький холодок. Нічого собі. Я опустила очі і сама того не помічаючи трохи прикусила губу. Мені стало гарячіше.
-Ти чого почервоніла так? – в голосі відчувалася явна насмішка.
Доки я думала над тим як заспокоїтись і що відповісти він взяв мене за підборіддя вільною рукою і підняв його.
-Ще й дозволяєш собі не дивитися мені в очі?
‘боже, він знущається наді мною.. знає що мені це подобається!’
-Що я там не бачила в твоїх очах)
Я задоволено посміхнулася. Треба його подратувати трошки.
-Ну що за неслухняна дівчина! Мені доведеться з цим щось робити.
-О, як страшно.
Він знову взяв мене за руку, але на цей раз щоб відвести в сусідню кімнату. В спальню. Тоді відпустив і дістав з тумби чорну пов’язку.
-Ну раз не хочеш дивитися, то й не будеш.
Я не встигла навіть відповісти, як мої очі виявилися закритими цим щільним шматком тканини. А тоді знов почулися якісь звуки. Він перехопив мої руки і завів їх за спину. А там вже їх зловила мотузка. Бавовняна, м’якенька. Проте цей красень явно знав толк. Зв’язав зап’ястя міцно.
-Ну ось ти і попалася, – він підійшов близько-близько і прошепотів мені на вухо. А тоді штовхнув в спину і я впала обличчям прямо в м’яке ліжко.
Мені аж подих перехопило. Я не могла зробити абсолютно нічого.
-Ей. Що з тобою… – я зробила спробу взяти участь в ситуації. І звісно ж, невдалу.
Він підійшов і ляснув мене по дупі. Не дуже боляче, але неочікувано.
-Мені здається, я не дозволяв тобі говорити, дорогенька.
-Мм..
‘о ні. Добре що це хоча б було тихо’
-Я ще нічого не зробив, а вона вже стогне.
Він стягнув спідницю і вдарив по сідницях ще декілька разів.
Я і так була дуже збуджена, але відчула що між моїх ніг ну просто капець як мокро.
-Ой, тут в мене якась збоченка.
Його пальці потяглися до клітора.
І тут я вже не змогла стриматись..
-Аххх
-Ну точно збоченка,- я нічого не бачила, але могла поклястися що він сказав це з широкою усмішкою.
‘як соромно. Добре що мого обличчя не видно..’.
Він знову почав шльопати мене. І з кожним разом це було все відчутнішим.
-Боляче..
Мені хотілося плакати і літати від щастя одночасно.
-Звісно, бо треба слухатися мене.
-Уф.. – я зрозуміла що тяжко дихаю і тихенько скавчу в подушки.
Вже починали трястися ноги, я була не в змозі сказати будь-що.
А тоді він розвернув мене на спину і нарешті ввів свої пальці в мене. Я настілки довго того чекала що стогін просто зірвався з мого рота, але так і не зринув в повітря, бо той нахабний парубок впився в нього своїми повними вустами і почав вимогливо цілувати.
Він придавив мене до ліжка своїм теплим тілом. Я нічого не бачила і не могла навіть поворухнутися. Його пальці вправно рухалися і не давали мені спокою ні на секунду. Ноги почали дрижати сильніше, я вигнулася всім тілом і нарешті досягла оргазму.
-Ооооо
-Айайай, Марічко, яка ти некультурна дівчина.
Він вкусив мене за вухо, потім погладив по волоссю і ліг поруч.
Моє дихання трохи врівноважилось і я сказала:
-Може вже розв’яжеш мене?
-Ну навіть не знаю, чи ти заслужила.
-О, шановний пане, не сумнівайтеся у виконанні мною ваших прохань.
-Ага, наказів)
Він нарешті звільнив мене від пут, але одразу після цього затис в обіймах.
..Некультурна,
е
, дикунка! 😀
цікавенько