Про несподівані зустрічі і нерозв’язані загадки

Юля не може перестати усміхатись рівно до того моменту, поки не розуміє, що взагалі-то жодного жарту сказано не було. Фактично, нічого веселого не відбувалось, але усі 32 уже засвітились просто тому, що на горизонті замаячила знайома постать.

А Тіна цей сміх впізнає з мільйонів. 

Його власниця зараз жваво махає рукою, запрошуючи приєднатися до компанії кремезних чоловіків. Тіні не дуже то й хотілося зайвий раз пересікатися з цією бородатою шайкою і слухати нісенітниці про чужі релізи, але одна тендітна постать махала їй так сильно і усміхалась так яскраво, що пройти повз просто неможливо.

Тіна не помітила коли їх маленька традиція міцно обійматися при зустрічі і на прощання перестала бути для неї банальною ввічливістю. Це напевно дивно, чекати прощання відразу після того, як тільки зустрілись, але для неї ті декілька секунд в обіймах Юлі ставали справжньою розкішшю.

Юля завжди відпускала першою, мило заливалась рум‘янцем і швидко опускала погляд.

Тіна ж тримала на секунду довше і так сильно старалась хоча б раз сказати «до зустрічі» прямо в синь очей напроти, а не кудись в слід втікаючій Юлі.

Трохи пізніше, Тіна навчилась перехоплювати її в поганоосвітлених коридорах павільйонів і кожного разу ще декілька хвилин опісля вони обоє просто глибоко дихали, щоб гупаюче серце переляканої бідолахи хоч трохи заспокоїлось. Старшій це звісно подобалось – ось так зненацька заставати меншу, бо якщо пощастить, та не встигала одягати маски і шепотом розповідала про химерні страхи, що супроводжували її всюди, куди б вона не пішла.

Тіна кожне слово виловлювала, намагаючись скласти до купи той пазл з усмішок, сором’язливості і метафор в піснях, проте блакитноока ходяча загадка не сильно піддавалась аналізу. Вона тобі видасть все про вокальні прийоми, улюблені ігри сина і шкідливі звички Вала, але жодного слова про те, що сама відчуває. Ні разу.

Тіна так ніколи не вміла, настільки тримати язик за зубами, тому заповнювала ніякові паузи розповідями про свої закулісні інтриги та безсонні ночі. З Юлі слухач набагато кращий, аніж оповідач. Вона розпитує все до найменших дрібниць, а потім видає свій вердикт – їм точно треба якось зустрітись не на роботі.

Такий шанс Тіна не пропустила б ні за що у світі.

— Приїжджай до мене, повечеряємо якось разом.

— Взагалі, я мала на увазі кав’ярню чи ресторан, але…я подумаю.